Ухвала суду № 77284647, 18.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/753/18 Справа № 711/6259/18 Категорія: ст.ст. 537, 539 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

представника Черкаської ВК № 62 ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.08.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зарахування в строк відбутого покарання часу попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, -

в с т а н о в и л а :

30.07.2018 засуджений ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про зарахування в строк відбування покарання термін попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 29.08.2013 (день початку його терміну ув’язнення) по 03.03.2017.

23 серпня 2018 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року, ратифікованою Законом України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року» від 22.09.1995 року № 337/95-ВР та ст. 610 КПК України, до осіб, які засуджені за вчинення злочину на території іншої держави, не передбачено застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою зарахувати йому в строк покарання термін попереднього ув’язнення з 29.08.2013 по 17.02.2014, та з 06.09.2016 по 02.07.2018 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вважає, що до нього слід застосувати вимоги ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки вказані норми поліпшують його становище.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу, просив зарахувати йому у строк відбутого покарання термін попереднього ув’язнення з 29.08.2013 по 17.02.2014 та з 06.09.2016 по 03.03.2017; думку прокурора Лєнкової Н.Д., яка вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, думку представника колонії ОСОБА_8, яка у вирішенні апеляційної скарги засудженого поклалась на розсуд суду, вивчивши матеріали особової справи засудженого та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що період з 17.02.2014 по 03.03.2017 не підлягає до зарахування засудженому ОСОБА_7 у строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з огляду на положення ст. 577 КПК України, оскільки вказаний період, після набрання вироком законної сили, є періодом екстрадиції ОСОБА_7 та його етапування з РФ до України.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої щодо відсутності підстав для застосування положень ч. 2 ст. 72 КК України та зарахування у строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_7 терміну попереднього ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 29.08.2013 по 17.02.2014 року.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 за п. «г» ч. 4 ст. 228-1 КК РФ до 10 років позбавлення волі. Даним вироком строк відбування покарання засудженому визначено рахувати з 29.08.2013.

17.02.2014 ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду вказаний вирок залишено без змін, та цього ж дня він набрав законної сили.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2017 вирок Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 щодо ОСОБА_7 приведено у відповідність із законодавством України – постановлено вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до 10 років позбавлення волі, строк відбування покарання рахувати з 29.08.2013 року. Вказана ухвалу набрала законної сили 03.03.2017.

На даний час ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Черкаська виправна колонія № 62».

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, 21.03.1983, ратифікованої ЗУ «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року» від 22.09.1995 та ч. 2 ст. 611 КПК України виконання вироку регулюється законодавством держави виконання вироку, і тільки ця держава має право приймати всі відповідні рішення. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні для подальшого відбування покарання.

Клопотання, пов’язані з виконанням вироку, в тому числі і щодо зарахування у строк покарання терміну попереднього ув’язнення, вирішуються судом в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.

Згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 року № 3352 – ХII, попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Велика палата Верховного суду у постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, провадження № 13-31 кс 18 прийняла рішення про те, що ч. 5 ст. 72 КК України про зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання є нормою матеріального кримінального права, а не кримінального процесуального права, та констатувала, що якщо особа вчинила злочин в період з 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VII (зворотна дія Закону № 838-VII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Згідно вироку Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 ОСОБА_7 вчинив злочин 29 серпня 2013 року, тобто до 23 грудня 2015 року, тому під час зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VII.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2018 підлягає зміні, на підставі ст. 408 КПК України, в частині відмови засудженому ОСОБА_7 в зарахуванні у строк відбутого покарання терміну попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 29 серпня 2013 року по 17 лютого 2014 року.

Враховуючи зміст статей 4, 5, 7, 10 КК України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати відносно засудженого ОСОБА_7 положення частини 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VII від 26 листопада 2015 року, та зарахувати йому у строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013, який ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2017 приведено у відповідність із законодавством України, строк попереднього ув’язнення з 29 серпня 2013 року по 17 лютого 2014 року (набрання вироком Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 законної сили), як один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В решті – ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зарахування в строк відбутого покарання часу попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі , - змінити.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбутого покарання термін його попереднього ув’язнення в період з 29.08.2013 по 17.02.2014 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В решті - ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :