Рішення № 77279812, 22.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. справа № 2040/5167/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до ОСОБА_4 юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Арбітражний керуючий ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_4 юстиції України від 11.12.2017 року № 4673/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що його дії, як арбітражного керуючого можна кваліфікувати як винне невиконання чи неналежне виконання, покладених ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обовязків, і тим більше як такі, що спричинили грубе порушенняправ та законних інтересів боржника та (або) кредиторів.

Відповідач та третя особа заперечували проти задоволення позовних вимог та зазначили у своєму відзиві на адміністративний позов, що за результатами проведеної перевірки виявлені порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 40, абзаців 2-4 ч. 2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що виявились у неприйнятті ліквідатором до свого відання майна боржника, незабезпечення його збереження, а також непроведення інвентаризації майна боржника, як наслідок-не порушено питання про виділення частки нерухомого майна банкрута під час укладання та підписання мирової угоди у справі №922/1374/17 про банкрутство ФО ОСОБА_5; після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.

Наведені обставини, на думку відповідача і третьої особи, є правомірною підставою для прийняття рішення щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

У судовому засіданні 11.10.2018 року представники сторін і третьої особи підтримали свою правову позицію по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.05.2017 року ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, яку зобов’язано в строк до 25.05.2018 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 року по справі № 922/1374/17 задоволено заяву ліквідатора та звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_6 від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_3.

31.07.2017 року на особистому прийомі Управліня по роботі зі зверненнями громадян ОСОБА_4 юстиції України громадянином ОСОБА_7 подано скаргу на дії арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с. 65-69, т.1).

У вказаній скарзі заявник, посилаючись на те, що між ним і колишньою дружиною - ОСОБА_5 існує спір про розподіл майна подружжя, про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.08.2016 року накладено арешт на нежитлову будівлю літ Г-1 загальною площею 85,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Харков, пр.Московський, 80, і яка належить ОСОБА_8. Накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0207 га, надану для обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Московський, 80, і яка належить ОСОБА_8. Накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0736 га, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Московський, 80, і яка належить ОСОБА_8. Накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1 в літ Д-1 загальною площею 17,3 кв.м, які знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, 177, які належать ОСОБА_8.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.01.2017 року накладено заборону на відчуження, на об’єкти нерухомого майна:

- нежитлову будівлю літ. «Г-1», загальною площею 85 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 80;

- земельну ділянку площею 0,02070 га (кадастровий номер 6310138800:02:017:0012), що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 80;

- земельну ділянку площею 0,0736 га (кадастровий номер 6310138800:02:017:0013), для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський,80.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.05.2017 року ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Скасовано арешт, накладений згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №52319217, виданою 22.09.2016 р. Червонозаводським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, на наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю, літ. "Г-1" загальною площею 85,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 80; нежитлове приміщення, 1-го поверху №1-1 в літ. "Д-1" загальною площею 17,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 177; земельну ділянку площею 0,0943 га кадастровий номер 6310138800:02:017:0005 для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 80 (земельна ділянка площею 0,0736 га м. Харків, проспект Московський, буд. 80 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,0207 га, надану для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 80), що належить на праві власності боржнику ОСОБА_5. Скасовано арешти та інші обтяження щодо розпорядження майном боржника - фізичної особи ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 року по справі № 922/1374/17 призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_3.

12.07.2017 року між боржником та ОСОБА_5, від імені якої діяв ліквідатор – арбітражний керуючий ОСОБА_3 та кредиторами, укладено мирову угоду у справі про банкрутство № 922/1374/17.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2017 року затверджено надану до суду мирову угоду, укладену 12.07.2017 року між боржником ОСОБА_5, від імені якої згідно ч. 4 ст. 77 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” діє ліквідатор – арбітражний керуючий ОСОБА_3 та кредиторами, від імені яких діє голова комітету кредиторів, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Припинено дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення справи про банкрутство від 15.05.2017 року. Припинено провадження у справі № 922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_5.

