Постанова № 77284943, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2639/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 820/2639/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 11:03, повний текст рішення складено 25.05.2018р.

за позовом Першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області

до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018р. позивач, Перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кегичівської РДА Харківської області, яка полягає у не нарахуванні збитків, завданих Кегичівській селищній раді Харківської області використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1046 м2, розташованої за адресою: смт. Кегичівка, вул.. Волошина,93 протягом 2015-2017 років;

- зобов’язати Кегичівську РДА Харківської області відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України № 284 від 19.04.1993 визначити розмір вказаних збитків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кегичівської РДА Харківської області, яка полягає у не нарахуванні збитків, завданих Кегичівській селищній раді Харківської області використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1046 м2, розташованої за адресою: смт. Кегичівка, вул.. Волошина,93 протягом 2015-2017 років.

Зобов’язано Кегичівську РДА Харківської області відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України № 284 від 19.04.1993 визначити розмір збитків, завданих Кегичівській селищній раді Харківської області використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1046 м2 , розташованої за адресою: смт. Кегичівка, вул.. Волошина,93 протягом 2015-2017 років.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Кегичівською селищною радою Кегичівського району Харківської області до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 09.07.2012р. на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі ОСОБА_1 придбано нежитлову будівлю кафе «Казка» загальною площею 418 м2, яка розташована на неприватизованій земельній ділянці розміром 0,0418 га, кадастровий номер 6323155100:04:003:0013

21.08.2012р. ОСОБА_1 звернувся до Кегичівської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1046 м2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованих за адресою: смт. Кегичіка, вул. Волошина, 93.

30.08.2012р. рішенням ХХХІІІ сесії ІV скликання Кегичівської селищної ради № 576 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею1046 м2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованих за адресою: смт. Кегичіка, вул. Волошина, 93.

На момент виникнення спірних правовідносин документація щодо земельної ділянки за адресою: смт. Кегичіка, вул. Волошина, 93 не виготовлена, у зв'язку з чим Кегичівська селищна рада листом від 29.11.2017р. № 942/02.23 звернулася до Кегичівської РДА з вимогою провести нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди за використання земельної ділянки протягом 2015-2017р. без правовстановлюючих документів.

До вказаного вище звернення Кегичівською селищною радою долучено рішення про надання дозволу на розробку технічної документації від 30.08.2012р. № 576, лист відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25.09.2017р. № 342/113-17 щодо нормативно-грошової оцінки одного метра квадратного землі за адресою смт. Кегичівка, вул. Волошина, 93, відповідно до якого вартість одного метра квадратного земельної ділянки комерційного призначення за вказаною адресою складає у 2015р. - 243.88 грн., у 2016р. - 349.52 грн., у 2017р. - 379.41 грн.

Також, листом від 09.01.2018р. № 545/02-23 на вимогу відповідача надано копію заяви щодо надання дозволу на розробку технічної документації на зазначену вище земельну ділянку та договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.07.2007р.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2018р. за результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про неможливість визначення збитків, яке оформлено актом № 2, який затверджений розпорядженням голови Кегичівської РДА від 11.01.2018р. № 6 (а.с.16).

В обґрунтування прийнятого рішення відповідачем зазначено підставу, а саме не визначення меж земельної ділянки та відсутність реальної вартості земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності вчинених дій.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, право розпоряджатися землями територіальних громад, надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 19.06.2003р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки..

Згідно з ст. 125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як свідчать матеріали справи, після надання дозволу на розроблення технічної документації по встановленню меж (натурі) земельної ділянки проекту землеустрою документи виготовлені не були, будь-які угоди з селищною радою не укладалися.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельним кодексом України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки).

Згідно з ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19.04.1993р. Кабінет Міністрів України своєю постановою № 284 затвердив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, змістом п. 2, 3 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п. 2,3 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть к відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

При цьому неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Тому, у випадку неукладення договору оренди або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 Земельного кодексу України та Порядком.

Стосовно доводів відповідача на відсутність визначення реальної вартості мана, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5, ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», залежно від мети та методів проведення оцінка земель включає в себе в т.ч. грошову оцінку земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, отримання витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки можливий лише на підставі відомостей отриманих з державного земельного кадастру після виготовлення відповідної документації з землеустрою.

Чинним законодавством не визначено обґрунтування вартості земельних ділянок під час здійснення нарахування збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, саме у формі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач, суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності вчинених дій.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 15.05.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 820/2639/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 22.10.2018.