Рішення № 77291818, 22.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/274/18

22 жовтня 2018 рокум.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" до ОСОБА_1 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (далі – позивач, ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод") звернулося до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" (далі – третя особа, ТОВ "Тіара Компані"), в якій просило:

визнати протиправними дії ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982;

визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982;

визнати протиправними дії ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 за постановою про стягнення виконавчого збору;

визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 за постановою про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" до ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" про визнання дій протиправними та скасування рішень залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року ухвалу ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №819/274/18 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року прийнято адміністративну справу № 819/274/18 до розгляду. Призначено у справі судове засідання на 06.09.2018 року.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року відкладено розгляд справи на 26.09.2018 року.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відкладено розгляд справи на 22.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП №54578982 по примусовому виконанню наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 року господарським судом міста Києва. У зв’язку з поданням ТОВ "Тіара Компані" заяви про повернення без виконання виконавчого документу, 09.10.2017 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач вказує, що в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, а відтак, в порушення ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" 09.10.2017 року державним виконавцем безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №54578982 у розмірі 23798,06 грн., за якою, цього ж дня, відкрито виконавче провадження ВП №54860539. За таких підстав, вважає оскаржувані постанови незаконними та такими, що підлягають до скасування.

Відповідачем ОСОБА_1 районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.94-101). Заперечуючи проти позову, послався на безпідставність доводів позивача, просив відмовити у задоволенні в повному обсязі. Повідомив, що постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 винесено після проведення державним виконавцем заходів по примусовому виконанню виконавчого документу, з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження". За таких обставин, вважає оскаржувані постанови правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ "Тіара Компані" висловило свою позицію в ході судового розгляду, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторонами по справі, на підставі ч.3 ст.194 КАС України, заявлено клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за їх відсутності (т.2 а.с.39, 40).

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з’явився, хоча ТОВ "Тіара Компані" належним чином повідомлялось про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 КАС України.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" 20.10.2011 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.15).

На виконанні у ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП №54578982 по примусовому виконанню наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 року господарським судом міста Києва, про стягнення з ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на користь ТОВ "Тіара Компані" 237980,60 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2017 року ВП №54578982, зокрема, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 23798,06 грн. (т.1 а.с.83).

Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.10.2017 року ВП №54578982, також вирішено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій вивести в окреме провадження (т.1 а.с.86-87).

Так, ОСОБА_1 районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982 у розмірі 23798,06 грн. (т.1 а.с.89) та постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 по примусовому виконанню такої (а.с.91-92).

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону № 1404-VІІІ).

За приписами ч.5 ст.26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження ВП №54578982 по примусовому виконанню наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 року господарським судом міста Києва, про стягнення з позивача на користь третьої особи 237980,60 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з цим, судом з’ясовано, що у зв’язку з поданням третьою особою заяви про повернення без виконання виконавчого документу, 09.10.2017 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404.

За імперативними правилами ч.3 ст.40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

При цьому, заходи примусового виконання рішень визначені у ст.10 Закону України №1404, якими відповідно до ч.1 вказаної статті є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч.2 ст.27 Закону № 1404-VІІІ).

Таким чином, із наведених законодавчих норм слідує, що для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов: примусове виконання рішення і фактично стягнута сума.

Встановлені судом обставини свідчать, що оскільки стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, а примусового виконання рішення фактично не відбулось, сума з боржника стягнута не була. Таким чином, з огляду на вимоги ч.2 ст.27 Закону № 1404-VІІІ, відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору при відсутності фактично стягнутої суми боргу.

Крім того, суд звертає увагу, що за результатом розгляду заяви про примусове виконання наказу №910/1308/16, виданого 15.09.2016 року господарським судом міста Києва, ОСОБА_1 районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 29.01.2018 року винесено нову постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55628408, якою також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 23798,06 грн. (т.2 а.с.31).

Таким чином, відповідач не позбавлений права стягнути виконавчий збір з суми, що фактично стягнута за результатами нового виконавчого провадження ВП №55628408 від 29.01.2018 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даних спірно-правових відносинах стягнення виконавчого збору з позивача є безпідставним та необґрунтованим, оскаржені рішення не відповідають вимогам. ч. 2 ст. 2 КАС України, що обумовлює необхідність скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982.

Щодо позовної вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982, слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутої вище (основної вимоги), у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України, а тому також підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Тобто, як слідує зі змісту даної норми, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень передує його скасуванню.

Водночас, суд не вбачає необхідності для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982, а також щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 за постановою про стягнення виконавчого збору, оскільки задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування вказаних рішень є достатньою умовою для відновлення прав позивача. На думку суду, дії суб'єкта владних повноважень, які стали підставою для скасування спірних рішень, додаткового визнання протиправними не потребують, оскільки охопленні висновком суду про протиправність такого рішення в наслідок невідповідності дії і бездіяльності відповідача діючому законодавству.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду в розмірі 3524,00 грн. згідно з платіжним дорученням №25411 від 28.02.2018 року (т.1 а.с.61).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то сума судових витрат підлягає розподілу, та до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень є сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (місцезнаходження: 48521, Тернопільська область, Чортківський район, село Товстеньке, вулиця Центральна, будинок 57, код ЄДРПОУ 37694603) до ОСОБА_1 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: 46016, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Київська, будинок 3А, код ЄДРПОУ 34905338), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" (місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Аніщенка, будинок 3А, код ЄДРПОУ 39534832) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982, винесену заступником начальника відділу ОСОБА_1 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539, винесену заступником начальника відділу ОСОБА_1 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017 року ВП №54578982 та щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2017 року ВП №54860539 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок, сплачений на підставі платіжного доручення №25411 від 28.02.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.