Рішення № 77286538, 16.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р.

м. Київ

справа № 754/5106/18

провадження № 2/755/4451/2018

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4, звертаючись з позовом до суду, просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28594364 від 04.03.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною та скасувати запис про право власності № 13566361 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28604883 від 04.03.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною та скасувати запис про право власності № 13571299 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30965461 від 16.08.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником Сергієм Миколайовичем та скасувати запис про право власності № 15936191 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_9 та повернути ОСОБА_4 ? частину квартири АДРЕСА_1.

Позивач мотивуєсвої вимоги тим, що 18.10.2018 року помер батько позивача, ОСОБА_9, якому на момент смерті належала ? частина квартири АДРЕСА_1, інша ? частина квартири належала бабусі позивача, ОСОБА_10, яка також померла. Після смерті батька позивач звернулась до Київської державної нотаріальної контори № 10 із заявою про прийняття спадщини, та у 2016 році позивач дізналась, що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено відомості на квартиру АДРЕСА_1про право власності на цю квартиру невідомій позивачу особі. У зв'язку із зазначеним позивач 01.06.2016 року звернулась до органів поліції за фактом вчинення шахрайства, на підставі чого відкрито кримінальне провадження № 12016100040007693. Під час розслідування обставин справи про шахрайське заволодіння квартири АДРЕСА_1стало відомо, що відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_5 були внесені 04.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., підставою виникнення права власності ОСОБА_5 є рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2010 року, однак слідчим було встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва від 04.02.2010 року та у будь-яку іншу дати не ухвалювалось рішення щодо квартири АДРЕСА_1. Таким чином, рішення суду, на підставі якого були внесені відомості в реєстр про право власності на ОСОБА_5 є сфальсифікованим, тому наявні підстави для скасування рішення реєстратора щодо права власності на квартиру, прийнятого на підставі сфальсифікованого рішення. Крім того, після реєстрації на підставі сфальсифікованого рішення права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_5 в цей же день - 14.03.2016 року відповідачем ОСОБА_5 було підписано договір купівлі-продажу квартири з відповідачем ОСОБА_6, який було посвідчено тим же нотаріусом Змисловською Т.В. У свою чергу ОСОБА_6 16.08.2016 року спірну квартиру було відчужено відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Скринником С.М. Тобто, у зв'язку з тим, що підстава реєстрації права власності за первісним власником ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 - відсутня, підлягають до скасування записи про права власності в державному реєстрі речових прав за відповідачем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2, а також рішення державних реєстраторів, на підставі яких були вчинені такі записи, що є предметом спору.

03 липня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику, постановлено порядок розгляду справи у загальному позовному провадженні; витребувано у Десятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9. (а.с. 69-72)

24 вересня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва на підставі клопотання представника позивача ОСОБА_1 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за № 109, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., а також витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича завірену належним чином копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за № 882, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. (а.с. 112-113)

08 жовтня 2018 року підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику - закрито; цивільну справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 200-201)

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі з підстав, що містить зміст письмового відзиву на позовну заяву, складеного її представником ОСОБА_3 (а.с. 195-196)

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі з підстав, що містить зміст письмового відзиву на позовну заяву, долученого до матеріалів справи. (а.с. 195-196)

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В. в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1, заперечення відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали спадкової справи № 1389/2015 (а.с. 122-143), оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так, позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення 18.08.2004 року (Наказ № 1500-С/КІ від 16.08.2004 року), зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 25.08.2004 року за реєстровим № 43176 в реєстровій книзі 342-98, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в рівних частинах. (а.с. 50; 138)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер у віці 37 років, що підтверджено свідоцтвом про смерть виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 19.10.2015 року, актовий запис № 15651; причина смерті - гостра ішемічна хвороба серця. (а.с. 124; 125)

За даними довідок Житлово-експлуатаційної дільниці № 412 від 23.10.2015 року № 945, № 947 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 - з 03.07.2004 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 126; 127)

04.12.2015 року ОСОБА_4 звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_9, на підставі чого у спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу № 1389/2005 (а.с. 123; 128; 129-130; 132-134)

04.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28594364, про право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 37,5 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.03.2016 року. (а.с. 157; 158; 159-160) Підставою для набуття права власності зазначено - рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2010 року у справі № 2-838/1 за 2010 рік за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет застави, копію якого нотаріусом долучено до реєстраційної справи. (а.с. 154-156; 157; 158)

Відповідно до Листа в.о. заступника Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2017 року за даними електронного документообігу суду цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет застави за період з 01.01.2010 року та станом на день складання відповіді в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва не перебувала. Крім того, під вказаним номером 2-838 та 2-838/1 за 2010 рік були розглянуті інші цивільні справи, в яких участі ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не приймали. (а.с. 43; 53-56; 57-59)

