Рішення № 77283520, 22.10.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/461/18

Провадження № 2/702/222/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

22 жовтня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої- судді: ОСОБА_1

з секретарем: Ясінською О.А.

сторони: не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов»язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення витрат, пов»язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі посилаючись на те, що відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» та ЗУ «Про джерела фінансування органів державної влади» до системи органів державної влади належать КМУ, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює- Міністерство Оборони України, яке відповідно до ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України», Указу Президента України № 406/2011 від 06.04.2011 року «Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України» є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ, а також є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Відповідно до цього Положення, Міністерство Оборони України утворює, реорганізує і ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи, організації, контролює їх діяльність та керує економічною та фінансовою роботою в Збройних Силах України. Міноборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, а також у формуванні державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, гідрометеорологічної діяльності. Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у Збройних Силах України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби ЗС України, затверджених ЗУ «Про затвердження Статуту внутрішньої служби ЗС України» від 24.03.1999 надано повноваження виконавчої влади в системі Міністерства оборони України. Також, як зазначено у ст. 1 Закону України «Про оборону України», органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Статтею 3 ЗУ «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» передбачено, що Міністерство Оборони України є органом державного управління ЗС України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони, а суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного ОСОБА_2 України і своїм найменуванням. Також, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені ОСОБА_2 є складовою частиною ЗС України, підпорядкований Міністерству оборони України, і перебуває на утриманні Державного бюджету. Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст.15 ЗУ «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Основні фонди, обігові кошти управління Інституту є державною власністю, належать до сфери управління Міністерства Оборони України, закріплені за управлінням на праві оперативного управління. Начальник ВІТІ імені ОСОБА_2 несе повну відповідальність за його стан та діяльність, ефективне використання закріпленого за ним державного майна, витрачання грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань, тому для захисту порушеного права ВІТІ уповноважений виступати стороною в господарському суді, оскільки згідно вимог ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому частини (установи) та зобов'язаний вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині (установі), для чого діяти у відповідності із законом. Статтею 25 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ передбачено порядок підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, а саме: підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України; порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки; зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо- кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону; установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог ЦК України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України; курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону; курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби; військові звання випускникам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів присвоюються в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України; курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" ч. 6 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених КМУ. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (за винятком випадків, передбачених пунктами "б", "г", "д" чи "з" ч. 6 ст. 26 цього Закону), направляються у військові частини для подальшого проходження військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби. При цьому у строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість: строкової військової служби до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів; військової служби за контрактом до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів; військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів із розрахунку два місяці служби (навчання) за контрактом - за один місяць строкової військової служби; курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів відповідно до пунктів «б», «г», «д» чи «з» ч. 6 ст. 26 цього Закону, направляються у районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання для взяття на військовий облік; курсанти жіночої статті, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, звільняються з військової служби, якщо вони: не мають військово-облікової спеціальності, - без взяття на військовий облік; мають військово-облікову спеціальність, - з направленням у районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання для взяття на військовий облік. Відповідно до вимог ст. 23 ЗУ від 04.04.06 р. «Про внесення змін до ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 18.06.99 р. строк військової служби в календарному обчислені становить - до 18 місяців. З 29.08.2017 року солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3, наказом начальника Військового інституту від 29.08.2017 року №174 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання, з 29.08.2017 року зараховано до списків особового складу інституту, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення по курсантській нормі з 30.08.2017 року. 12.10.2017 року наказом начальника Військового інституту від 12.10.2017 року №52 (по особовому складу) ОСОБА_3 відраховано з інституту у зв’язку з достроковим розірванням контракту через недисциплінованість. Наказом начальника Військового інституту від 12.10.2017 року №208 (по стройовій частині) ОСОБА_3 виключено із списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 13.10.2017 року. 12.07.06 р. КМУ постановою №964 затверджено «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі Постанова), на виконання якої 16.07.2007 прийнято «Порядок розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністра оборони країни, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України. Міністра транспорту та зв'язку України та ін. № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Наказ). 29.08.2017 відповідно до абз. 2 п. 15.3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 між ним та Міністерством оборони України було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у ВІТІ, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання він повинен був проходити військову службу в Міністерстві оборони України на посадах офіцерського складу протягом 5 років. У зв’язку з укладенням контракту про навчання, контракт про проходження військової служби, укладений з ОСОБА_3, відповідно до абз. 1 п. 15.3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 призупиняється на час дії контракту про навчання. Власноруч підписуючи Контракт про навчання ОСОБА_3 ознайомився та надав згоду відповідно до п.1 Контракту відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов’язані з утриманням у Військовому інституті. 12.10.17 р. наказом начальника Військового інституту №208 ОСОБА_3 відраховано зі списків інституту у зв'язку з достроковим розірванням контракту через недисциплінованість. Тобто, відповідач, всупереч вимог ст. 526 ЦК України порушив умови контракту та відповідно ст. 623 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдані збитки. Збитками, в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ за період з 29.08.2017 року по 12.10.2017 року. Відповідно до п. 6, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме 10.10.2017 року відповідача було ознайомлено з вимогами постанови КМУ №964 від 12.07.2006 року та спільного наказу Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України. Міністра транспорту та зв'язку України та ін. № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року. Власноруч відповідачем було написано гарантійного листа про сплату в добровільному порядку витрат за навчання протягом жовтня 2017 року - березня 2018 року. За цей період жодних надходжень коштів ним здійснено не було. 07.05.2018 року за вих. № 190/1187 на ім’я та за адресою відповідача направлено листа з повідомленням суми заборгованості та попередженням щодо подання позовної заяви до суду. Загальна сума витрат на утримання відповідача у ВІТІ імені ОСОБА_2 складає 8 492,57 грн., з яких витрати пов'язані з грошовим забезпеченням - 8 287,72 грн., з медичним забезпеченням - 204,85 грн., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб позивача. Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови КМУ від 07.11.07р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», та наказу Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.08 р. за №638/15329 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Грошове забезпечення за період навчання відповідача - 8 287,72 грн. Відповідно до п.4.1. наказу МОЗ України від 14.08.08р. № 402, громадяни, які бажають навчатися у ВВНЗ, проходять первинний, повторний і остаточний медичний огляд. У процесі медичного огляду проводяться необхідні дослідження, у тому числі (за необхідності) обстеження кандидата в лікувальному закладі. Відповідно до п.4.4. цього наказу, кожний кандидат на навчання у ВВНЗ оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей. Остаточний огляд проводиться ВЛК, яка створена у ВВНЗ або ВЛК Головної відбіркової комісії. Відповідно до п.2.1.4. Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом №419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.07 р., витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Згідно п.2.1.4.3. вище зазначеного Порядку, сума витрат на проведення військово-лікарської комісії утримується незалежно від періоду навчання. Відповідно розрахунку фактичних витрат на медичне забезпечення, а саме огляд ВЛК на навчання у ВНЗ основними спеціалістами та лікування в лазареті становить 204,85 грн. Просять суд стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача – 8492,57 грн. витрат, судові витрати.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ " Про судоустрій і статус суддів", районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (за зареєстрованим місцем проживання відповідача). Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а ст. 223 ЦПК України дає право суду у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, в зв’язку з чим відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягу наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформації (по стройовій частині) від 29.08.2017 року № 174, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3, який прибув із військової частини А3211 с. Старичі Львівської області з 26.08.2017 року, зараховано наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформації (по особовому складу) від 11.08.2017 року №35 курсантом факультету бойового застосування систем управління та зв»язку, зарахувати до списків особового складу інституту, на всі види забезпечення на котлове забезпечення по курсантській нормі, з 30.08.2017 року призначити на посаду курсанта, вважати таким, що з 29.08.2017 року приступив до навчання. Встановити максимальний посадовий оклад 450 грн. на місяць (а.с.12) .

