Постанова № 77284409, 16.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.

16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1761/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 820/1761/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 15:00, повний текст рішення складено 21.06.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області третя особа ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області (надалі - відповідач), третя особа ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- визнати протиправним рішення ХІХ позачергової сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11.09.2017р. №225-VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Пушкіна №11 в с. Івано - Шийчине Богодухівського району Харківської області та скасувати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішення ХІХ позачергової сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11.09.2017р. №225-VII, на думку позивача, є протиправним.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Від відповідача та третьої особи на адресу суду не надходило відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та представник позивача підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін по справі, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.09.2017р. прийнято на XIX позачерговій сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання рішення №225-VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 по вул. Пушкіна, 11, с. Івано-Шийчине Богодухівського району Харківської області.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні здійснюється зокрема, на принципах законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 11.09.2017р. прийнято рішення №225-VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 по вул. Пушкіна, 11, с. Івано-Шийчине Богодухівського району Харківської області.

Рішенням № 342-VII від 04.04.2018р. Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області було визнано нечинним рішення за №225-VII від 11.09.2017р. Івано-Шийчинської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Пушкіна -11 с. Івано-Шийчино Богодухівського району, в зв’язку з невиконаним вимог ч.2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду по справі № 1-9/2009 № 7-рп/2009 від 16.04.2009р. зазначив, що оскаржуване рішення не може бути скасовано органом місцевого самоврядування після його виконання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4.1, 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Однак, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997р. №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в межах виконання оскаржуваного рішення Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області №225-VII від 11.09.2017р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Пушкіна №11 в с. Івано-Шийчине Богодухівського району Харківської області ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Із аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та охоронюваних законом інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, оскаржувані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право, або шляхом безпідставного покладення на особу будь-якого обов'язку.

Так, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 19 КАС України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Позивач, ОСОБА_1, просить суд захистити, та відновити на його думку, порушене право шляхом визнання протиправним та скасування рішення ХІХ позачергової сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11.09.2017р. №225-VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Пушкіна №11 в с. Івано-Шийчине Богодухівського району Харківської області ОСОБА_4.

Однак, оскаржуване рішення на час розгляду адміністративної справи жодним чином не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки як вже зазначалось вище, рішенням № 342-VII від 04.04.2018р. Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області було визнано нечинним, а тому воно не породжує жодних негативних наслідків для позивача, ОСОБА_1, не змінює, та не припиняє його права та обов'язки.

Крім того, під час розгляду справи суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призведе до потрібних результатів, наслідків, що дає найбільший ефект.

Наведені обставини свідчать про відсутність порушення органом місцевого самоврядування прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки доказів фактичного виконання оскаржуваного рішення Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області №225-VII від 11.09.2017р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Пушкіна №11 в с. Івано-Шийчине Богодухівського району Харківської області, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.06.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 820/1761/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 22.10.2018.