04.03.2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 109, відповідно до якого ОСОБА_12 здійснено продаж квартири АДРЕСА_1, загальною площею 37,5 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., рішення про державну реєстрацію права власності від 04.03.2016 року, індексний номер: 28604883. (а.с. 148; 190; 191)

02.06.2016 року на підставі заяви ОСОБА_4 Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України про заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1. (а.с. 61)

16.08.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 882, відповідно до якого ОСОБА_6 здійснено продаж ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 37,5 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., рішення про державну реєстрацію права власності від 16.08.2016 року, індексний номер: 30965461. (а.с. 46; 47; 146-147)

22.10.2016 року за наслідками заяви ОСОБА_4 про оформлення свідоцтва про право на спадщину на ? частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_9 державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. прийнято постанову про відмову в оформленні свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 142-143)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто, як убачається з вказаної норми, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності, тобто права, яке вже мало виникнути до її проведення.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Дане положення кореспондується у п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.(ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень»)

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень»)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України)

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Отже, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що складову частину предмету спору становлять вимоги позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28594364 від 04.03.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та скасування запису про право власності № 13566361 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28604883 від 04.03.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та скасування запису про право власності № 13571299 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30965461 від 16.08.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. та скасування запису про право власності № 15936191 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1. Підставами виникнення спірних правовідносин є прийняття державним реєстратором без відома власників рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я відповідача ОСОБА_5 на підставі сфальсифікованого рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2010 року, що у подальшому призвело до неправомірного відчуження ОСОБА_5 спірної квартири відповідно до договору купівлі-продажу відповідачу ОСОБА_6, а останнім відповідно до договору купівлі-продажу відповідачу ОСОБА_2

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення сторін, керуючись законодавством, діючим на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов на наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28594364 від 04.03.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та скасування запису про право власності № 13566361 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28604883 від 04.03.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та скасування запису про право власності № 13571299 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30965461 від 16.08.2016 року, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. та скасування запису про право власності № 15936191 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, - оскільки судом встановлено, що перше оспорюване рішення від 04.03.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну кватиру на ім'я відповідача ОСОБА_5 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. на підставі сфальсифікованого рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2010 року у справі № 2-838/1 за 2010 рік за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет застави, копію якого відповідачем ОСОБА_5 пред'явлено для державної реєстрації - 04.03.2016 року. Фальсифікація такого рішення, його фактична та юридична відсутність підтверджена реєстраційними даними Дніпровського районного суду м. Києва, відповідно до яких ані вказаного рішення, ані цивільної справи із зазначеними сторонами у Дніпровському районному суді м. Києва не існує, а цивільна справа під номером № 2-838/1 (2-838) за 2010 рік за своїм суб'єктним складом та предметом спору не стосується спірного нерухомого майна та сторін досліджуваних спірних правовідносин. Таким чином сфальсифіковане рішення суду не може створювати будь-яких правових насідків на спірне нерухоме майно, не може бути підставою для набуття права власності та реєстрації права власності, тому, відповідно, подальше відчуження спірної нерухомості є неправомірним як щодо нікчемності правочинів відчуження майна так і щодо прийнятих рішень про державну реєстрацію права власності на підставі таких правочинів.

В частині вимог позивача ОСОБА_4 щодо визнати за нею права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_9 та повернення позивачу ОСОБА_4 ? частину квартири АДРЕСА_1, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.

Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору позивач має достатні правові підстави на визнання за нею права власності на? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом як спадкоємець за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька позивача ОСОБА_9 - оскільки ? частина зазначеного нерухомого майна є спадковою масою спадкодавця ОСОБА_4, що на момент смерті належала йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення 18.08.2004 року (Наказ № 1500-С/КІ від 16.08.2004 року), зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 25.08.2004 року за реєстровим № 43176 в реєстровій книзі 342-98, тому, встановивши коло спадкоємців першої черги, до якого належить лише дочка спадкодавця позивач ОСОБА_4 та якою подано до нотаріальної установи у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, суд вважає правомірним визнати за позивачем як спадкоємцем першої черги за законом право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та повернути позивачу ? частину спірної квартири з огляду на те, що квартира вибула з володіння власника поза волею останнього.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Ураховуючи відсутність пред'явлення позовних вимог відносно кожного з відповідачів по справі та за відсутності відповідного клопотання позивача судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 3, 11, 392, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника Сергія Миколайовича, про скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та повернення її власнику - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28594364 від 04.03.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною та скасувати запис про право власності № 13566361 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28604883 від 04.03.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною та скасувати запис про право власності № 13571299 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30965461 від 16.08.2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником Сергієм Миколайовичем та скасувати запис про право власності № 15936191 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_9 та повернути ОСОБА_4 ? частину квартири АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя: В.І. Галаган