Ухвала суду № 77290834, 26.09.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 693/1152/16-ц

Провадження № 2/700/162/18

26 вересня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

відповідача – ОСОБА_1,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадкування, треті особи без самостійних вимог – Нагірнянська сільська рада Жашківського району Черкаської області та Жашківська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що 10 листопада 2015 року в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області помер ОСОБА_4, який є батьком позивача. На день смерті відкрилася спадщина, яка складається з двох житлових будинків із господарськими спорудами по вул. Чернявських, 19 та по вул.Молодіжній,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області і земельних ділянок: розміром 2,9461 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058809 від 09.11.2005 року; розміром 2,91 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №059348 від 20.02.2004 року, розміром 0,3175 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться по вул.Молоджіна,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області та земельну ділянку по вул.Чернявських,29 в цьому ж населеному пункті. Заповіту ОСОБА_4 не залишив. Державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №490/15р. Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вона звернулася до Жашківської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Нотаріально посвідченою заявою від 28.04.2016 року син спадкодавця ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини за законом та за заповітом на користь позивача. Цивільна дружина спадкодавця ОСОБА_1 29.03.2016 р. подала заяву за №219 до нотаріуса про прийняття спадщини та заяву про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення справи судом. Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.05.2016р. визнано факт проживання однією сім’єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину і у листі від 13.07.2016 за №1531/01-16 рекомендував звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно померлого в порядку спадкування за законом. З огляду на викладене, з метою захисту свого права на спадщину померлого батька, позивач змушена звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в уточненому позові. Наполягала на визнанні права власності за ОСОБА_3 на все майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 Зустрічний позов не визнає.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, та наполягала на задоволенні зустрічного позову. Зазначила, що ОСОБА_4 весною 2012 року переніс перший інфаркт і з цього часу кожного року 3-4 рази на рік лікував серце. Після лікування стан здоров’я покращувався. З 2012 року не працював, ходив, міг приготувати їжу. Коли стан здоров’я погіршувався, то ОСОБА_4 тільки лежав, а вона його доглядала.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що відповідно до рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.05.2016р. встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01.08.2003 року до часу відкриття спадщини. Вважає, що ОСОБА_4 через похилий вік та тяжку хворобу до дня смерті був у безпорадному стані. Переніс три інфаркти, неодноразово потребував медичної допомоги, в такому стані не міг нічого робити, не міг сам себе забезпечувати, потребував сторонньої допомоги. Такий стан був не постійний, а періодичний і мав певну тривалість. На лікування потрібні були значні кошти. Діти ОСОБА_4 йому не допомагали, а ОСОБА_1 тривалий час опікувалася ним та матеріально забезпечувала, тому має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 проти задоволення позовних вимог зустрічного позову заперечувала, зазначила що ОСОБА_4 не перебував у безпорадному стані, тяжко працював по господарству, отримував доходи від двох паїв, любив своїх дітей і тричі приїжджав разом з ОСОБА_1 робити ремонт у квартирі дітей в м.Черкаси влітку 2015 року. Оскільки доказів у позивача ОСОБА_1 щодо безпорадного стану та хвороб ОСОБА_4 немає, то просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Від третіх осіб – Жашківської державної нотаріальної контори та Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та ухвалення рішення на розсуд суду, з урахуванням вимог діючого законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 10 листопада 2015 року, про що видане свідоцтво про смерть від 11.11.2015 року, серія І-СР №268099 (а.с.4 т. 1).

Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 заведено спадкову справу №490.

До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 24.12.2015р. звернулась, відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК УКраїни ОСОБА_3 - дочка померлого, яка є спадкоємцем першої черги за законом. Також заяву про прийняття спадщини 29.03.2016р. подала ОСОБА_1 відповідно до ст.1264 ЦК України, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини - спадкоємець четвертої черги за законом. Даний факт встановлено рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.05.2016р., відповідно до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 01.08.2003 року до часу відкриття спадщини.

28.04.2016 р. син ОСОБА_4 – ОСОБА_5 заявив про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, на користь доньки померлого – ОСОБА_3. Дана заява про відмову від прийняття спадщини є нотаріально посвідченою та поданою у шестимісячний строк після відкриття спадщини. (а.с.26 т.1)

Факт відсутності заповітів після смерті ОСОБА_4 підтверджено матеріалами спадкової справи №490, яка була оглянута в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкоємців за законом.

Утім, закріплене законом правило черговості може бути змінено на підставі ст. 1259 ЦК.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Черговість одержання права на спадщину може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину , що передбачено частиною 1 статті 1259 ЦК України, або на підставі рішення суду, що передбачено частиною 2 статті 1259 ЦК України.