ОСОБА_7 через свого представника звернувся 19.07.2017 року із заявою про державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно за ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Посилаючись у скарзі на вказані обставини, а також на те, що у зв'язку із затвердженням мирової угоди, припинені повноваження ОСОБА_3, як ліквідатора, ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_3 неправомірно, без наявності у нього таких повноважень, 20.07.2017 року звернувся до реєстратора із заявою про скасування обтяжень.

Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_7 у скарзі зазначив, що такими діями арбітражного керуючого порушені його права, у зв'язку з чим просив надати оцінку його діям, перевірити подання ОСОБА_3 домтовірних обов'язкових відомостей при здійсненні ним функційліквідатора та у разі виявлення порушень, притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Супровідним листом від 14.08.2017 року № 1068/К-19109/9.4 Департамент з питань судової роботи та банкрутства ОСОБА_4 юстиції України скарга ОСОБА_7 направлена на адресу Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яке також зобов'язано провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків ліквідатора ОСОБА_5 з питань, визначених у скарзі (а.с. 64, т.1).

Отже, судом встановлено, що правовою підставою для здійснення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 слугувала скарга ОСОБА_7

14.09.2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області видано Комісії з перевірки (Надалі – Комісія) доручення № 55, повідомлення № 57 та посвідчення №57 на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с. 124-126 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2017 року об 16:55 год. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на електрону адресу позивача було направлено посвідчення та посвідчення, а також файли, назва та зміст яких не вказані (а.с. 64-68, т.1).

Також, в якості доказів направлення на адресу позивача вищевказаних документів, відповідачем надано копію чека поштового відділення від 14.09.2017 року (а.с. 152,т.1).

У відповідь на вказане звернення, позивачем надано письмові пояснення від 26.09.2017 року, які разом із доданими до них документами були зареєстровані Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 26.09.2017 року (а.с.153-215, т.1).

Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на підставі скарги ОСОБА_7 від 31.07.2017 року № 02.01-05/271 та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Мністрерства юстиції України від 14.08.2017 року № 1068/К-19109/9.4 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 Термін проведення перевірки – з 27.09.2017 року до 29.09.2017 року.

За результатом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 складено довідку № 44 від 29.09.2017 року та актом від 10.10.2017 року № 57, відповідно до якого комісією встановлено порушення позивачем: ч. 3 ст. 40, абзаців 2-4 ч. 2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що виявились у неприйнятті ліквідатором до свого відання майна боржника, незабезпечення його збереження, а також непроведення інвентаризації майна боржника, як наслідок-не порушено питання про виділення частки нерухомого майна банкрута під час укладання та підписання мирової угоди у справі №922/1374/17 про банкрутство ФО ОСОБА_5; після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2017 року Перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_9 звернулася до Директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства ОСОБА_4 юстиції України ОСОБА_10 з листом - пропозицією щодо вирішення питання про внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення. (а.с. 223, т.1).

Одночасно, листом від 11.10.2017 року № 25680/05-20 Перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_9.поставила до відому ОСОБА_7 про направлення до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства ОСОБА_4 юстиції України вищевказаної пропозиції.

З наданих матеріалів перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 вбачається, що за результатами аналізу акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 заступником директора департаменту – начальником Управління з питань банкрутства ОСОБА_11 складено Висновок (без дати) про те, що ОСОБА_2 61, складений Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю (а.с.224 т. 1).

18.10.2017 року Директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства ОСОБА_4 юстиції України ОСОБА_10 звернувся до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з поданням № 1038 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення.

В якості додатків до вказаного подання було направлено Лист – пропозицію віл 11.10.2017 року та Висновок щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с. 225 т.1).

З наявного в матеріалах справи супровідного листа ОСОБА_4 юстиції України вбачається, що 18.10.2017 року на адресу позивача було направлено копію подання від 18.10.2017 року № 1038 (а.с. 226 т.1).

Також позивача було запрошено до ОСОБА_4 юстиції України для участі у засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для надання пояснень, на підтвердження чого відповідачем надано лист від 18.10.2017 року (а.с. 227 т. 1).

