Рішення № 77292848, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3663/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське

про стягнення 4 877 639,73 грн

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 21 від 27.12.2017 р. представник

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 132 від 09.10.2017 р., представник

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 3 391 551, 45 грн., що складають суму заборгованості за Договором № 17-0744-02 від 01.10.2017 р., 92 476, 19 грн. - пені, 1 017 465, 43 грн. - штрафу.

Ухвалою від 17.08.2018 р. господарським судом відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2018 р.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов до суду 06.09.2018 р., фактично визнав вимоги позивача, при цьому зазначивши про тяжке фінансове становище, яке пов'язане з накладенням державними виконавцями арештів на рахунки та кошти ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в рамках виконавчих проваджень, а також з несприятливою економічною ситуацією на ринку сталі.

Розрахунок суми річних, пені та штрафу, нарахованих на основну заборгованість, вважає арифметично вірним.

17.09.2018 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній збільшив суму основного боргу до 3 550 624, 30 грн., суму річних до 20 674, 78 грн., суму пені до 241 153, 36 грн. та суму штрафу до 1 065 187, 29 грн.

Вказана вище заява прийнята господарським судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 17.09.2018 р. представник відповідача фактично визнав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 17.09.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду спору по суті на 16.10.2018 р.

16.10.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (Покупець) укладено договір поставки № 17-0744-02.

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного договору, Постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (ділі - продукція), кількість, асортимент, строки поставки, ціна та якісні характеристики на яку вказані у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.2. договору, загальна його вартість складає сумарну вартість продукції, поставка якої здійснюється згідно укладених до нього Специфікацій.

Згідно п.9.1. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення договору органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог) та діє до 15.10.2019 р.

15.06. та 27.06.2018 р. сторони підписали Специфікації № 11 та № 12 до договору, відповідно до яких погодили поставку наступного товару:

- алюмофлюс ГОСТ 1639-2009 (ДСТУ 3211-2009) в кількості 10,0 т за ціною 4044,02 грн. за тону на загальну суму 48 528,24 грн.

- алюміній первинний А7 чушка ГОСТ 11069-2001 в кількості 40 т. за ціною 66 782,14 грн. за тону на загальну суму 3 205 542,72 грн.

За умовами п.5. вказаних вище Специфікацій, датою поставки при перевезенні автомобільним транспортом, є дата передачі продукції Покупцю відповідно до накладної (товарно-транспортної накладної).

Ресурси поставляються на умовах поставки EXW склад Вантажовідправника (м. Маріуполь, вул. Левченко,1) у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (п.6. Специфікацій).

Відповідно до п.7 Специфікацій, Вантажовідправником є ПрАТ «ММК ім. Ілліча», а Вантажоотримувачем ПАТ «ДМК».

Строк поставки обумовленого товару становить червень 2018 р. (п.9 Специфкацій).

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, на виконання умов укладеного договору, позивач у червні 2018 здійснив відповідачу поставку товару, обумовленого Специфікаціями № 11, 12 до нього, що підтверджується видатковими накладними № 2727 від 15.06.2018 р., № 3045, № 3046 від 29.06.2018 р. (а.с. 30, 34, 39).

Відповідно до підписаних Специфікацій, які зазначені вище, строк оплати товару по факту поставки, з послідуючою оплатою строком до 3-х календарних днів.

Відповідно до умов п.п 4.1.1 договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 1 від 02.04.2018 р., сторонами встановлено еквівалент ціни поставленої продукції в іноземній валюті - доларах США. Еквівалент ціни поставленої продукції в доларах США вказується у Специфікаціях (або іншому додатку до договору). У разі відсутності інформації про еквівалент ціни продукції в Специфікації (або іншому додатку до договору) еквівалент ціни продукції визначається сторонами шляхом перерахунку (конвертації) ціни товару в гривнях зазначеної в рахунках (рахунках-фактурах) за офіційним курсом доларів США, що встановлений Національним банком України на день поставки продукції (курс UAN/USD).

Згідно п.п.5.1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 02.04.2018 р.) Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику еквівалент грошового зобов'язання в доларах США, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на рахунок Постачальника, зазначений в договорі.

Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAN/USD).

Поставлена продукція вважається повністю оплаченою, якщо сума фактично здійснених Покупцем платежів в гривнях за поставлену партію продукції, перерахована в еквівалент, виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долара США, встановленим на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії продукції, дорівнює ціні в еквіваленті, вираженому в доларах США, цієї партії продукції, розрахованої з урахуванням доплати/знижок, фактичної ваги і фактичних якісних характеристик цієї партії продукції. (п.п. 5.1.2, 5.1.5 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.04.2018 р.).

За приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно наданого позивачем розрахунку, вартість товару на дату його поставки в доларовому еквіваленті складає 126 236,17 доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог станом на 16.09.2018 р. складає 3 550 624,30 грн.

Відповідно до частини першої статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, частинами 1, 2 статті 533 цього ж Кодексу унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зважаючи на викладене, якщо в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, і передбачено, що сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, стягненню підлягає грошова сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день заявлення відповідної вимоги.

Враховуючи викладене, у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість з оплати вартості поставленого товару, виходячи із загальної суми заборгованості, яка еквівалентна долару США на дату звернення до суду з позовом чи подання заяви про збільшення позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 910/2031/16 та № 910/698/17 від 21.02.2018).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів здійснення оплати, поставленої продукції в сумі, що еквівалентна 126 236,17 дол. США, яка станом на 16.09.2018 р. становить 3 550 624,30 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене вимоги позивача щодо стягнення вказаної вище суми боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума річних за загальний період прострочення з 18.06.2018 р. по 16.09.2018 р. складає 20 674,78 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п.5. Додаткової угоди № 1 від 02.04.2018 р., сторони дійшли згоди про внесення змін у п.7.4. договору, зазначивши, що за порушення строків оплати продукції, передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за весь період існування заборгованості.

У вказаному вище пункті сторони також погодили, що розрахунок пені здійснюється за наступною формулою: пеня за кожен день = (еквівалент суми боргу в доларах США х на подвійну ставку НБУ % х кількість днів прострочення х курс долара США, встановлений НБУ на день прострочення)/ 365 днів/100%.

У випадку, якщо прострочення платежу перевищує один календарний день, то пеня може бути розрахована за наступною формулою: пеня за кожен день = (еквівалент суми боргу в доларах США х на подвійну ставку НБУ % х кількість днів прострочення х середній курс долара США за період прострочення х середній курс долара США за період прострочення)/ 365 днів/100%, де середній курс долара США - це сума всіх значень курсу долара США, встановленого НБУ за кожен день періоду прострочення, поділена на кількість днів прострочення.

Крім того, за відмову від приймання та/або оплати продукції за даним договором покупець зобов'язується оплатити штраф в розмірі 30% від вартості такої продукції.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума пені за загальний період з 18.06. по 16.09.2018 р. складає 241 153,36 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Зважаючи на те, що відповідач не сплачує отриманий за договором товар у встановлені строки, позивачем нараховано штраф в розмірі 30% від вартості товару, який складає 1 065 187,29 грн., який також підлягає до примусового стягнення.

Посилання відповідача у наданому відзиві на скрутне матеріальне становище, судом до уваги не приймається, оскільки, відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Керуючись статтями 526, 533, 625, 610, 611, 632, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка,4, код ЄДРПОУ 41583742) 3 550 624,30 грн. (три мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот двадцять чотири гривні 30 коп.) основного боргу, 20 674,78 грн. (двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 78 коп.) річних, 241 153,36 грн. (двісті сорок одна тисяча сто п'ятдесят три гривні 36 коп.) пені, 1 065 187,29 грн. (один мільйон шістдесят п'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 29 коп.) штрафу, 73 164,60 грн. (сімдесят три тисячі сто шістдесят чотири гривні 60 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2018

Суддя ОСОБА_3