Підставами для задоволення позову про зміну черговості спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

Тобто, за змістом ст.1259 ЦК України, при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Як зазначається в п. 6 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України, під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров'я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов'язана саме зі станом її здоров'я.

У Законі міститься вичерпний перелік обставин, за наявності яких можлива зміна черговості, що не потребує розширеного тлумачення. Відсутність хоча б однієї із таких обставин зумовить застосування загального порядку черговості спадкування, визначеного у ст. 1258 ЦК.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в обґрунтування зустрічного позову зазначає, що піклувалась про ОСОБА_4 оскільки він хворів на серце і не міг себе самостійно обходити. Готувала для нього їжу, поралася по господарству, піклувалась про нього, бо він потребував цього, слідкувала за його будинком та домашніми тваринами. Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків, які були допитані судом на клопотанням ОСОБА_1

Так, свідок ОСОБА_8, пояснила суду, що перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_1, вони односельці, дружили сім'ями. Дуже довгий час ОСОБА_4 був хронічним алкоголіком. Після першої дружини увесь час пив. Жив із своєю старою матір'ю, був добрим чоловіком, всім допомагав. Після одруження із ОСОБА_1 вона лікувала його від алкоголізму. ОСОБА_4 хворів на серце, переніс інфаркт. Завжди їздили на автомобілі, витрачалося багато коштів, коли перестав пити почав лікуватися від ожиріння, також багато витрачалося коштів. Останні два роки ОСОБА_4 тримався на таблетках. ОСОБА_1 весь час їздила по заробітках, щоб забезпечити родину. Діти ОСОБА_1 допомагали фінансово, давали кошти на лікування ОСОБА_4, доглядали за ним у лікарні. Коли ОСОБА_4 був здоровий він допомагав своїй дружині по господарству, а потім потребував постійного догляду. Останні роки він не робив нічого. Мав надмірну вагу у зв'язку із хворобою серця. Знає про те, що ОСОБА_4 разом із дружиною їздили в м.Черкаси до дітей робити ремонт, хоча ОСОБА_1 все робила, а він за станом здоров'я не міг працювати.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що є двоюрідним братом померлого ОСОБА_4 і перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_1 ОСОБА_4 із ОСОБА_1 жили як подружжя удвох протягом останніх 10-11 років. ОСОБА_4 дійсно був хворий. Був інфаркт. Останній рік тільки їздив по лікарнях. ОСОБА_1 наймала автомобіль за власні кошти, постійно за ним доглядала, оскільки ОСОБА_4 сам себе мало обходив. ОСОБА_4 допомагав йому по будівництву будинку у 2015 році. Фізично не працював, а тільки вказував на послідовність роботи. ОСОБА_4 жив за рахунок пенсії та паїв, а потім захворів, тому все робила дружина.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона є двоюрідною сестрою померлого та перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_1 З 1991 року ОСОБА_4 хворів на задишку. У 2012 році його стан погіршився, після чого постійно їздив у лікарню, а ОСОБА_1 допомагала йому коштами. ОСОБА_4 дуже часто звертався до лікарів, раз у тиждень їздив у м.Жашків у лікарню, а потім і в м.Черкаси. Вона кожного дня відвідувала брата. Часто він був у лежачому положенні через хворобу, особливо у 2012 році. Був період, що знаходився у лежачому стані протягом кількох днів. Тоді він самостійно ходити не міг. У 2015 році знову стан погіршився, однак до лікарні їхати того дня не хотів, хоча змушували його. ОСОБА_4 мав доходи від паїв.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він перебував у дружніх відносинах з ОСОБА_4 Останні роки життя ОСОБА_4 був не здоровий, але при здоровому глузді. Покійний ОСОБА_4 позичив у нього 1000 доларів на лікування. Кошти не повернув, у зв'язку з їх відсутністю, але дав взамін врем’янку у користування. Хто ще допомагав коштами на лікування не знає. Покійний ОСОБА_4 був хворий на астму, коли він його відвідував, то ОСОБА_4 доглядала його жінка ОСОБА_1 Кошти на лікування його перша дружина та його діти не давали.

На підтвердження стану здоров’я ОСОБА_4 позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 надала суду виписку з історії хвороби №3281 стаціонарного хворого ОСОБА_4, який проходив лікування з 17 вересня 2013 року по 23 вересня 2013 року у Черкаському обласному кардіологічному центрі у гіпертонічному відділенні. (а.с.74 т.1)

На запит суду щодо витребування для огляду в судовому засіданні медичної карти ОСОБА_4 Жашківська центральна районна лікарня повідомила, що така в поліклініці Жашківської ЦРЛ відсутня. (а.с.133 т.2)

Інших медичних документів на підтвердження того, що ОСОБА_4 мав тяжку хворобу або каліцтво в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 суду не надано.