01.11.2017 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у присутності 6 членів Комісії.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) голосування проходило наступним чином:

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 голосували про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 1038 від 18.10.2017 року;

ОСОБА_17 – голосував про відхилення подання № 1038 від 18.10.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_3

За результатом вищевказаного голосування, Дисциплінарною комісією прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Вказане рішення оформлено Протоколом № 65/11/17 від 01.11.2017 року (а.с. 228-231 т. 1).

Заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ОСОБА_12 внесено до ОСОБА_4 юстиції України поданням № 781 від 01.11.2017 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке згідно даних супровідного листа було направлено, зокрема, на адресу позивача (а.с. 232-233 т.1).

На підставі наведеного, ОСОБА_4 юстиції України прийнято Наказ № 4673/7 від 11.12.2017 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Позивач, не погоджуючись із даним рішенням та діями суб'єкта владних повноважень звернувся до суду із даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Правові засади здійснення діяльності арбітражних керуючих в Україні визначають Закон України № 2344-XII від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 4 Закону України № 2344-XII, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.ст. 106-113 Закону України № 2344-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом ОСОБА_4 юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим у ОСОБА_4 юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі по тексту - Порядок № 1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 107 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Організація проведення перевірок врегульована розділом ІІ Порядку № 1284/5, пунктом 2.1 якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (п. 2.2 Порядку).

Відповідно до п. 2.4. Порядку № 1284/5, строк проведення перевірки не може перевищувати для: позапланової - трьох робочих днів.

Пунтком 2.3 Порядку № 1284/5 передбачено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до п. 2.6 Порядку № 1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Пунктом 2.6.1. Порядку № 1284/5 передбачено, що позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки (п.п. 2.6.2 Порядку № 1284/5).

Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку (п.п. 2.6.3 Порядку № 1284/5).

Мін'юст з метою контролю за проведенням перевірок територіальними органами з питань банкрутства може відповідним дорученням зобов'язати територіальний орган з питань банкрутства надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу. (п.п. 2.6.4 Порядку № 1284/5).

Пунктом 2.7 Порядку № 1284/5 передбачено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 1284/5 для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки (додаток 1), в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу III цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки.

Доручення на проведення перевірки підписується керівником структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін'юсту), або керівником територіального органу з питань банкрутства.

Відповідно до п. 2.11 Порядку № 1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.

Пунктом 2.13 Порядку № 1284/5 передбачено, що на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 3) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 4), які підписуються керівником структурного підрозділу Мін'юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.

Пунктом 2.15 Порядку № 1284/5 унормовано, що повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

Згідно п.п. 2.15.1. Порядку № 1284/5, у повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.

Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання. (2.15.2. Порядку № 1284/5).

Пунктом 4.2 Порядку № 1284/5 передбачено, що перед початком перевірки голова комісії повинен пред'явити арбітражному керуючому посвідчення на проведення перевірки та службові посвідчення, що засвідчують особи голови та членів комісії, надати арбітражному керуючому копію посвідчення на проведення перевірки, а у разі якщо арбітражний керуючий веде журнал відвідувань представниками органів контролю, голова комісії вносить запис до відповідного журналу арбітражного керуючого. У разі проведення невиїзної перевірки копія посвідчення на перевірку надсилається арбітражному керуючому разом з повідомленням про проведення перевірки. У перший день перевірки арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, та пояснення щодо предмета перевірки. Арбітражний керуючий протягом усього часу проведення перевірки до моменту складання акта перевірки має право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати додаткові документи та пояснення (п. 4.3 Порядку).

Згдно п.п. 5.1-5.2 Порядку № 1284/5, в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю. Факт отримання примірника Довідки засвідчується особистим підписом та печаткою арбітражного керуючого або особистим підписом його представника.

Пунктом 5.4 Порядку № 1284/5 встановлено, що довідка за результатами перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, який перевірявся. В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов'язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню.У резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються:

у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено;

порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо);

дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці;

дата, час та місце підписання акта перевірки (з урахуванням строку підготовки висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству).

Порядок оформлення результатів заходів контролю визначений розділом VI Порядку № 1284/5. Так, п.п. 6.1., 6.2 якого передбачено, що арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії. Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.

Згідно п. 6.3 Порядку № 1284/5 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) (далі - акт перевірки) протягом: двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.

Порядок складання акту визначено п. 6.6 Порядку № 1284/5, яким передбачено, що акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, щодо якого здійснюється перевірка, та реквізити Довідки. В описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень. У разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу, описова частина акта перевірки повинна містити інформацію з Висновку. У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються. У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.

Як вбачається з ОСОБА_2 перевірки № 61 від 10.10.2017 року та встановлено судом під час судового розгляду, Комісією з перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем ч. 3 ст. 40, абзаців 2-4 ч. 2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що виявились у неприйнятті ліквідатором до свого відання майна боржника, незабезпечення його збереження, а також непроведення інвентаризації майна боржника, як наслідок-не порушено питання про виділення частки нерухомого майна банкрута під час укладання та підписання мирової угоди у справі №922/1374/17 про банкрутство ФО ОСОБА_5; після припинення провадження у справі №922/1374/17 позивачем, всупереч наданим йому Законом правам та покладеним на нього обов'язкам, вчинено дії щодо припинення(скасування) обтяжень нерухомого майна банкрута.

Однак, із вказаною позицією суд не погоджується з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2017 року у справі № 922/1374/17 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2017 року у справі № 922/1374/17 визнано ОСОБА_5 0.0. ід. код НОМЕР_1 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ОСОБА_5 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Встановлено місячний строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скасовані арешти та інші обтяження щодо розпорядження майном боржника - фізичної особи ОСОБА_5, код НОМЕР_1, адреса місця проживання: 61068, АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2017 у справі № 922/1374/17 заяву ліквідатора ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди задоволено; затверджено надану до суду мирову угоду, укладену 12.07.2017 між боржником ОСОБА_5, від імені якої згідно ч. 4 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" діє ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_3, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №469 від 15.03.2013, та кредиторами, від імені яких діє голова комітету кредиторів, фізична особа-підприємець ОСОБА_1; припинено дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення справи про банкрутство від 15.05.2017; припинено провадження у справі №922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_5; ухвалено, що вимоги конкурсних кредиторів відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

За приписами ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов’язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 19 червня 2017 року у справі № 922/1374/17 задоволено заяву ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_6 щодо звільнення від виконання обов’язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута мене, арбітражного керуючого ОСОБА_18, 30.06.2016 року ліквідатором ОСОБА_3 видано наказ про проведення інвентаризації активів ОСОБА_5 та її зобов’язань як фізичної особи - підприємця з перевіркою їх фактичної наявності.

Так, за даними акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 10 липня 2017 року та на підставі розпорядчого документу - Наказу № 1 від 30.06.2016 року про проведення інвентаризації активів проведена інвентаризація майна ОСОБА_5 як банкрута.

Вказане майно після інвентаризації фактично прийнято ліквідатором до свого відання та передано ОСОБА_5, як боржнику, на відповідальне зберігання за відповідним договором.

Вподальшому ліквідатор ОСОБА_3 11.07.2017 року надав звіт про хід ліквідаційної процедури комітету кредиторів боржника, який заслухано на зборах комітету, що підтверджується протоколом про отримання комітетом кредиторів звіту ліквідатора та його заслуховування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що позивач не здійснив інвентаризацію майна боржника та не прийняв його майно до свого відання, не забезпечив його збереження, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Окрім того, судом встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2017 року у справі № 922/1374/17 визнано ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ОСОБА_5 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Скасовані арешти та інші обтяження щодо розпорядження майном боржника - фізичної особи ОСОБА_5 код НОМЕР_1, адреса місця проживання: 61068, АДРЕСА_1

Згідно з ч. 10 ст. 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню, що пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, що і було здійснено господарським судом Харківської області згідно постанови від 25.05.2017 року про визнання ОСОБА_5 банкрутом.

