Ухвала суду № 77293111, 18.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/30/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2018 Справа № 908/798/15-г

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі господарського суду Запорізької області № 908/798/15-г

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана” (69600 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75)

до відповідача-2: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (69007 м. Запоріжжя, провулок Беринга, буд 9-а)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 75)

За участю Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69002 м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9а)

від учасників:

представник позивача: ОСОБА_3, довіреність № 22/317 від 18.06.2018

представник заявника (відповідача - 1): ОСОБА_4, довіреність № б/н від 03.08.2016

представник відповіча-2: не з’явився

представник третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № 19-27/10 від 27.08.2018

представник Олександрівського ВДВС: ОСОБА_6, довіреність № 6/10 від 02.01.2018

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана”, відповідно до якої заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню повністю наказ господарського суду Запорізької області від 18.09.2015 р. по справі № 908/798/15-г про стягнення з ТОВ “Дана” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області суми коштів в розмірі 216093 грн. 31 коп.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2018 р. заяву у справі № 908/798/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 10.10.2018 р. заява прийнята судом до розгляду, судове засідання призначено на 18.10.2018 р.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі № 908/798/15-г при розгляді заяви, в порядку ст. 328 ГПК України, здійснювалось за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

У судовому засіданні 18.10.2018 р. представник заявника підтримав заяву в порядку ст. 328 ГПК України, мотивуючи вимоги тим, що пред’явлення наказу до виконання здійснено вже після закінчення строку на пред’явлення цього наказу до виконання, в зв’язку з чим, даний наказ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Представники позивача, третьої особи та Олександрівського ВДВС у судовому засіданні 18.10.2018 р. проти заяви відповідача - 1 заперечили, просили суд відмовити в задоволенні даної заяви.

Позивачем подано до суду 18.10.2018 р. відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого –зазначено, що позивачем не порушено строки подання наказу до виконання, встановленого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши заяву про визнання наказу від 18.09.2015 р. таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/798/15-г, матеріали заяви та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 117 251 грн. 55 коп., 47 931 грн. 03 коп. пені.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 09.02.2015р., справу № 908/798/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2015 р. у справі № 908/798/15-г позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана” заборгованість з орендної плати в розмірі 144 367 грн. 38 коп., 71725 грн. 93 коп. пені, 4321 грн. 86 коп. судового збору. Припинено провадження у справі відносно відповідача 2 - Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ «Дана» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2015 р. без змін.

18.09.2015 р. на виконання зазначеного рішення та постанови господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Заявник посилається на те, що позивач пред’явив наказ до виконання вже після закінчення строку на пред’явлення цього наказу до виконання.

Як вбачається з матеріалів заяви 27.05.2016 р. державним виконавцем видано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, як вбачається з копії конверту з відтиском печатки пошти, - 19.07.2017 р. та як вбачається зі штемпеля позивача отримання вхідних документів, дана постанова була отримана позивачем 21.07.2017 р.

31.07.2017 р. за вих. № 11-22— 040-78 стягувачем було надіслано Олександівському ВДВС заяву про примусове виконання рішення з оригіналом наказу від 18.09.2015 р. у справі № 908/798/15-г.

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що в разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

У даному випадку судом враховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Відтак, у даному випадку, стягувача було б позбавлено його законного права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, на його користь.

Згідно до статті 18 ГПК України передбачено обов’язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Відповідач у справі ТОВ «Дана», м. Запоріжжя ігнорує виконання рішення господарського суду Запорізької області у даній справі, який заборгував перед Державою в особі РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області 216093 грн. 31 коп. та судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 4321,86грн. та на теперішній час намагається ухилитися, від виконання рішення господарського суду Запорізької області починаючи з 18 вересня 2015 року по 23.10.2018 року, не сплатив відповідач жодного платежу щодо примусового виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, беруючи до уваги те, що стягувачем не порушено строку подання наказу до виконання та відсутні інші обставини, передбачені законодавством України для визнання наказу таким, що не підлягає виконання, суд вважає дану заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 232,233,234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Дана”, м. Запоріжжя про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі господарського суду Запорізької області № 908/798/15-г від 18.09.2015 р.- відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам та учасникам у справі.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 18.10.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.10.2018 р.

Суддя С.С. Дроздова