Ухвала суду № 77285964, 01.10.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 6/754/576/18

Справа № 754/6531/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

заявника ОСОБА_1

представника позивача ПАТ КБ «Преміум» Кебкала В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРЕМІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 21.05.2018 року з нього на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРЕМІУМ» (далі по тексту ПАТ КБ «ПРЕМІУМ») стягнуто заборгованість в розмірі 1 507 061,26 грн. та судовий збір в розмірі 24 555,92 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 02.08.2018 року вказане рішення залишено без змін і воно набрало законної сили 02.08.2018 року.

Як зазначає заявник, він має намір добровільно виплачувати вказану заборгованість, що підтверджується частковим погашенням боргу як під час розгляду справи, так і після набрання рішенням законної сили, зокрема 07.08.2018 року сплачено 200 000,00 грн. Однак, в зв'язку з фінансовими труднощами він не має можливості виконати рішення в найкоротший строк.

Так, заявник вказує на те, що він є єдиним працюючим членом родини, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. В його (заявника) підприємницькій діяльності також має на сьогодні несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності.

Заявник вважає, що за вказаних обставин у випадку накладення арешту на рахунки та майно такий арешт та наступне стягнення призведе до суттєвого порушення прав неповнолітніх дітей. Крім того, наявного майна, на яке може бути звернуто стягнення, недостатньо для повного виконання рішення суду. Звернення стягнення на нерухоме майно призведе до втрати дітьми місця проживання, що також матиме наслідком критичне зниження рівня матеріального забезпечення неповнолітніх дітей і, в свою чергу, призведе до неможливості виконання рішення суду внаслідок необхідності відновлення належного забезпечення неповнолітніх дітей.

На думку заявника, з урахуванням сплаченої 07.08.2018 року суми, розмір боргу складає 1 305 617,118 грн., яку він зможе сплатити протягом 12 місяців по 108 801,45 грн. щомісячно до 09 числа кожного місяця, в зв'язку з чим він просить задовольнити дану заяву.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив про її задоволення.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРЕМІУМ» Кебкал В.Г. заяву не визнав, надавши письмові заперечення. Представник позивача вважає, що заявник не бажає належним чином погасити свою заборгованість за кредитом, а тому в черговий раз намагається відстрочити виконання свого зобов'язання. Так, кінцевий строк погашення за кредитним договором сплив 25.04.2014 року, протягом тривалого часу заявник запевняв, що погасить кредит найближчим часом, однак, свої обіцянки не виконував, в зв'язку з чим банк був змушений звернутись до суду, а потім на підставі виконавчого документу - до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Солонька М.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження.

05.09.2018 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження. 21.09.2018 року приватним виконавцем було описано та накладено арешт на нерухоме майно, а саме дві земельні ділянки та житловий будинок з надвірними будівлями в с.Кийлів Бориспільського району Київської області. На думку представника позивача, наведене свідчить про те, що у заявника є іпотечне ліквідне майно, яке передавалось ним в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, реалізація якого хоча б частково дозволила б погасити заборгованість в повному обсязі без порушення прав дітей, які, доречі, мешкають не у будинку, а у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, представник позивача зазначив про те, що дружина заявника ОСОБА_7 є одним з кінцевих бенефеціарів ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія», в якій заявник з 18.12.2013 року є керівником, а також володіє двома земельними ділянками за адресою: м.Київ, Бориспільський р-н, с.Кийлів, які межують з ділянками відповідача.

Відтак, представ позивача стверджує, що відповідач разом з дружиною володіють достатньою кількістю ліквідного нерухомого майна, яке у разі його добровільної реалізації заявником надало б можливість в повному обсязі закрити заборгованість за кредитом, чого заявник не бажає робити, а також не вчиняє інші дії, спрямовані на пере кредитування та повернення боргу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Системне тлумачення ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 21.05.2018 року ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРЕМІУМ» (далі по тексту ПАТ КБ «ПРЕМІУМ») стягнуто заборгованість в розмірі 1 507 061,26 грн. та судовий збір в розмірі 24 555,92 грн.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 02.08.2018 року вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до копій свідоцтв про народження дітей, заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Мати дітей, ОСОБА_7 перебуває у декретній відпустці до досягнення дитиною трьох років з 01.01.2017 року по 11.20.2019 року (копія наказу ТОВ «Енергетично-Інвестиційна компанія» від 30.12.2016 року № 26).

Як свідчить довідка Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 06.08.2018 року № 2-11-607, ОСОБА_7 разом з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та проживає в будинку по АДРЕСА_2, власником особового рахунку в якому є ОСОБА_1 Також, у вказаному будинку проживають, але не зареєстровані заявник ОСОБА_1 та двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також, з матеріалів справи вбачається, що після набрання рішенням суду законної сили заявником було сплачено позивачу в рахунок погашення заборгованості 200 000,00 грн. Відтак, розмір боргу заявника складає 1 305 617,118 грн.

Оцінивши належність, допустимість а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість прийняття до уваги доводів заявника щодо розстрочки виконання рішення суду.

Так, суд враховує загальний розмір заборгованості, сімейний та майновий стан заявника (наявність трьох малолітніх дітей, перебування дружини заявника у декретній відпустці по догляду за молодшою дитиною, реєстрацію та проживання малолітніх дітей у будинку, щодо якого складено акт опису майна), а також враховує і те, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду, про що свідчить добровільне внесення ним частини коштів.

Доводи представника позивача суд до уваги не приймає, оскільки представником позивача не надано доказів на їх підтвердження, зокрема, щодо вартості майна та розміру отриманих дружиною заявника дивідендів. Відсутність таких доказів позбавляє можливості з'ясувати розмір доходів та реальність виконання рішення суду шляхом реалізації майна.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

до 09 жовтня 2018 року суму заборгованості в розмірі 217602,90 грн.;

до 09 листопада 2018 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 грудня 2018 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 січня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 лютого 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 березня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 квітня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 травня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 червня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 липня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 серпня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, наявності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст. 353-354, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРЕМІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Розстрочити на 11 місяців виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРЕМІУМ» суму заборгованості за кредитним договором №8/КЛ/13 від 26.04.2013р. в розмірі 1507061,26 грн. та судовий збір в розмірі 24555,92 грн.

Зобов'язати ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_1, вносити на розрахункові рахунки Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРЕМІУМ» код ЄДРПОУ 35264721 заборгованість наступним чином:

до 09 жовтня 2018 року суму заборгованості в розмірі 217602,90 грн.;

до 09 листопада 2018 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 грудня 2018 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 січня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 лютого 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 березня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 квітня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 травня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 червня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 липня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.;

до 09 серпня 2019 року суму заборгованості в розмірі 108801,43 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.10.2018р.

Суддя