Вказана постанова суду набрала законної сили та є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Окрім того, питання щодо скасування відповідних обтяжень нерухомого майна боржника ОСОБА_5 вирішено ухвалою суду від 07.08.2017 року, яка також набрала законної сили та є обов’язковою до виконання.

Зазначеними судовим актами встановлено та вирішено питання щодо скасування обтяжень та обмежень щодо розпорядження майном яке належало саме боржнику ОСОБА_5

При цьому, виконання відповідних судових рішень не може бути порушенням вимог закону з огляду на обов'язковість таких рішень для всіх без обмежень т; виключення осіб.

При цьому, повноваження ліквідатора у процедурі ліквідації визначені статтею 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Окрім того, відповідно до ст. 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації.

Відповідно до вказаного положення частини 8 статті 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедура ліквідації боржника ОСОБА_5 припинена згідно рішення комітету кредиторів боржника, за яке проголосували 100 % кредиторів щодо укладення мирової угоди, оформлене протоколом зборів комітету кредиторів 11.07.2017 року.

За правилами ч. 7 ст. 81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі потреби забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.

Отже, суд приходить до висновку про те, що з дня припинення провадження у справі та затвердження судом мирової угоди на підставі ч.7 ст.81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор продовжує виконувати повноваження боржника та/або керівника боржника.

Аналогічне положення закріплено в ч. 7 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка визначає, що у разі дострокового припинення процедури санації через укладення мирової угоди або погашення вимог кредиторів керуючий санацією протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

Мирова угода від імені боржника відповідно до статті 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підписується виключно арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), що і було здійснено позивачу згідно до вказаного положення закону при затвердженні судом угоди від 12.07.2017 року ухвалою від 19.07.2017 року.

За таких обставин подання ліквідатором ОСОБА_3 наступного дня, 20.07.2017 року, заяв з постановою господарського суду від 25.05.2017 року, якою скасовані обмеження щодо майна належного мені майна як боржника та яка набрала законної сили і є обов’язковою для виконання, здійснено в межах діючого законодавства на виконання судових рішень та мирової угоди, за згодою ОСОБА_5 як боржника, що є учасником мирової угоди та такі дії не є порушенням позивачем обов'язків ліквідатора, покладених на нього законом, такі дії не порушують прав кредиторів та боржника у справі № 922/1374/17 про банкрутство.

Згідно статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положення статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже згідно вказаних положень закону існування права власності у боржника на відповідні об’єкти нерухомості визначається виключно вимогами закону та наявністю з цього приводу державної реєстрації таких прав власності на такі об’єкти в державному реєстрі прав власності.

Так, відповідно до вищезазначених вимог закону, та згідно даних з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 мала активи, що складаються з нерухомого майна та грошових коштів на розрахунковому рахунку в ПАТ «ПриватБанк», зокрема: земельна ділянка площею 0,0736 га м. Харків, проспект Московський, будинок 80 для обслуговування житлового будинку, господарські будівлі і споруди; земельна ділянка площею 0,0207 га для обслуговування будинку, яка знаходиться за адресою м. Харків, проспект Московський, будинок 80; нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 85,0 кв.м, що знаходиться в м. Харків, проспект Московський, будинок 80; нежитлове приміщення, 1-го поверху №1-1 в літ. «Д-1» загальною площею 17,3 кв.м, що знаходиться в м. Харків, проспект Гагаріна, 177; 1/8 частка в праві власності на будинок, житловий з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, будинок 27.

Частинами 3 та 4 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації правочинів щодо нерухомості, а також права власності на об’єкти нерухомості.

Згідно з пунктом 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ОСОБА_4 юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року, оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

При цьому зазначу, згідно змісту постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року у справі № 922/1374/17 вбачається, що вказаною постановою не встановлювалось та не визначалось належність нерухомого майна ОСОБА_5, що було виявлене ліквідатором в ході проведеної інвентаризації.

