Ухвала суду № 77283507, 22.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/116/15-ц

У Х В А Л А

11 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчик Р.В.

при секретарі Нарадько Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою представника Закритого акціонерного товариства «АТП-2361» адвоката ОСОБА_1 на дії державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, стягувач ОСОБА_2,-

встановив:

Представник ЗАТ «АТП-2361» адвокат ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, стягувач ОСОБА_2

Скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року ОСОБА_2 поновлено на посаді голови правління ЗАТ "АТП-2361” з 7 жовтня 2011 року. На виконання зазначеного судового рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист від 19 квітня 2017 за №711/116/15-ц.

На підставі зазначеного виконавчого документа Придніпровським відділом ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відкрито виконавче провадження №56053053 від 23 березня 2018 року.

10 липня 2017 року на адресу боржника надійшла постанова головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року про накладення на ЗАТ «АТП-23612 штрафу у розмірі 5100грн. за невиконання вимоги державного виконавця від 20 червня 2018 року №21021 та з підстав, передбачених ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Разом із цією постановою боржник отримав вимогу державного виконавця від 6 липня 2018 №22797 про виконання судового рішення у строк до 20 липня 2018 року.

Вважає, що вказана постанова державного виконавця про накладення на боржника штрафу є неправомірною з огляду на наступне.

Стягувач ОСОБА_2 був обраний на посаду голови правління ЗАТ «АТП-2361» за рішенням загальних зборів товариства від 20 грудня 2006 року.

Відповідно до статуту ЗАТ «АТП-2361» посада голови правління товариства входить до складу колегіального виконавчого органу, що здійснює керівництво і управління поточною діяльністю товариства.

Згідно з п.8.3.6 статуту ЗАТ «АТП-2361» (у редакції від 20.12.2006 так і в поточній редакції), голова та члени правління обираються та відкликаються загальними зборами. Правління обирається у кількості 3 (трьох) осіб строком на 5 (п’ять) років.

Таким чином, зазначена посада є виборною та строковою.

Із урахуванням вищевказаного положення статуту, граничний термін перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління, на яку він був обраний рішенням загальних зборів від 20 грудня 2006 року, сплинув 19 грудня 2011 року.

Законодавством та статутом товариства не передбачено можливості пролонгації повноважень голови правління та його членів у спосіб, що не передбачений статутом.

Тому, з урахуванням тієї обставини, що строк чинності рішення загальних зборів боржника від 20 грудня 2006 року в частині обрання ОСОБА_2 на посаду Голови правління товариства сплинув майже сім років тому (з 20 грудня 2011 року в цій частині воно вичерпало свою дію), не вбачається можливості поновлення його на цій посаді без прийняття Загальними зборами, як вищим органом управління товариством, рішення про повторне обрання його на цю посаду.

Наразі виконавчим органом товариства вирішується питання про скликання загальних зборів, до порядку денного яких буде включене також і питання щодо можливості виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління.

У інший спосіб це рішення виконати не можливо. Згідно з п.8.1.6 Статуту про проведення зборів акціонери повідомляються не раніше ніж за 45 днів до їх скликання.

Вимога державного виконавця від 20 червня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді отримана боржником у поштовому відправленні 22 червня 2018 року. За цією вимогою встановлений триденний термін її виконання (із урахуванням вихідних - по 27 червня 2018 року).

Очевидно, що із урахуванням строків скликання загальних зборів виконання цієї вимоги у встановлений виконавцем термін було неможливим, оскільки саме до компетенції цього колегіального органу законом та статутом віднесено вирішення питання щодо обрання та відкликання членів правління.

Також, процедура поновлення на роботі працівника за рішенням суду передбачає внесення відповідного запису до трудової книжки такого працівника (п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту населення України від 29 липня 19993 р. № 58).

Трудова книжка у розпорядженні товариства відсутня, оскільки знаходиться у стягувача. Останнім для внесення запису вона також надана не була.

Оскільки, як зазначено вище, виконанню рішення суду та вимоги державного виконавця перешкоджають ряд статутних та законодавчих обмежень, а не відсутність на це волі органів управління товариством, то наявність у сукупності цих обставин свідчить про безпідставність (принаймні передчасність) застосування виконавцем до боржника штрафу у розмірі, визначеному постановою від 6 червня 2018 року. Поважність причини невиконання вимоги державного виконавця є очевидною.

Із цих же підстав відсутні передумови для надіслання боржнику вимоги державного виконавця від 6 червня 2018 року №22797 про виконання судового рішення у строк до 20 липня 2018 року.

Просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року про накладення на ЗАТ “АТП-2361” штрафу у розмірі 5100грн. за невиконання вимоги державного виконавця від 20 червня 2018 року №21021; визнати неправомірною вимогу головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року №22797.

Представник ЗАТ «АТП-2361» адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити її повністю.

Представник Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував.

Стягувач ОСОБА_2 та його представник – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року поновлено ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 7 жовтня 2011 року.

Постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 23 березня 2018 року відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №711/116/15-ц виданого 19 квітня 2017 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 7 жовтня 2011 року.

20 червня 2018 року за №21021, головним державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 на адресу ЗАТ «АТП-2361» направлено вимогу державного виконавця, в якій він вимагає в 3-х денний термін з моменту отримання даної вимоги, поновити ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 7 жовтня 2011 року.

Вказана вимога отримана ЗАТ «АТП-2361» 22 червня 2018 року.

Постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року на ЗАТ «АТП-2361» накладено штраф у розмірі 5100 грн. за не виконання вимоги №21021 від 20 червня 2018 року.

6 липня 2018 року за №22797, головним державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 на адресу ЗАТ «АТП-2361» направлено вимогу державного виконавця, в якій він вимагає в строк до 20 липня 2018 року з моменту отримання даної вимоги, поновити ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 7 жовтня 2011 року.

Вказана вимога отримана ЗАТ «АТП-2361» 10 липня 2018 року.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно п.3 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як на поважність причин невиконання вимоги державного виконавця від 20 червня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі, представник скаржника в скарзі посилається на те, що поновлення ОСОБА_2 на посаді відноситься виключно до компетенції загальних зборів акціонерів, а тому з урахуванням строків скликання загальних зборів виконання вимоги державного виконавця у встановлений ним термін є неможливим.

Згідно з п.8.3.6 статуту ЗАТ «АТП-2361» (у редакції від 20.12.2006 так і в поточній редакції), голова та члени правління обираються та відкликаються загальними зборами. Правління обирається у кількості 3 (трьох) осіб строком на 5 (п’ять) років.

У зв’язку з цим представник скаржника вважає, що поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління відноситься до виключної компетенції загальних зборів, оскільки загальні збори обирають та відкликають голову правління.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника скаржника з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.8.3.6 статуту ЗАТ «АТП-2361» (у редакції від 24 лютого 2009 року), голова та члени правління обираються та відкликаються загальними зборами. Правління обирається у кількості 3 (трьох) осіб строком на 5 (п’ять) років.

Отже, до компетенції загальних зборів відноситься лише обрання та відкликання голови правління, а не поновлення його на роботі.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року встановлено, що 6 жовтня 2011 року відповідно до протоколу № 2 засідання наглядової ради ЗАТ «АТП-2361» прийнято рішення про відкликання та звільнення із займаної посади голови правління ОСОБА_2 згідно з п.п. 8.3.10, 8.3.15 Статуту ЗАТ «АТП-2361» та п. 4 ст. 40 КЗпП України.

6 жовтня 2011 року на підставі вказаного рішення наглядової ради товариства був виданий наказ № 35-к про звільнення ОСОБА_2 з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361» на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, який був виданий в.о. голови правління ОСОБА_5

Крім цього рішенням Апеляційного суду встановлено, що при розірванні з ОСОБА_2 трудового договору було допущено порушення встановленого порядку прийняття відповідного рішення виконавчим органом підприємства, а саме: в.о. голови правління ОСОБА_6 відповідно до наказу від 6 жовтня 2011 року №35-к, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки не мав права звільняти голову правління товариства.

Згідно з вимогами частини п’ятої статті 235 Кодексу законів про працю України прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. (ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Оскільки загальними зборами ЗАТ «АТП-2361» не приймалося рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади голови правління ЗАТ «АТП-2361», суд вважає безпідставними посилання представника скаржника на те, що саме рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «АТП-2361» ОСОБА_2 повинен бути поновлений на посаді.

Під час розгляду скарги представником скаржника надано протокол позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «АТП-2361» від 21 серпня 2018 року, з якого вбачається, що поновлено ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361» з 7 жовтня 2011 року до закінчення 5-річного терміну на який він обирався тобто по 19 грудня 2011 року включно.

Вказане протокол не може бути доказом виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2017 року та вимоги головного державного виконавця №21021 від 20 червня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді, оскільки рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача. Доказів про те, що такі дії виконанні, представником ЗАТ «АТП-2361» в судовому не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимога головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 №21021 від 20 червня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді не виконана боржником без поважних причин, а тому постанова про накладення штрафу від 6 липня 2018 року є законною та обґрунтованою, а тому не може бути скасована.

Крім цього, суд вважає звернути увагу на наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов’язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, п.41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Що стосується вимоги визнати неправомірною вимогу головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року №22797, то суд вважає, що вона також не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Пункту 9 розділу І. Інструкції з організації примусового виконання рішень, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Оскільки відсутні підстави для скасування постанови головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року про накладення штрафу, то і відсутні підстави про визнання неправомірною вимогу головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 липня 2018 року №22797 про понволення ОСОБА_2 на посаді голови правління ЗАТ «АТП-2361».

На підставі викладеного, ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 447,448 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні скарги представника Закритого акціонерного товариства «АТП-2361» адвоката ОСОБА_1 на дії державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, стягувач ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий:

Повний текст ухвали суду виготовлено 16 жовтня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_7