Постанова № 77285187, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 636/3777/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 636/3777/17, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, повний текст рішення складено 12.04.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Чугуївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі – ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про заборгованість зі сплати єдиного внеску від 09.08.2017р. №Ф-16904-17 Головного управління ДФС у Харківській області території Обслуговування Харківської ОДПІ ЕСВ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана вимога є неправомірною та порушує права позивача.

Ухвалою Чугуївського районного суду Харківської області від 03.11.2017р. адміністративна справа №636/3777/17 передана до Фрунзенського районного суду м. Харкова як адміністративного суду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.01.2018р. адміністративну справу № 636/3777/17 передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про заборгованість зі сплати єдиного внеску від 09.08.2017р. №Ф-16904-17 Головного управління ДФС у Харківській області.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

25.06.2018р. позивачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, в суді апеляційної інстанції, підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Позивач наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є пенсіонером з 06.05.1998р. та находиться на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Харківський області з 01.01.2007р.

Відповідно до наказу №403-ІІ від 08.04.1998р., звільнений, з посади старшого викладача військової кафедри Харківського Політехнічного інституту, військове звання підполковник, ветеран військової служби (а.с. 11).

Як свідчать матеріали справи, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та є платником єдиного податку, у відповідності до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

24.10 ОСОБА_3 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2017р. №Ф-16904-17.

Позивач не погодився з винесеною вимогою ГУ ДФС у Харківський області від 09.08.2017р. №Ф-16904-17, вважав її протиправною та такою, що порушує його права та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону від 08.07.2010р. № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

06.08.2011р. набрав чинності Закон України від 07.07.2011р. №3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України.

Вказаним вище Законом доповнено ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частиною четвертою такого змісту: "особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Згідно з ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Як вже зазначалось вище, позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проте, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до приписів ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" досяг пенсійного віку та має право виходу на пенсію за віком.

Надання пільг щодо звільнення від сплати єдиного внеску не залежить від виду отримуваної пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років), визначальним критерієм надання вказаних пільг є досягнення фізичною особою - підприємцем пенсійного віку.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що фізична особа - підприємець, яка досягла пенсійного віку, незалежно від виду пенсії, яку отримує, має право на пільги, встановлені ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позивач є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та досяг встановленого вказаним Законом пенсійного віку, а тому на нього поширюються положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач, суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.04.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 636/3777/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис)ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 22.10.2018.