Рішення № 77280228, 09.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року справа № 823/2283/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи – ОСОБА_5,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – управління Служби безпеки України в Черкаській області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (далі – комунальний заклад, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії до комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” щодо прийняття рішення у формі довідки № 167/о від 28.11.2017 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом;

- скасувати рішення комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” у формі довідки № 167/о від 28.11.2017 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом;

- зобов’язати комунальний заклад “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” повторно надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виписку із акту огляду МСЕК від 26.10.2017 серії 12 ААА № 872421 та довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 023278 для призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що довідка форми № 167/о, видана КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР” обласної МСЕК № 1, щодо невизнання позивача інвалідом є незаконною та суперечить вимогам законодавства України, оскільки на час видання такої довідки позивач фактично вже був не “хворим”, а інвалідом ІІ групи із 80 % ступенем втрати професійної працездатності, які були встановлені позивачеві з 26.11.2017 безстроково.

Крім того, жодного виклику для огляду ОСОБА_1 не отримував та огляд позивача 28.11.2017 обласною МСЕК № 1 не проводився.

Також, призначення повторного огляду позивачеві суперечить вимогам пункту 22 Положення про медико-соціальну експертизу, оскільки повторний огляд проводиться раз на один-три роки, або ж раніше за вказаний строк при наявності заяв інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду, вказаних підстав для повторного огляду позивача не виникало.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що оскаржуване рішення винесено без порушення вимог чинного законодавства України з медико-соціальної експертизи, оскільки 28.11.217 року обласною МСЕК № 1 на засіданні комісії переглянуто рішення обласної МСЕК № 2 від 26.10.2017 про встановлення ІІ групи інвалідності, захворювання пов’язане з проходженням військової служби, безтерміново, та 80% ступеню втрати професійної працездатності як таке, що винесено необґрунтовано, ОСОБА_1 інвалідом не визнано та оформлено довідкою форми 167/о.

Із вказаним рішенням позивач не погодився та звернувся до МОЗ України для перевірки правомірності дій комісії. Листом ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України на адресу військово-медичного Управління СБУ від 25.01.2018 №44-1/01/18 зазначено “При вивченні наданих документів на гр. ОСОБА_1 встановлено, що рішення обласної МСЕК №2 від 26.10.2017 прийнято з порушенням Положень, передбачених Постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, наказу МОЗ України від 05.09.2011 №561 та статті 61 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”. У зв’язку з даними обставинами рішення обласної МСЕК №2 від 26.10.2017 про ІІ групу інвалідності і 80 % ступеню втрати професійної працездатності скасовано рішення обласного МСЕК №1 від 28.11.2017.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 запропоновано пройти повторне обстеження з метою уточнення діагнозів та оформлення нових медичних документів для розгляду питання щодо ступеня обмеження його життєдіяльності на даний час.

В письмових поясненнях на адміністративний позов третя особа просила в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що рішення комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” у формі довідки № 167/о від 28.11.2017 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом прийнято правомірно та не підлягає скасуванню, оскільки під час огляду ОСОБА_1 представник ВМС присутній не був.

Також, за результатами перевірки наданих матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності управлінням було встановлено, що в переліку медичних документів, які слугували підставою для огляду ОСОБА_1 свідоцтво про хворобу № 66/2767 від 16.06.2016, яке не було чинним на дату огляду (строк дії 1 рік) та форма 088/0 № 411 від 12.10.2017 Звенигородської ЦРЛ про залишкові явища черепно-мозкової травми, як інвалідизуючий фактор.

Щодо факту травмування ОСОБА_1 09.11.2013 третя особа зазначає, що за поданим ним рапортом від 03.10.2016 Управлінням проводилася перевірка.

Згідно первинних медичних документів – запису чергового лікаря приймального відділення Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, огляду чергового нейрохірурга та даних рентгенограми черепа у ОСОБА_1 “даних за гостру нейрохірургічну патологією немає, виявлено забій м’яких тканин лобної долі голови”. За даних обставин посилання форми 088/0 № 411 від 12.10.2017 Звенигородської ЦРЛ щодо черепно-мозкової травми є необ’єктивними, що на думку третьої особи, впливає на висновок про встановлення ІІ групи інвалідності.

Третя особа, зазначила, що враховуючи неодноразові проблемні питання, що виникають при огляді колишніх військовослужбовців СБ України, військово-медичним Управлінням СБ України та МОЗ України було визначено, що первинний огляд МСЕК колишнім військовослужбовцям СБ України здійснюватиметься виключно ДЗ “Центральна медико-соціальна експертна комісія” МОЗ України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

09 липня 2018 року представник позивача подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 18.07.2018.

11 липня 2018 року представник відповідача подав до суду супровідним листом додаткові докази по справі.

18 липня 2018 року позивач подав до суду заяву про уточнення місця проживання.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.07.2018.

23 липня 2018 року позивач подав до суду клопотання про надання додаткових доказі та приєднання їх до матеріалів справи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі залучено, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – управління Служби безпеки України в Черкаській області та відкладено у підготовче засідання до 06.08.2018.

31 липня 2018 року позивач подав до суду клопотання про подання копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів.

06 серпня 2018 року представник третьої особи подав до суду пояснення.

06 серпня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №823/2283/18 на тридцять днів, а усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.08.2018.

16 серпня 2018 року представник відповідача подав до суду додаткові докази по справі.

28 серпня 2018 року позивач подав до суду клопотання про подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи.

28 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2018.

05 вересня 2018 року представник відповідача подав до суду супровідним листом додаткові докази по справі.

10 вересня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2018.

13 вересня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 27.09.2018.

25 вересня 2018 року представник відповідача подав до суду супровідним листом додаткові докази по справі.

27 вересня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 09.10.2018.

В судовому засіданні 09.10.2018 позивач та його представник просили адміністративний позов задовольнити повністю, а представники відповідача та третьої особи – відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що наказом Служби безпеки України № 1091-ОС від 15.09.2017 по особовому складу ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зв списків особового складу за підпунктом “а” пункту 61, підпунктом “д” пункту 62 та підпунктом “д” пункту 88-1 (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) у запас Служби безпеки України.

06 жовтня 2017 року наказом Управління Служби безпеки в Черкаській області №103-ОС від 06.10.2017 капітана ОСОБА_1 виключено із списків особового складу, як такого що звільнений з військової служби наказом Служби безпеки України № 1091-ОС від 15.09.2017.

09 жовтня 2017 року Звенигородська ЦРЛ видала позивачеві направлення на МСЕК (медична документація форма № 088/0), підставою для винесення направлення стало наявність у позивача ознак інвалідності.

26 жовтня 2017 року обласна МСЕК № 2 провела огляд військовослужбовця ОСОБА_1 за результатами якого склала акт № 6078/6079, відповідно до якого позивачеві встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності (80% ступінь втрати професійної працездатності), причиною інвалідності вказано захворювання, пов’язане з проходженням військової служби. Позивачеві за результатами огляду видано довідку серії 12 ААА № 872421.

Досліджуючи в судовому засіданні оригінал медико-експертної прави позивача, суд встановив, що 27.10.2017 в пункті 37 акту огляду МСЕК від 26.10.2017 головою МСЕК № 1 зроблені записи про необґрунтованість прийнятого рішення про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності безтерміново.

28.11.2017 обласною МСЕК № 1 складений акт № 7218, відповідно до якого рішення змінено по контролю: підстава некомпетентність направлення Ф № 088/о ЛКК Звенигородської ЦРЛ, непроведено повне діагностичне обстеження по захворюванню, відсутні направлення на МСЕК з ВМС УСБУ про встановлення групи інвалідності та процентів втрати професійної працездатності, відсутні представники ВМС СБУ під час огляду та видано довідку форми № 167/о від 28.11.2017 про невизнання інвалідом.

Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991р. № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” від 06.10.2005р. № 2961-IV медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров’я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров’я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

На час встановлення позивачеві інвалідності діяла Інструкція про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 8 жовтня 2007 року № 718, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 року за № 1238/14505 (далі – Інструкція № 718).

Пунктом 4.6 Інструкції № 718 передбачено, що на лікувально-профілактичні заклади СБУ покладається, зокрема, експертиза тимчасової непрацездатності пацієнтів з числа співробітників-військовослужбовців та цивільних осіб, які працюють у СБУ, видача і продовження їм листків непрацездатності, направлення вказаних осіб зі стійкою втратою працездатності на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК).

Згідно з п. 5.1, 5.2 Інструкції № 718 ЛКК створюються у лікувально-профілактичних закладах СБУ у складі керівника закладу або його заступника, начальника відділення і лікуючого лікаря. ЛКК функціонує згідно із затвердженим положенням про ЛКК. ЛКК, зокрема, здійснює відбір пацієнтів для направлення на МСЕК.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 44 від 21 червня 2017 року військово-лікарська комісія ВМС управління СБ України в Черкаській області за направленням ВКЗ УСБУ в Черкаській області провела медичний огляд ОСОБА_1, визнала його таким, що обмежено придатний до військової служби, зазначила, що захворювання, пов’язані з проходженням військової служби, однак позивача відповідно до Інструкції № 718 не визнано особою зі стійкою втратою працездатності та його не відібрано для направлення на МСЕК.

В той час Звенигородська ЦРЛ видала позивачеві направлення на МСЕК від 09.10.2017 за формою № 088/0 де зазначила, що підставою для направлення МСЕК є наявність ознак інвалідності.

Згідно акту № 6078/6079 від 26.10.2017 обласна МСЕК № 2 зробила висновок, що захворювання ОСОБА_1 пов’язане з проходженням військової служби, визначила ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 80% та встановила ІІ групу інвалідності безтерміново.

