Постанова № 77284482, 16.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: С.О. Бондар

16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1698/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі № 818/1698/18, ухвалене в м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, 40021, о 11:56, повний текст рішення складено 27.07.18 р.

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (надалі – Сумське об`єднане УПФУ Сумської області, відповідач), в якій просив суд:

- визнати дії протиправними та зобов'язати Сумське об`єднане УПФУ Сумської області призначити і виплачувати пенсію позивачу за вислугу років згідно п. е) ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до заяви від 28.12.2018р.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

12.10.2018р., через засоби поштового зв`язку, відповідачем до суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 звернулася до Сумського об’єднаного УПФУ в Сумській області із заявою та відповідними документами про визначення права на пенсію за вислугою років.

Листом від 22.11.2017р. №25873/05-20 Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області надало відповідь ОСОБА_1 про те, що вона має право на пенсію за вислугу років за умови звільнення із займаної посади або переведення на посаду, яка не надає права на призначення пенсії за вислугу років (а.с.15).

27.12.2017р. ОСОБА_1 звільнилася з роботи у зв’язку з виходом на пенсію.

28.12.2017р. ОСОБА_1 звернулася до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надала необхідний перелік документів.

Сумське об’єднане управління пенсійного фонду України Сумської області листом від 12.01.2018р. №2077-05/20 повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні їй пенсії за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв’язку з не досягненням пенсійного віку (а.с.32).

16.03.2016р. ОСОБА_1 повторно звернулася до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с.33).

Листом від 28.03.2018р. №214/В Сумське об’єднане УПФ України Сумської області вибачилось за помилково направлений лист із визначенням права на пенсію за вислугу років і одночасно повідомило, що ОСОБА_1 не має права на пенсію за вислугою років у зв’язку з недосягненням необхідного пенсійного віку та рекомендувало звернутися до суду (а.с.34).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що на даний час у позивача відсутні підстави для виходу на пенсію за вислугою років.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) державні пенсії призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з п. е ст. 55 Закону №1788-XII право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015р - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Так, до досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 01.01.2016р. мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абз. 1 та 2 цього пункту; 1971р. народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Так, обов’язковими умовами при призначенні пенсії за вислугою років є: досягнення віку визначеного п. е ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наявність необхідного спеціального стажу роботи визначеного абзацом 2 п. е ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, Закон передбачає право на пенсію за вислугу років до досягнення відповідного віку, за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи в період до 01.01.2016р.

Саме з вказаної підстави позивач вважає, що має право на пільгову пенсію, оскільки станом на 01.01.2016р. мала спеціальний стаж понад 25 років 6 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993р. "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають громадяни, які працювали зокрема вихователями у дошкільних навчальних закладах.

Згідно з Приміткою 2 цього переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до попереднього чинного законодавства, зараховується в стаж для призначення пенсії за вислугою років.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про дошкільну освіту", учасниками навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти є: директори (завідуючі), заступники директора (завідуючого) з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти; помічники вихователів та няні у будинках дитини, яслах та яслах-садках.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 в період з 01.09.1985р. (наказ на зарахування №188 від 22.08.1985р.) по 28.06.1990р. (наказ на випуск №221 від 28.06.1990р.) навчалася за денною формою навчання в Лебединському педагогічному училищі імені ОСОБА_2 за спеціальністю "Викладання в початкових класах школи", виданий диплом НТ №861405, реєстраційний номер 10245, що підтверджується довідкою Вищого комунального навчального закладу Сумської обласної ради "Лебединське педагогічне училище імені ОСОБА_2" № 642 від 13.10.2017р. (а.с.16).

В період з 15.08.1989р. по 28.12.1993р. ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя Гадяцької середньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_3 (а.с.17).

З 04.05.1994р. по 07.04.1999р. ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя в яслах-сад №79 “Дельфін”, який перейменовано в комплекс "Дитячий сад-школа-центр фізичного розвитку" про що 01.09.1996р. зроблено відповідний запис в трудовій книжці (а.с.18).

З 07.04.1999р. по 22.11.1999р. ОСОБА_1 працювала в комплексі "Дитячий сад-школа-центр фізичного розвитку" на посаді помічника вихователя на період відсутності основного робітника (а.с.26).

З 22.11.1999р. по 31.10.2000р. працювала в дитячому садку-школі "Центр валеології і екологічному вихованню дітей" №68 "Золотий ключик" на посаді вихователя (15.08.2000р. перейменований в дитячий дошкільний заклад “Центр валеологічного виховання дітей №68 "Золотий ключик" (а.с.19).

З 01.11.2000р. по 06.08.2001р. ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя дошкільного закладу №68 "Золотий ключик" (а.с.20).

З 01.10.2001р. по 30.11.2015р. працювала на посаді вихователя дошкільного закладу №79 “Дельфін” (10.02.2015п. перейменований в дошкільний навчальний заклад №40 "Дельфін") (а.с.21).

З 05.01.2016р. по 17.02.2016р. ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя тимчасово у Сумському дошкільному навчальному закладі (центр розвитку дитини) №36 "Червона квіточка" (а.с.22).

19.02.2016р. ОСОБА_1 прийнята на посаду вихователя Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №40 “Дельфін” (а.с.31).

27.12.2017р. року наказом №155-к звільнена у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2016р. спеціальний стаж ОСОБА_1 склав 25 років 2 місяці 3 дні, замість необхідних 25 років 6 місяців.

До спеціального стажу позивача враховані періоди роботи: з 15.08.1989р. по 28.12.1993р. - на посаді вихователя Радянської середньої школи - інтернаті; з 04.05.1994р. по 06.04.1999р. - на посаді вихователя в дитячому саду - школі - центрі фізичного розвитку; з 22.11.1999р. по 31.10.2000р. - на посаді вихователя в дитячому закладі центру валеологічного виховання дітей № 68 "Золотий ключик"; з 01.11.2000р. по 06.08.2001р. - на посаді вихователя Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 23 "Золотий ключик"; з 01.10.2001р. по 30.11.2005р. - на посаді вихователя в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 79 "Дельфін"; з 05.01.2016р. по 17.02.2016р. - на посаді вихователя в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 36 "Червоненька квіточка"; з 19.02.2016р. по 27.12.2017р. - на посаді вихователя в Сумському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 40 "Дельфін".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996р. № 397/21 дію вище зазначеної постанови поширено, в тому числі, і на посади вихователя дошкільних навчальних закладів всіх типів, керівника гуртків, вчителя початкових класів включені до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України передбачена посада вихователя.

Як свідчать матеріали справи, в період з 07.04.1999р. по 22.11.1999р. позивач працювала в комплексі "Дитячий сад-школа-центр фізичного розвитку" на посаді помічника вихователя на період відсутності основного робітника (а.с.26).

Відтак, відповідачем правомірно до спеціального стажу не був зарахований період роботи з 07.04.1999р. по 21.11.1999р. на посаді помічника вихователя в дитячому саду - школі - центрі фізичного розвитку, оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993р. № 909 передбачена посада вихователя.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 18.07.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі № 818/1698/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 22.10.2018.