29 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та начальником ВІТІ укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с. 16-18).

Одним із пунктів вказаного контракту передбачено, що солдат ОСОБА_3 зобов»язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов»язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського сладу, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Згідно з витягу із наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформації (по стройовій частині) від 12.10.2017 року № 208, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3, курсанта 1 курсу 373 навчальної групи факультету бойового застосування систем управління та зв»язку, відраховано з інституту наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформації від 12.10.2017 року № 52 ( по особовому складу), у зв»язку з достроковим розірванням контракту через недисциплінованість. (а.с.13).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюються, зокрема Цивільним кодексомУкраїни та Законом України «Про військовий обов»язок та військову службу».

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п»яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу ВНЗ відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и», частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати пов»язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених КМ України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008від 10.12.2008 року контракт про навчання припиняється достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пункту 227 цього Положення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до положень пунктів 3-5,7 зазначеного Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов»язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно із ст. 6, ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Частина 1ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, як вбачається з розрахунку від 12.10.2017 року, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов»язаних з утриманням курсанта ОСОБА_3 в період з 29.08.2017 року № 174 по 12.10.2017 року №208 становить 8492,57 грн., яка включає в себе: грошове забезпечення 8287,72 грн., продовольче забезпечення 0 грн., речове забезпечення 0 грн., медичне забезпечення 204,85 грн., енергоносії 0 грн. (а.с.21). Як вбачається з підпису ОСОБА_3 у гарантійному листі, останній був ознайомлений з визначеними до відшкодування витратам, пов"язаним з його утриманням 10.10.2017 року (а.с.18).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив зобов"язання за укладеним між сторонами контрактом, а тому має у повному обсязі відшкодувати фактичні витрати, пов"язані з його утриманням у навчальному закладі.

З огляду на зазначене, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому підлягає задоволенню.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір, тому з відповідача згідно ст. 141 ЦПК України належить стягнути на користь позивача суму судового збору, що складає 1762,00 грн.

На підставі викладеного ст. 203, 509, 525, 526, 527, 530, 547, 598, 599, 610, 615, 627, 634, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133,141, 223, 247, 258-260, 263-265, 274-279, 280-289, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НЕ № 776529 виданий Монастирищенським РС УДМС України в Черкаській області 27.05.2016 року, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформації (державна казначейська служба України в м. Києві МФО 820172, ЄДРПОУ 24978555, р/р 31259293102212, КПКВ 2101100, юридична адреса: вул. Московська, 45/1, м.Київ-11, 01011) витрати пов»язанні з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 8492 ( вісім тисяч чотириста дев»яносто дві ) гривні 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НЕ № 776529 виданий Монастирищенським РС УДМС України в Черкаській області 27.05.2016 року, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформації (державна казначейська служба України в м. Києві МФО 820172, ЄДРПОУ 24978555, р/р 31259293102212, КПКВ 2101100, юридична адреса: вул. Московська, 45/1, м.Київ-11, 01011) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Н.В. Мазай