Рішення № 77286039, 11.10.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4501/18 Справа №754/5175/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

представника позивача Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення, які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності. Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за електричну енергію, яка станом на 01.03.2018 року становить в розмірі 8823,11 грн., з яких: 6922,47 грн. - за електричну енергію, 1900,64 грн. - індекс інфляції та 3 % річних. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Протокольною ухвалою суду від 11.10.2018 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011, юридична адреса: 04655, м.Київ, вул.Новокостянтинівська,20).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення, які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Відповідач - є споживачем електроенергії, як мешканець квартири за адресою: 02166, АДРЕСА_1, яку постачає позивач. Між позивачем та відповідачем як мешканцем даної квартири діють зобов'язальні правовідносини про постачання та користування електричною енергією, згідно якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві електричну енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично спожиту електричну енергію у терміни, передбачені договором. Також на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок. Розрахунки для населення, відповідно до п.п. 19, 21 Правил, за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Тобто кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно споживачем за фактичними показаннями електролічильника.

Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. Кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно споживачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у період, за який здійснюється оплата.

Згідно п. 48 Правил зі змінами та доповненнями споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію. Розрахунки для населення, відповідно до п.п. 19, 21 Правил, за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Тобто кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно споживачем за фактичними показаннями електролічильника.

Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. Кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно споживачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у період, за який здійснюється оплата.

Згідно п. 48 Правил зі змінами та доповненнями, споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Станом на 01.03.2018 року за особовим рахунком відповідача рахується заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 8823,11 грн., з яких: 6922,47 грн. - за електричну енергію, 1900,64 грн. - індекс інфляції та 3 % річних (а.с.9-11).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявна копія корінця попередження про припинення постачання електроенергії по особовому рахунку НОМЕР_2, відповідач отримав попередження, про що свідчить особистий підпис (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач не звертався до ПАТ «Київенерго» із заявою про складання графіка погашення заборгованості, або відстрочення терміну її оплати та не надав жодної довідки, яка підтверджувала неспроможність погашення боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджені Правила користування електричною енергієюдлянаселення. Відповідно до п. 1 ПКЕЕН ці Правила регулюють відносинами між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Відповідно до п. 7 ПКЕЕН для споживання електроенергії наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією.

Відповідно до п. 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Відповідно до п. 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Таким чином, судом встановлені та нічим не спростовані факти порушення умов договору споживання електричної енергії, внаслідок якого відбулося завдання матеріальних збитків позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з постачання електроенергії, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 1762 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово комунальні послуги», ст.ст3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 8823,11 грн. боргу за спожиту електроенергію та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання № 26032300128545 у ТВБВ №10026/0104 філії - ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 1762 грн. судового збору та зарахувати на розрахунковий рахунок №26009300128545 у ТВБВ №10026/0104 філії - ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Києва через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: