Рішення № 77292832, 16.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2018 р. Справа № 903/536/18

Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТКОНД”, Рівненська область, м. Рівне

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго”, Волинська область, м. Луцьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна”, Волинська область, м. Луцьк

про розірвання договору на постачання електроенергії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність б/н від 09.12.2017р.;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: не прибув;

Встановив: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТКОНД” звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” та просить розірвати договір на постачання електричної енергії між Товариством з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” (ідентифікаційний код 410082598, адреса: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 4) та Приватним акціонерним товариством “Волиньобленерго” (ідентифікаційний код 00131512, 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 4) щодо постачання електричної енергії на об’єкт, а саме нежитлові приміщення за адресою: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 57А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень, розміщених за адресою: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 57А;

- копію рішення Господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. №903/772/17;

- копію постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р.;

- копію листа ОСОБА_2 “ВЕСТКОНД” ПрАТ “Волиньобленерго” №01 від 17.11.2017р.;

- копію заяви ОСОБА_2 “ВЕСТКОНД” про укладення договору про постачання електричної енергії від 20.03.2018р.;

- копію листа ПрАТ “Волиньобленерго” від 27.03.2018р. №23/33-685;

- рішення Господарського суду Волинської області по справі №903/134/18 від 25.04.2018р.;

- копію адвокатського запиту ОСОБА_3 вих. №36/18 від 02.05.2018р. до ПрАТ “Волиньобленерго”;

- копію листа ПрАТ “Волиньобленерго” №13/6-1790 від 08.05.2018р.;

- копію листа ОСОБА_2 “ВЕСТКОНД” до ПрАТ “Волиньобленерго” від 15.06.2018р.;

- копію листа ПрАТ “Волиньобленерго” від 05.07.2018р. №23-33/1376.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із підготовчої стадії.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16.10.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд задоволити.

Представник відповідача-1 в призначене судове засідання не прибув, хоча належним чином були повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302305886255

Представник відповідача -2 в призначене судове засідання не прибув, ухвала суду від 02.10.2018р. повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення “за терміном зберігання”, яка була направлена на юридичну на адресу згідно витягу ЄДРПОУ.

Також відповідачі не скористалися наданим їм Господарським процесуальним кодексом України правом на подання відзиву (заперечень) на позовну заяву.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу за відсутності представників сторін та відзиву відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до приписів ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі №903/772/17 зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” звільнити нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою : м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-А. на користь ОСОБА_2 «Вестконд». (а.с. 12-19)

Поставною Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2018р. рішення господарського суду Волинської області від 21.11.2017р. у справі № 903/772/17 залишено без змін.(а.с. 20-26)

Згідно інформації з державних реєстрів ОСОБА_2 “Вестконд” є власником об’єктів нерухомості, що розташовані за адресою : Волинська обл., м. Луцьк, вул.Володимирська, буд. 57а, а саме таких нежитлових приміщень:

-1)будівля складу сировини /літ-В-1/, загальною площею 303,8 кв.м.;

-2)вагова /літ.Р-1/, загальною площею 83,7 кв.м.;

-3)будівля котельні /літБ-2/, загальною площею 570,9 кв.м.;

-4)будівля роздрібного цеху /літ Д-1/, загальною площею 748,2 кв.м.;

-5)будівля компресної (повітр.) /літер С-1/, загальною площею 252,0 кв.м.;

-6) гараж /літ Д/, загальною площею 42,2 кв.м.;

-7) будівля нового бісквітного цеху/літ.Б-2, загальною площею 2474,4кв.м.;

-8) будівля механічної майстерні /літ. И 1-1/,загальною площею 443,9 кв.м.;

-9) будівля складу сировини /літ. М-2/, загальною площею 443,9 кв.м.;

-10) будівля гаража/літ-К-1/, загальною площею 65,7 кв.м.;

-11)газорозподільний пункт ГРП/літ.И-1, загальною площею 21,1 кв.м.;

-12)будівля трансформаторної/літ. Л-1/, загальною площею 5 2,2 кв.м.;

-13) будівля центрального складу/літ.Н-1/загальною площею 825,2 кв.м.;

-14) будівля бісквітного цеху/літ.И2-1/, загальною площею 457,5 кв.м.;

15) будівля цукеркового і карамельного цеху / літ. М-2/,загальною площею 3887,4 кв.м.;

16) спецоб’єкт (адмінкорпус)/літ,А-3/, загальною площею 1432,5 кв.м. (а.с. 66-88)

На день розгляду справи позивач ОСОБА_2 «Вестконд» фактично використовує зазначені об’єкти, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул. Володимирська, 57-А, у своїй виробничій господарській діяльності.

Водночас, постачання електричної енергії на зазначенні об’єкти нерухомого майна здійснюються Луцькою міською філією ПрАТ “Волиньобленерго” на підставі договору за №529-3125000 від 14.07.2017р., та додатку №1 до нього, що укладений із попереднім власником майна ОСОБА_2 “Омілісанто Україна”.(а.с. 98-105)

З метою врегулювання зазначених розбіжностей в тому, що споживачем електричної енергії є ОСОБА_2 «Вестконд» між тим, договір на її постачання укладений не із фактичним споживачем, та новим власником ОСОБА_2 «Вестконд», а з попереднім власником об’єктів нерухомого майна ОСОБА_2 « Омілісанто Україна», 17.11.2017р. ОСОБА_2 “Вестконд” звернулось листом за №01 до ПрАТ “Волиньобленерго”, (повторно звернулося від 20.03.2018р. ) щодо проведення контрольного обстеження показників обліку електроенергії та оформлення з ним договору на постачання електроенергії (а.с. 27, 28)

Однак, ПрАТ “Волиньобленерго” згідно листа вих.№23/33-685 від 27.03.2018р. відмовило ОСОБА_2 «Вестконд» в укладенні договору на постачання електричної енергії, мотивуючи тим, що її постачання на зазначені об’єкти, які знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 57а, здійснюється на підставі договору з ОСОБА_2 “Омілісанто Україна”. Дане товариство не зверталось за його розірванням та не повідомляло про заміну власника, що унеможливлює для постачальника ПрАТ “Волиньобленерго” розірвати даний договір в односторонньому порядку або припинити його дію.

Разом з тим, ПрАТ “Волиньобленерго” зазначило, що проект договору про постачання електричної енергії буде наданий позивачу після розірвання договору про постачання електричної енергії з діючим споживачем, про що ПрАТ “Волиньобленерго” надіслало відповідачу -2 відповідну пропозицію про розірвання.(а.с. 30, 37)

Отже, останній доводить, що наявність договірних відносин між ПрАТ “Волиньобленерго” та ОСОБА_2 “Омілісанто Україна” щодо електропостачання об’єкта, а саме, нежитлових приміщень за адресою 43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 57, які належить ОСОБА_2 “Вестконд” на праві приватної власності, не дозволяють реалізувати право власника на укладення договору на постачання електроенергії з ОСОБА_2 “Вестконд”.

Вважаючи свої права щодо укладення договору на постачання електричної енергії порушеними, ОСОБА_2 “Вестконд” звернулось до суду з позовом про розірвання договору про постачання електричної енергії за №529-3125000 від 14.07.2017р., який укладений між ПрАТ “Волиньобенерго” та ОСОБА_2 “Омілісанто Україна”.

Відповідно до ч.1,2 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач, відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Таким чином, сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб’єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об’єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Предметом позовних вимог у даній справі є розірвання договору про постачання електричної енергії №529-3125000 від 14.07.2017р., який укладений між відповідачем- 1 – Луцькою філією ПрАТ “Волиньобленерго” та відповідачем-2 - ОСОБА_2 “Омілісанто Україна” (а.с.98-110).

Як на правову підставу для розірвання договору позивач посилається на ст.652 Цивільного кодексу України відповідно до змісту якої встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якшо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами , які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених частиною 4 даної статті – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення про всій турботливості, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договру виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконання даного договору.

Згідно п.10.5 даного договору сторони (відповідачі) передбачили, що договір набирає чинності і укладається на термін до 31.12.2017р., договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, право на позов про дострокове розірвання договору має сторона за договором.

Подаючи позов, позивач повинен надати суду дані, які б свідчили, що він є належним позивачем, а залучена ним до відповідальності особа - належним відповідачем.

Отже, саме позивач повинен належним чином легітимізувати процес, що забезпечить винесення рішення в інтересах справді зацікавлених осіб.

Належними сторонами в господарський справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.

Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову, а неналежним відповідачем та особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про дострокове розірвання договору на постачання електричної енергії за №529-3125000 від 14.07.2017р., який укладений між ПрАТ “Волиньобленерго” та ОСОБА_2 “Омілісанто Україна” в судовому порядку, належить стороні договору.

Отже, ОСОБА_2 “Вестконд” не будучи стороною договору стосовно, якого заявлено позов є неналежним позивачем у справі.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, в позові про розірвання договору на постачання електричної енергії укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” (ідентифікаційний код 410082598, адреса: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 4) та Приватним акціонерним товариством “Волиньобленерго” (ідентифікаційний код 00131512, 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 4) щодо постачання електричної енергії на об’єкт, а саме нежитлові приміщення за адресою: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 57А, слід відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно -західного апеляційного господарського суду.

Повний текст

рішення складено 23.10.2018р.

Суддя В. М. Дем`як