Рішення № 77287617, 05.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41925/17

Провадження № 2/761/1249/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участі: позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача - ПАТ "Банк

"ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" Матієвської В.Л.,

представника відповідача - Національного

банку України Чорної Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_6, Національного банку України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача шкоду в розмірі 503 714,56 грн. неповернутого банківського вкладу.

Вимоги обгрунтовані тим, що 21.01.2016 року на підставі укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» договору, позивач вніс на депозитний рахунок 30 000,00 доларів США.

За декілька днів до закінчення строку дії договору позивач звернувся до Банку із заявою про повернення суми вкладу, проте заява була проігнорована. За рішенням суду сума вкладу була стягнута. Рішення суду було пред'явлено до виконання. Пізніше було введено тимчасову адміністрацію в Банку та рішення суду виконано не було.

Позивач зазначає, що власник істотної участі Банку не вжив своєчасних та дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності Банку та порушив вимоги ст.58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а тому невиплачена сума вкладу разом з відсотками має бути стягнута з відповідачів так як ОСОБА_6 є пов'язаною особою з Банком. Внаслідок дій ОСОБА_6 було введено тимчасову адміністрацію в банківській установі та наявний причинно-наслідковий зв'язок між його діями та спричиненими збитками позивача.

Ухвалою суду від 12.01.2018 року справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Проте так як до суду надійшли клопотання представника Національного Банку України та представника позивача про розгляд справи з повідомленням сторін, ухвалою суду від 16.04.2018 року розгляд справи було призначено в підготовче судове засідання з викликом сторін.

27.02.2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на позовні вимоги в яких він просить відмовити повністю в задоволенні позову на тій підставі що сам факт заподіяння шкоди позивачеві не може бути встановлений до припинення процедури ліквідації Банку, так як його вимоги можуть бути задоволені за рахунок майна банку та на даний час його права не порушені. Позивач не надав суду доказів порушення відповідачами його права на отримання грошових коштів 4 черги. Також представник зазначив, що ОСОБА_6 є опосередкованим власником істотної участі банку, так як не має безпосереднього впливу на діяльність банку. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння відповідачем шкоди позивачу внаслідок порушення ним, як власником істотної участі банку, Закону України «Про банки і банківську діяльність» розмір шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіяною шкодою. Доведення банку до неплатоспроможності є злочином, але вироку не існує, де була б встановлена вина відповідача. Заявлені позивачем вимоги є передчасними. Так як позивач є фізичною особою, а не банком, тому у відповідності до положень ч.6 ст.58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» не має відшкодовувати шкоду.

01.03.2018 року до суду надійшов відзив представника ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на позовні вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що на даний час не завершено процедуру ліквідації Банку, а тому заявлені позивачем вимоги є передчасними. Так як кредиторські вимоги позивача акцептовані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Фінанси та кредит» в повному обсязі та будуть задоволені відповідно до встановленої Законом черговості, підстави для подвійного стягнення відсутні. Також представник зазначив, що Позивачем жодним чином не доведено факт нанесення йому майнової шкоди.

06.03.2018 року до суду надійшов відзив на позовні вимоги представника Національного Банку України в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що укладаючи договір банківського вкладу позивач згідно із ст.56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мав можливість ознайомитись з інформацією про діяльність банку та оцінити для себе ризики при укладенні договору банківського вкладу. Діючим законодавством не встановлено обов'язку Національного Банку України відповідати за зобов'язаннями банків враховуючи, що між Банком та позивачем існували договірні відносини.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, визначених в позові.

Представник ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в судовому засіданні підтримав поданий відзив та просив відмовити в задоволенні вимог так як вони не обгрунтовані.

В судове засідання представник ОСОБА_6 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник Національного Банку України в судовому засіданні також підтримав відзив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог так як Національний банк України не несе відповідальність за ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6

Враховуючи, що представник ОСОБА_6 належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання та направив відзив на позовні вимоги, тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність представника ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 22.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Банк, Відповідач - 1) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) був укладений договір №300937/6798/1-15 за умовами якого Вкладник розмістив на депозитному рахунку кошти в сумі 30 000,00 доларів США зі сплатою 10% річних на строк з 22.01.2015 року по 22.02.2015 року.

19.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Банку із заявою про повернення вкладу та відсотків.

