Вирок № 77280661, 22.10.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1904/18

№ провадження 1-кп/646/428/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2018 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Шелест І.М., за участю секретарів - Шинкарчук А.Я., Волошко К.І., прокурора - Копєйченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060000136 від 19.01.2018 року, стосовно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, має повну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого: 11.06.2003 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 03.06.2005 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 121 КК України до 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.10.2005 умовно-достроково на невідбутий термін 2 місяці 28 днів; 27.12.2010 Комінтернівським районним судом м. Харковаза ч. 2 ст. 307 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 08.01.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309, ч.1 ст. 317 КК України на підставі ст. 71 КК Україні до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць,-

у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України, -

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката Литвиненко В.Л., потерпілого - ОСОБА_3, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2018, приблизно о 20 годині 47 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не сталося можливим, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи спільний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору комбінації цифр, розміщених на металевих кнопках замку, що розташований у воротах прибудинкової території домоволодіння, який знаходиться у АДРЕСА_2, проник у огороджене забором подвір'я (сховище), яке являє особою сховище господарського та іншого майна власників вищевказаного домоволодіння, на якому розташовані інші приміщення та з метою незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, викрали металевий каркас столу вагою 48 кг, що належав потерпілому ОСОБА_3 (який проживає за вказаним адресом та зберігає господарське майно у зазначеному сховищі) завдавши потерпілому матеріальну шкоду, розмір якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 405 від 31.01.2018, складає 240 гривень 00 копійок, після чого ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 покинули місце вчинення злочину, звернувши викрадене майно у свою власність та розпорядившись ним на власний розсуд.

Крім того, 11.01.2018, приблизно о 22 годині 45 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не сталося можливим, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний та прямий умисел спрямований на вчинення злочину, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно, шляхом підбору комбінації цифр, розміщених на металевих кнопках замку, що розташований у воротах прибудинкової території домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_2, проник у огороджене забором подвір*я (сховище), яке являє собою сховище господарського та іншого майна власників вищевказаного домоволодіння, на якому розташовані інші приміщення та з метою незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, повторно, викрав автомобільний стенд розвал-сходження з лазерною оптичною указкою «ВЕКТОР-СКВО», що належав потерпілому ОСОБА_3 (який проживає за вказаним адресом та зберігає власне господарське майно у зазначеному сховищі).

Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, звернувши викрадене майно у свою власність та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 404 від 22.03.2018 становить 22 095 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у даному злочині, надав пояснення про те, що 11.01.2018 шляхом підбору комбінації цифр, розміщених на металевих кнопках замку на прибудинкової території домоволодіння по АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_5, зайшли на подвір'я і викрали металевий каркас столу, винесли його з подвір'я та здали на металобрухт. В той же день, приблизно о 23.00, разом з ОСОБА_5, знов у тий же спосіб зайшли на теж саме подвір'я і винесли автомобільний стенд розвал-сходження з лазерною оптичною указкою «ВЕКТОР-СКВО», який здали у пункт прийму металобрухту.

За таких обставин суд, враховуючи думку учасників судового провадження, відсутність сумнівів та добровільність їх позиції щодо визнання недоцільним дослідження доказів відносно обставин, які ніким не оспорюються, визнав за можливе розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежити судовий розгляд допитом обвинуваченого та потерпілого щодо обставин вчинення крадіжки, та дослідити докази цивільного позову, відомості про особу обвинуваченого.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив факт викрадення у нього металевого столу та автомобільного стенду розвал-сходження з лазерною оптичною указкою «ВЕКТОР-СКВО». Зазначив, що металевий стіл йому повернуто.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вину обвинуваченого повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії:

- ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неоднразово судимий, офіційно не працює, має постійне місце проживання, де характеризується, як особа, що зловживає спиртними напоями, на обліку лікаря-нарколога не перебуває. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 283 від 27.03.2018 ОСОБА_1 страждає на хронічні психічні захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю та синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів, на теперішній час утримання. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_6 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Крім того, на виконання ухвали суду від 11.05.2018 Основянським районним сектором Харківського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було здійснено досудову доповідь, згідно якої, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. У разі призначення покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на ОСОБА_1 окрім обов'язкових обов'язків, ще і додаткові обов'язки відповідно п.2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно положень ч. 2 ст. 51 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, дані, які характеризують його особу, що він, будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став. Також суд враховує фактичні обставини справи, розмір спричиненої шкоди, обставину, яка пом'якшує покарання.

При таких обставинах, з врахуванням висновку органу пробації, суд вважає необхідним і достатнім з метою виправлення та попередження нових злочинів, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. Саме таке покараннябуде сприяти меті призначення покарання.

При визначенні міри покарання, суд враховує, що вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від.08.01.2013 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі не виконаний.

Як вбачається з розпорядження Червонозаводського районного суду м. Харкова, даний вирок набрав чинності 08.02.2013.

Оскільки строк давності обвинувального року, який відповідно до п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 80 КК України складає 5 років, не сплив, перебіг давності перервався вчиненням 11.01.2018 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає правильним призначити покарання за сукупністю вирків (ст. 71 КК України).

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, який в подальшому був уточнений, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у сумі 34 936, 98 грн., яка складається з 22 095, 00 грн. (вартість автомобільного стенду розвал-сходження з лазерною оптичною указкою «Вектор - СКВО»; 10 000, 00 грн. (вартість послуг надання юридичної допомоги) та 2 841, 98 грн. (витрати на лікування) та моральну шкоду у сумі 10 000, 00 грн.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 та його представник уточнений позов підтримали повністю, просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 його захисник у судовому засіданні позов визнали частково, вважали позов в частині витрат на лікування та моральної шкоди недоведеним.

Вислухавши обвинуваченого та його представника, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Так, відповідно до положень частини 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у результаті якого ОСОБА_3 була заподіяна майнова шкода на загальну суму 22 095, 00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю у цій частині.

Щодо стягнення 2 841, 98 грн. - витрат на лікування, які потерпілий пов'язує з необхідністю лікування у зв'язку погіршенням стану здоров'я внаслідок вчиненої крадіжки його майна, пошкодженням, отриманим при перенесенні викраденого металевого столу, суд вважає правильним у задоволенні позову в цій частині відмовити, оскільки не доведено причинного зв'язку між крадіжкою та захворюванням, понесеними витратами на придбання ліків.

Суд вважає, що неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_1, а саме проникнення у домоволодіння потерпілого ОСОБА_3, шляхом підбору комбінації цифр, розміщених на металевих кнопках замку, що розташований у воротах прибудинкової території, заволодіння належним йому на праві власності майном, необхідність приймати заходів у вигляді звернення до правоохоронних органів, участі у судових засіданнях з метою відновлення свого порушеного права, потягли за собою моральні страждання, враховуючи глибину яких, суд вважає правильним позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Розмір відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності і справедливості, визначити 5000 грн. В іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди, суд відмовляє.

Щодо стягнення 10000 грн., витрат понесених потерпілим, як цивільним позивачем на оплдату правової допомоги, пов'язаної з оплатою допомоги представника, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає доцільним обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Враховуючи, що вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.01.2013 було зараховано в строк відбуття покарання період знаходження під вартою - з 22.01.2010 по 17.05.2010, а вирок суду не виконаний, а покарання призначається за сукупністю вироків, суд вважає правильним цей же період зарахувати в строк відбуття покарання.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи: висновок № 404 від 22.03.2018 на загальну суму 395, 48 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, приєднати частково до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводськкого районного суду м. Харкова від 08.01.2013 і остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту взяття під варту на виконання вироку суду.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк знаходження під вартою з 22.01.2010 по 17.05.2010.

До набрання вироком законної сили - обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1, ідн. код НОМЕР_1на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 22 095, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ідн. код НОМЕР_1на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 404 від 22.03.2018 - 395,48 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Одержувач платежу: Держава).

Речові докази у справі - металевий каркас столу вагою 48 кгвважати повернутим ОСОБА_1.

Речовий дока- диск з відеозаписом зберігати в матеріалах кримінального провадження

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасникам судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надіслати не пізніше наступного дня після проголошення вироку.

Суддя І.М. Шелест