Натомість, допитані в судовому засіданні за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у своїх поясненнях спростовують перебування ОСОБА_4 протягом тривалого часу у безпорадному стані.

Так, свідокОСОБА_12 пояснила, що вона із представником позивача живуть у сусідніх під'їздах, діти однолітки. Бачила померлого влітку 2015 року, коли він приїжджав на суд до сина. Робив ремонт у квартирі, приїжджав із своєю жінкою. Три рази був влітку 2015 року. Особисто вона бачила, що ОСОБА_4 ходив у підвал. За станом здоров'я був здоровий, але трішки засмучений щодо сина, а взагалі стан ОСОБА_4 був задовільний, нормальний, на кволого не був схожий.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що із ОСОБА_4 він був у хороших відносинах, їздили на роботу разом. Останній раз бачив ОСОБА_4 у 2015 році, коли він із жінкою приїжджав на ремонт квартири дітям допомогти. На вигляд був здоровою людиною. Він чув чутки щодо паралічу, але бачив його здоровим. Про те, що був хворим ОСОБА_4 йому не казав.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_6, допомагали один одному як сусіди. Останній раз бачила ОСОБА_4 в кінці літа 2015 року із жінкою, говорила з ним. Потім він приїжджав вдруге, ходив до кума та до нотаріуса. В кінці літа приїжджав робити ремонт у квартирі. Бачила на вулиці два рази. Скільки днів робили ремонт не знає. За станом здоров'я був здоровий, такий як завжди.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що бачила ОСОБА_4 весною у квітні-травні 2015 року, коли він приїжджав разом із жінкою на суд до сина. Потім бачила влітку, був сам без жінки. Зустрілися, як ішов до нотаріуса оформити заповіт на доньку ОСОБА_12, однак нотаріуса не було. У вересні був із жінкою. Робили дітям ремонт у квартирі. Був у доброму стані, на здоров'я не жалівся.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.

Так, ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження тих обставин, що вона протягом тривалого часу матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу ОСОБА_4, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

Наявність захворювання у спадкодавця ОСОБА_4 само по собі не свідчить про його перебування у безпорадному стані протягом тривалого часу.

Як було встановлено в судовому засіданні із показань свідків протягом останніх 6 місяців свого життя ОСОБА_4 декілька разів приїжджав з м.Жашкова в м.Черкаси допомогти з ремонтом квартири своїх дітей. Пересувався без сторонньої допомоги, міг приготувати собі їжу, контролював виконання сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, допомагав родичам на будівництві будинку (контролював будівельні роботи), отримував дохід від здачі в оренду двох земельних ділянок та пенсію. Вказані факти наводила у своїх поясненнях і сама ОСОБА_1 Проте, такі показання жодним чином не вказують на безпорадний стан ОСОБА_4 Інших доказів, в тому числі медичних документів суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України, стосовно ОСОБА_1, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 майна, а саме:двох житлових будинків із господарськими спорудами по вул. Чернявських, 19 та по вул.Молодіжній,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області; земельних ділянок: розміром 2,9461 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058809 від 09.11.2005 року; розміром 2,91 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №059348 від 20.02.2004 року; розміром 0,3175 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться по вул.Молоджіна,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області та земельну ділянку по вул.Чернявських,29 в цьому ж населеному пункті , то дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

24.12.2015р. позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги за законом.

13.07.2016 року державним нотаріусом ОСОБА_7 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не подано оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визнання права власності на майно померлого у порядку спадкування з подальшою його реєстрацією на підставі рішення суду. (а.с.22 т.1)

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на житлові будинки із господарськими спорудами по вул. Чернявських, 19 та по вул.Молодіжній,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області та земельної ділянки розміром 0,3175 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться по вул.Молоджіна,23 в с.Нагірна Жашківського району Черкаської області та земельну ділянку по вул.Чернявських,29 в цьому ж населеному пункті, тому в цій частині вимог слід відмовити.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 в частині визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме щодо земельних ділянок: розміром 2,9461 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058809 від 09.11.2005 року та розміром 2,91 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №059348 від 20.02.2004 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,13,76-81, 90, 141, 229, 259,263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7120984600:01:000:0168 в адмінмежах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області площею 2,9461 умовних кадастрових гектарів, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №713363, виданого на ім’я ОСОБА_4, який помер 10.11.2015 року;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7120984600:01:000:0036 в адмінмежах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області площею 2,91 умовних кадастрових гектарів, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058779, виданого на ім’я ОСОБА_4, який помер 10.11.2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадкування, треті особи без самостійних вимог – Нагірнянська сільська рада Жашківського району Черкаської області та Жашківська державна нотаріальна контора – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бесараб