Постанова № 77284648, 16.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 646/2496/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання: Моісеєвої К.Ю.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018, суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 10.07.18 по справі № 646/2496/18

за позовом ОСОБА_3, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради

про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ( далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради ( далі – відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1;

- зобов’язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, де зазначити як зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона та її дочка ОСОБА_4 18 грудня 2015 року отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1460008729. У 2017 році дочка позивача переїхала до міста Харкова та 22.02.2018 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради з заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу. Рішенням №3 від 22.02.2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було відмовлено, у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 на цей час навчається у вищому навчальному закладі та має реєстрацію місця проживання у гуртожитку. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними з огляду на те, що на час переїзду до міста Харкова ОСОБА_4 вже мала статус внутрішньо переміщеної особи, тому що перемістилась з тимчасово окупованої території України, населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме з м. Красногорівка, ще до того, як стала студенткою, але після початку конфлікту. Відповідно до п. 2 абз. 9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов’язати вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії та скасовано рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1.

Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, просп. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 03196630) повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 22 лютого 2018 року щодо видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” із зазначенням зареєстрованого місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, де зазначити як зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на помилкове застосування судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначив, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_4, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, де зазначити як зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року є помилковим, оскільки в даній справі відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема видати довідку, або ні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_4 та її мати 18 грудня 2015 року отримали довідку внутрішньо переміщеної особи №1460008729 про взяття на облік у Вугледарському міському управління соціального захисту населення. У серпні 2017 року дочка позивача, в інтересах якої вона діє, переїхала до міста Харкова.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, даної до паспорта ОСОБА_4, з 03.10.2017 року вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до копії довідки №124 Коледжу Національного фармацевтичного університету від 14.12.2017 року, ОСОБА_4 навчається на першому курсі денного відділення, а також проживає та зареєстрована у гуртожитку №6 Національного фармацевтичного університету за адресою Харківська область, місто Харків, Основ’янський район, вул. Олександра Невського, буд. 18.

22 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради з заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.

Рішенням №3 від 22.02.2018 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради у видачі довідки було відмовлено, у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 навчається у вищому навчальному закладі та має реєстрацію місця проживання у гуртожитку.

Не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення №3 від 22.02.2018 року, щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вказаної відмови є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, довідку внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, де зазначити як зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, відповідно до її заяви від 22 лютого 2018 року.

В даному випадку, враховуючи встановлену під час розгляду справи протиправність відмови відповідача, суд дійшов висновку, з метою повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 22 лютого 2018 року щодо видачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” із зазначенням зареєстрованого місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Оскільки рішення суду в частині визнання протиправною та скасування рішення №3 від 22.02.2018 року управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради щодо не видачі довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 , жодною із сторін не оскаржується, на підставі положень ч. 1 ст. 308 КАС України не підлягає апеляційному перегляду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням колегія розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Колегія суддів зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: “Класс та інші проти Німеччини” від 6 вересня 1978 року, “Фадєєва проти Росії” (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, “Кумпене і Мазере проти Румунії” (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, серед іншого, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що питання щодо прийняття рішення Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про видачу довідки внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_4 є саме дискреційними повноваженнями відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав особи буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє як законний представник неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі № 646/2496/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 22.10.2018.