Отже, оскільки позивачеві встановлено захворювання, пов’язане з проходженням військової служби, тому в даному випадку на переконання суду саме лікувально-профілактичний заклад СБУ у Черкаській області при наявності стійкої втрати працездатності мав би відібрати позивача для направлення на МСЕК та видати таке направлення.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 відповідно до статті 3 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та статті 7 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”, затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров’я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

Пунктом 19 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза визначено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Відповідно до п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов’язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Згідно пункту 22 Положення про медико-соціальну експертизу особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання інваліда, а також інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 27 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, що підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров’я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Також, розділом ІІІ Інструкції про встановлення груп інвалідності (затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.09.2011 № 561) визначений перелік захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, при яких група інвалідності встановлюється без строку переогляду.

Зокрема, група інвалідності II встановлюється при таких захворюваннях: цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня при неефективності реабілітаційних заходів; відсутність однієї легені і хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені; стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05 - 0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20° від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить; параліч нижньої кінцівки, виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез; виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпаре; значні дефекти черепа (60 см 2 і більше), які не заміщені аутокісткою; екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна; коротка кукса стегна при неможливості протезування; кукса обох гомілок; хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості реабілітації і протезування; анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II); калова (сечова) нориця, неприродний задній прохід при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання; кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I - II ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2 - 3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня); кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією; параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів; після трансплантації внутрішніх органів при сприятливому перебігу після 5 років спостереження; стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях; інвалідність внаслідок психічного захворювання, яка триває більше десяти років.

Аналогічний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких встановлюється без зазначення строку повторного огляду, зокрема, ІІ група інвалідності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10.

Як свідчать матеріали справи, обласна МСЕК № 2 в акті 6078/6079 від 26.10.2017 зазначає, що захворювання позивача пов’язане з проходженням військової служби, а тому на думку суду в даному випадку відповідно до п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу до складу комісії мав би бути залучений представник військово-медичної служби СБУ. Разом з тим, суд встановив, що під час проведення огляду позивача 26.10.2017 представник військово-медичної служби СБУ не був присутній.

Крім того, згідно акту обласної МСЕК № 2 6078/6079 від 26.10.2017 основний діагноз ОСОБА_1: остеохондроз ШВХ, ускладнений нестабільністю в сегментах С2-С3, С3-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7, килою МХД С5-С6- стійкий корінцевий б/синдром, виражені вертебродинамічні та вертибростатичні порушення, с-м “хребцевої артерії” з вираженими дискоординаторними розладами, вираженим вазо-вегет. С-мом. Виражений астено-невротичний с-м з тривожно-депресивними включеннями та супутний діяагноз: хронічний г/дуоденіт, ст. ремісії, хронічний холецистит, ст. ремісії, хронічний панкреатит в ст. ремісії, ХХН Іст., Хронічний пієлонефрит.

Дані захворювання позивача не входять до переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких встановлюється без зазначення строку повторного огляду ІІ група інвалідності (перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10), а відповідно до акту обласної МСЕК № 2 6078/6079 від 26.10.2017 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності безтерміново.

У зв’язку з даними порушенням акт 6078/6079 від 26.10.2017 прийнятий обласною МСЕК № 2 не в межах та не у спосіб передбачений законодавством України.

Щодо повноважень обласної МСЕК № 1 з проведення перевірки обґрунтованості прийняття рішень обласною МСЕК № 2, суд зазначає таке.

Відповідно до положення про обласну МСЕК № 1 комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради”, затвердженого наказом головного лікаря КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР” № 7 від 28.01.2016, визначено, що комісія обласної МСЕК № 1 має право, зокрема, перевіряти діяльність підпорядкованих міжрайонних, міської, спеціалізованих комісій та обласної МСЕК № 2 і подавати головному лікарю – головному експерту закладу пропозиції з усунення недоліків в їх роботі, узагальнення передового досвіду роботи.

Також, відповідно до вказаного положення обов’язком обласної МСЕК № 1 є, зокрема, здійснювати повторно огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення міжрайонних, міських, спеціалізованих МСЕК.

Відповідно до наказу КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР” № 18 від 20.05.2016 про зміни до наказу № 17 від 18.03.2015 визначено, що, зокрема для забезпечення організаційно-методичного керівництва та контролю за діяльністю і обґрунтованістю винесених рішень МСЕК загального профілю, спеціалізованих та обласною МСЕК № 2 закріпити за обласною МСЕК № 1 обласну МСЕК № 2.

Враховуючи вищевикладене, обласна МСЕК № 1 в даному випадку обґрунтовано здійснила перевірку прийнятого обласною МСЕК № 2 рішення про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності та видала ОСОБА_1 довідку про невизнання його інвалідом.

При вирішенні спору суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені як підстави заявлених позовних вимог, однак зауважує, що ці аргументи, зважаючи на встановлені судом обставини справи, які підтверджені наявними доказами, не спростовують висновку обласної МСЕК № 1 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142; фактична адреса: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, пров. Новий, 6; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – комунальний заклад “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (18005, м. Черкаси, вул. Волкова, 22, ідентифікаційний код 21368017);

3) третя особа – управління Служби безпеки України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 240, ідентифікаційний код 20001740).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.10.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк