Рішення № 77291239, 06.09.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1554/18

Провадження № 2/419/372/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Логвиновій О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її баба - ОСОБА_3. На день смерті ОСОБА_3 проживала сама за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, котрий померла ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4 - братові позивача, та земельний пай, котрий позивач має намір успадкувати. Мати позивача померла в 1990 році.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Карпенко В.М. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю у неї документа, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну частку (пай).

На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просила суд поновити їй строк для пред`явлення позову до суду, зазначивши при цьому, що про існування спадкового майна вона дізналася лише у 2017 році, та визнати за нею право власності на спадкове майно.

У зв'язку з вищевикладеним позивач вимушена звернутися до суду з позовом про поновлення строку для пред'явлення позову до суду та визнання за нею права власності на земельну частку (пай) члена КСП «Колядівське» площею 10.23 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Колядівської сільської ради Новаойдарського району Луганської області згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Новоайдарською райдержадміністрацією 12.05.1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_3.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області - Ткаченко І.Є. у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно положень ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла баба позивача - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2

Факт того, що позивач ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, підтверджується копією рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 27.10.2017 року (а.с.8).

На день смерті ОСОБА_3 проживала сама за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки №325, наданою 24.07.2017 року виконкомом Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області (а.с.9). Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, котрий померла ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4 - братові позивача (а.с.10), та земельний пай, котрий позивач має намір успадкувати.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Карпенко В.М. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено (а.с.19) у зв`язку з відсутністю у неї документа, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну частку (пай).

Згідно з відомостями з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, наданими відділом у Новоайдарському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області (вих. 22/168-18 від 29.01.2018 року), земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,23 умовних кадастрових гектари, розташована на території Колядівської сільської ради, згідно сертифікату серії НОМЕР_1, належить ОСОБА_3 (а.с.18).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до положень Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК (в редакції 2004 року), якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, тобто в даному випадку підлягає застосуванню положення ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки спадщина відкрилась у 1998 році.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач просила поновити їй процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого права, зазначивши, що про існування спадкового майна вона дізналася лише у 2017 році, суд вважає за можливе визнати дану причину пропуску строку поважною.

Відповідно до ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час смерті ОСОБА_3, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України в редакції 1963 року місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК України в редакції 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Оскільки ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_3, а її мати (дочка спадкодавця) померла в 1990 році, то відповідно до положень ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, вона є спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Позивачем доведено відсутність у неї можливості в нотаріальному порядку оформити право на спадкове майно, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку, зокрема й шляхом його визнання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вбачає законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки остання є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, підтвердила належними доказами обставини, викладені в позовній заяві, та відсутність можливості вирішення даного спору в нотаріальному порядку. Представник відповідача позов визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 р., ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 81, 127, 206, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на майно, яке належало ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме на земельну частку (пай) члена КСП «Колядівське» площею 10,23 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Колядівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Новоайдарською райдержадміністрацією 12.05.1997 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя О. М. Іванова