Оскільки кошти після закінчення строку дії договору не були повернуті, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми вкладу.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 07.04.2015 року (справа №761/5984/15-ц) позов ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором-заявою №300937/6798/1-15 про банківський строковий вклад «Класік» від 22.01.2015 в розмірі 30 022 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.04.2015 року становить 703 714,56 грн.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист та пред'явлено до примусового виконання. Постановою державного виконавця зупинено стягнення за виконавчим листом у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації в банківській установі.

Кредиторські вимоги ОСОБА_1 включені до четвертої черги реєстру кредиторів на суму 490 057,75 грн.

Представник Банку суду пояснив, що на даний час погашаються вимоги включені до третьої черги.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 р. № 612 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі - АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ») запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18 грудня 2015 року до 17 грудня 2017 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1703 від 01 вересня 2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05 вересня 2016 р.

На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 27 листопада 2017 року № 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» строком на два роки до 17 грудня 2019 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюку Владиславу Сергійовичу строком на два роки до 17 грудня 2019 року включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2017 № 5429 відкликано повноваження ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі - АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»), делеговані провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюку В.С.

З 19.12.2017 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюка В.С. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9 частини другої статті 37, статтею 38, пунктами 1, 3, 5, 6, 7 частини першої, частиною другою статті 48, статтями 49, 52, 52(1), 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов'язків.

З 19.12.2017 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ірклієнка Ю.П. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені Законом, а саме пунктами 3, 5, 7, 8, 9 частини другої статті 37, пунктами 2, 4, 5, 6, 9 частини першої, частиною другою статті 48, статтями 50, 51, 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов'язків.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05 квітня 2018 року № 993 звільнено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюка В.С. та відкликано всі делеговані йому повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 06 квітня 2018 року всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ірклієнку Ю.П.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливило виконання зобов'язань Банку щодо виплати вкладу та відсотків позивачу.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Отже, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.

На виконання положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 12.11.2015 року позивачу було виплачено гарантовану суму у розмірі 200 000 грн., що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Оскільки між позивачем та банком ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виникли договірні відносини, то стягнення суми вкладу позивачу повинно відбуватись на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Доводи представника позивача про те, що стягнення суми вкладу як відшкодування майнової шкоди є безпідставним, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зобов'язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Таким чином, особа, яка вимагає стягнення шкоди з власників істотної участі у банку та/або їх керівників, має довести факт заподіяння такої шкоди цими особами, розмір зазначеної шкоди, надати докази зв'язку між невиконанням зобов'язань та заподіяною шкодою.

Тому, хоча постановою Окружного адміністративного суду м. Києва визнано бездіяльність Національного банку України протиправною, проте доводи позивача про те, що Національний банк України має нести майнову відповідальність за зобов'язаннями неплатоспроможного банку є необґрунтованими.

Позивач не довів наявності вини відповідачів та причинно-наслідкового зв'язку між їх діями/бездіяльністю та ліквідацією банку. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме власник істотної участі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тобто відповідач, не вжив дієвих і своєчасних заходів з фінансування підтримки цього банку для проведення його діяльності відповідно до вимог законодавства, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності та неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до ОСОБА_6, як власника істотної участі у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, оскільки його вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена. Крім того, до закінчення ліквідаційної процедури відсутні правові підстави стверджувати про шкоду завдану ОСОБА_1.

У силу статей 52, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів вважаються погашеними у разі, якщо при завершенні ліквідаційної процедури вони лишилися незадоволеними в зв'язку з недостатністю майна.

Станом на дату розгляду справи ліквідаційна процедура в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» триває, відбувається продаж активів банку та погашення вимог кредиторів.

За змістом статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про те, що позивач вже зазнав матеріальної шкоди, так як його вимоги рахуються у реєстрі кредиторів четвертої черги і не визнані погашеними.

Також варто зазначити, що не доведено завдану шкоду позивачу (розмір вкладу не є розміром шкоди у розумінні ст. 1166 ЦК України), причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями відповідачів.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що ОСОБА_1 не доведено завдання йому шкоди внаслідок дій чи бездіяльності відповідачів, що є процесуальним обов'язком позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77- 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_6, Національного банку України про відшкодування шкоди в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 жовтня 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула