Рішення № 77290146, 03.10.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5902/15-ц

Провадження № 2/210/241/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"03" жовтня 2018 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря Соколовської Т.О.,

за участі сторін не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулася 24.12.2015 року до суду з позовом, в якому просить виконавчий напис НАК №590922 від 24.12.2014 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо звернення стягнення на нерухоме майно позивача шляхом продажу, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, посилалися на те, що 09.08.2007 року вона отримала кредит у розмірі 37000 доларів США на підставі укладеного між нею та ПАТ «Укрсиббанк» кредитного договору №1119567300. У грудні 2011 року відповідач переуступив право вимоги за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк», який звернувся у 2015 році до нотаріуса щодо видачі виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження про стягнення з неї на користь банку 896770,49 грн. Вона, позивач, вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений нотаріусом за межами його нотаріального округу; кредитний договір, від якого похідним є договір іпотеки, не посвідчений нотаріально; сума заборгованості є спірною; вона не отримувала повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання перед зверненням відповідача до нотаріусу; виконавчий напис виданий до закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору. Крім того, виконавчий напис порушує ст..47 Конституції України, Закон України від 03.06.2014 р. мораторій про відчуження майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті,тому вона змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач присутньою не була, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги, зазначила про наявність заочного рішення, яким з неї частково стягнуто заборгованість за кредитом, вважає, що виконавчий напис підлягає скасуванню, оскільки нотаріусом не враховано наявність заочного рішення, не дотримано трирічний строк для виникнення у стягувача права вимоги, застосовано подвійне стягнення тілу кредиту, порушено порядок дострокового повернення кредиту, передбачений п.11.1 розділу 11 кредитного договору.

Представник відповідача в судовому засіданні присутньою не була, про час та місце розгляду справи повідомлений рекомендованим листом,про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судовому засіданні присутньою не була, про дату, час та місце судового засідання, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що виконавчий напис вчинений нею на підставі всіх необхідних документів відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні /а.с.19,115,116/.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 09.08.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» укладено кредитний договір №1119567300, на підставі якого вона отримала кредит у розмірі 37500 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 13,0% за користування кредитом. Строк повернення кредиту до 08.08.2018 року /а.с.38-40/.

Пунктом 1.3.4 Договору встановлено строк сплати процентів з «01» по «10» число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані банком такі проценти /а.с.38/.

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки №1119567300 від 09.08.2007 року, відповідно до п.1.1 якого позивач передала в іпотеку нерухоме майно – трьохкімнатну квартиру, загальною площею 72,6 кв.м, житловою площею 48,2 кв.м, розташовану на п’ятому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку, яка належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.124,125/. Договір іпотеки посвідчений нотаріусом.

У ст.18 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу вимоги за кредитами від 08.12.2011 року ПАТ «Укрсиббанк» відступив право вимоги за кредитами ПАТ «Дельта Банк» /а.с.126-144/, в тому числі за кредитним договором №1119567300 від 09.08.2007 року / а.с. 51,52,145/, про що позивач повідомлена листом №15309/25 від 21.01.2012 року /а.с.108,109/.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набув статус нового кредитора з обсягом прав передбачених ст. 514 ЦК України.

У зв’язку з неналежним виконання позивачем своїх зобов’язань за договором, ПАТ «Дельта Банк» 02.12.2014 року звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою на вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки №1119567300 від 09.08.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 /а.с.117,118/.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24.12.2014 року вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» до позивача в розмірі 894270,49 грн. Строк за який провадиться стягнення з 19.12.2011 року по 28.10.2014 року /а.с.8/.

На підставі зазначеного виконавчого напису постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_6 07.05.2015 року відкрито виконавче провадження №4731795 /а.с.7/, 20.10.2015 року відкрито виконавче провадження №49060789/а.с.18/, виконання якого зупинено ухвалою суду від 29.03.2016 р. /а.с.30/.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з порушенням норм чинного законодавства, викладених вище.

Так, згідно ч.ч. 1,2ст.13 Закону України «Про нотаріат» Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Суд не вбачає порушення нотаріусом меж свого нотаріального округу при вчиненні нотаріальної дії, оскільки нотаріальна дія вчинена за заявою ПАТ «Дальта Банк», юридична адреса якого : м.Київ, вул.Щорса, 36-Б.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), а також Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5 (в редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису).

Суд не бере до уваги посилання позивача на застосовування до спірних правовідносин норм Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, оскільки Інструкція не діяла на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису 24 грудня 2014 року. Вона втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 у зв'язку із затвердженням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Пунктом 4.1 договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, право вимагати дострокового виконання зобов’язань, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором; у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим Договором ( пункти 2.1.1,2.1.2 Договору іпотеки) /а.с.124 зворот/.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.2 Договору іпотеки передбачено звернення стягнення на підставі: рішення суду; або виконавчого напису; або застереження при задоволенні вимог іпотеко держателя; або за договором між іоптекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя.

У випадках, зазначених в п.п.2.1.1, 2.1.2 цього договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст.35 Закону країни «Про іпотеку» / п.4.3 Договору іпотеки/.

Відповідно до ч. 1ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Досудова вимога від 31.10.2014 року за вих..№31.4-08/11365/14 щодо розгляду претензії та сплати простроченої заборгованості в сумі 69053,29 доларів США (прострочена заборгованість - 48869,71 доларів США, ) станом на 28.10.2014 р. у строки встановлені законодавством та договором , надіслана на адресу позивача рекомендованим листом 04.11.2014 року, що підтверджується квитанцією та витягом зі списку рекомендованих відправлень /а.с.146,147/. Відомості щодо вручення позивачу рекомендованого листа відсутні.

Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, за наявності всі необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та за умови, що заявником подано заяву до нотаріуса про вчинення такого правочину в межах строку позовної давності.

Відповідно до п.3.2 ст.3 ОСОБА_6 16 Порядку заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 3.5. статті 3 глави 16 Порядку встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік) (чинного на час вчинення нотаріальної дії ) нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

З матеріалів справи вбачається, що для вчинення виконавчого напису ПАТ «Дельта Банк» надало нотаріусу: розрахунок суми заборгованості, договір іпотеки; копія договору про надання споживчого кредиту ; копія договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами; копія акту приймання-передачі кредитних справ ОСОБА_2; копія повідомлення іпотекодавцю про порушення основного зобов’язання; копія реєстру поштових відправлень від 04.11.2014 року; копія паспорту та податкового номеру ОСОБА_2; копія довіреності представника ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні вказаного напису нотаріус отримував від сторін первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, квитанції про сплату передбачених кредитним договором платежів тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позичальника перед банком, а також сума процентів, зазначена у написі, є безспірними.

Разом із цим, зауваження позивача щодо відсутності нотаріального посвідчення кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки нотаріальне посвідчення кредитного договору не передбачено чинним законодавством. Договір іпотеки посвідчено в установленому законом порядку та надано нотаріусу в оригіналі, оскільки саме договір іпотеки є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому розрахунок боргу, підготовлений працівниками банку щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум і слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача, який не згоден з наведеним розрахунком боргу.

За таких обставин, виписка із зазначенням суми боргу не є належним доказом про наявність заборгованості, оскільки з такого документу не можливо простежити за який період та які суми були нараховані банком, а також чи відбувалось погашення боргу позичальником.

Крім того, заочним рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_2 на корить ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом №11195673000 в сумі 332920,72 грн., з яких заборгованість за кредитом 33806,69 доларів США( за курсом НБУ станом на 25.03.2010 року – 268256,09 грн.), заборгованість по процентам з 01.10.2008 року по 28.02.2010 року – 6721,85 доларів США( за курсом НБУ станом на 25.03.2010 року – 53337,88 грн.), пеня на суму заборгованості по кредиту з 25.03.2009 р. по 25.03.2010 р. – 616,54 доларів США ( за курсом НБУ станом на 25.03.2010 року – 4892,23 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом з 25.03.2009 року по 25.03.2010 року – 810,89 доларів США( за курсом НБУ станом на 25.03.2010 року – 6434,52 грн.) /а.с.165/.

На підставі зазначеного вище рішення суду 18.07.2016 року відкрито виконавче провадження №51670446 державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області /а.с.166/.

Отже, на час вчинення нотаріальної дії, було рішення суду, яке набрало законної сили та звернуто до примусового виконання, що свідчить про те, що заборгованість не є безспірною.

Щодо порушення встановленого трирічного строку з дня виникнення вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В кредитному договорі №1119567300 від 09.08.2007 року , зазначено термін його виконання до 08.08.2018 року.

Перебіг строку, протягом якого може бути видано виконавчий напис, починається з наступного дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Виконавчий напис вчинено щодо стягнення грошових коштів за період з 19.12.2011 року по 28.10.2014 року.

З наданого банком розрахунку вбачається, що з 19.12.2011 позивачем не сплачувалася заборгованість за кредитом та відсотки/а.с.110/, враховуючи, що період, за який видано виконавчий напис, починається 19.12.2011 року, слід вважати, що трирічний строк закінчується 20.12.2014 р.

Заява про видачу виконавчого напису складена відповідачем 02.12.2014 р. /а.с.117/, у нотаріуса зареєстровано 24.12.2014 р./а.с.117/, відомості про надсилання заяви поштою відсутні.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, слід вважати , що оспорюваний виконавчий напис від 24.12.2014 року вчинено в межах трирічного строку, встановленого вищевказаними нормами закону.

Крім того, в п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Досудову вимогу надіслано позивачу 31.10.2014 року, виконавчий напис вчинено 24.12.2014 року, тобто після спливу 30 днів.

Проте, повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 ОСОБА_6 16 розділу ІІ Порядку).

Однак, в матеріалах справи відсутнє повідомлення про отримання позивачем поштового відправлення, наявний лише штамп відділення поштового зв’язку про отримання поштових відправлень за реєстром /а.с.147/, що не є підтвердженням отримання позивачем досудової вимоги, враховуючи заперечення позивача щодо отримання нею письмових повідомлень щодо порушення зобов’язань за кредитом.

Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17 та підтримується Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду (постанова від 23.01.2018 р. №310/9293/15).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість. Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, тому суд задовольняє позов.

На підставі ст. 142 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 551,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4,5,13,77,121,138, 141,265, 354 ЦПК України, 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» , ст.9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис НАК №590922 від 24 грудня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо зверення стягнення на нерухоме майно, - трикімнатну квартиру №84, загальною площею 72,6 кв.м, в т.ч. житловою – 48,2 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Постишева, будинок №11, що належить ОСОБА_2, шляхом продажу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №111956730003 від 09.08.2007 року - таким , що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Р. Є. Скотар