Відповідно до пунктів 7.5.-77. розділу VII Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом ОСОБА_4 юстиції України №1284/5 рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. У разі якщо Дисциплінарною комісією встановлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, Дисциплінарна комісія має право скасувати такі висновки та скерувати відповідні матеріали Мін'юсту для проведення додаткового контролю.

Згідно пункту 7.1 розділу VII Порядку підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Вимоги ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 14.05.1992, покладають на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обов'язок діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Пункт 1 частини другої цієї статті покладає на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обов'язок неухильно дотримуватися вимог законодавства.

За правилами частини 1 статті 105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992, дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Доказів того, що дії позивача, як арбітражного керуючого, можна кваліфікувати як винне невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених на нього Законом, і тим більше як такі, що спричинили грубе порушення прав та законних інтересів мене як боржника та (або) кредиторів боржника не має.

Окрім того, пунктами 7.4 – 7.6 Порядку 1284/5 передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є, зокрема, попередження.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Судом встановлено, що ні в рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, ні в наказі ОСОБА_4 юстиції України не зазначено, який саме з виявлених комісією недоліків в роботі позивача, по своїй суті є грубим порушенням законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення ним прав та законних інтересів боржника та кредиторів.

Окремо суд зауважує, що поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 1284/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, а саме є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні, у тому числі арбітражного керуючого.

Суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення, його тяжкості, не встановлення фізичних чи юридичних осіб, прав яких дійсно було порушенні діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства), не враховано тих обставин, що до позивача не застосовувалися дисциплінарні стягнення.

Суд вважає, що в даному випадку не доведено факту саме грубого порушення арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання своїх повноважень, яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Матеріали справи свідчать про те, що під час здійснення повноважень ліквідатора позивачем будь-яких порушень прав боржника та кредиторів боржника не вчинено.

Так до суду надійшли пояснення від самого боржника, ОСОБА_5, згідно яких остання повідомила суд про те, що під час здійснення повноважень ліквідатора у справі № 922/1375/17 про банкрутство ОСОБА_5 арбітражний керуючий ОСОБА_3 не вчинив жодних дій, які б порушували її права, тобто права боржника, та в тому числі права кредиторів.

Вищевказане в тому числі підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 922/1374/18 від 20.08.2018 року.

Так згідно вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, вбачається, що господарським судом досліджено питання виконання під час здійснення своїх повноважень ліквідатора арбітражним керуючим ОСОБА_3 у справі № 922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_5 та при цьому встановлено, що в діях ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_3 не має порушень приписів Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, як зазначив господарський суд, 08.08.2018 року відбулося засідання комітету кредиторів ОСОБА_5, на якому були присутні усі кредитори, ліквідатор та банкрут; ліквідатором був наданий для ознайомлення звіт, складений за результатом здійснення ліквідаційної процедури боржника; одноголосно вирішено, зокрема, схвалити звіт ліквідатора про виконану роботу, визнати роботу ліквідатора достатньою та такою, що не суперечить діючому законодавству, інтересам кредиторів та банкруту.

Отже вказаним судом рішенням, поясненнями позивача, боржника, рішеннями повноважного органу кредиторів у справі № 922/1374/17 про банкрутство ОСОБА_5 виконання обов’язків ліквідатора арбітражним керуючим ОСОБА_3 визнано задовільним та таким, що не суперечить діючому законодавству, інтересам кредиторів та боржника.

Вказане повністю спростовує суб’єктивні припущення відповідача та третьої особи щодо наявності в діях позивача грубих порушень законодавства, що призвели до грубих порушень прав боржника та (або) кредиторів боржника.

Крім того, суд враховує те, що відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, факт невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на ліквідатора згідно з Законом має бути підтверджений ухвалою суду у справі про банкрутство боржника. Втім вбачається, що таких ухвал суду, які б встановлювали певні факти та випадки порушення прав боржника та кредиторів відсутні.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 19.04.2018 року у справі № 808/8461/14.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ ОСОБА_4 юстиції України, не відповідає вимогам передбаченим в частині 2 ст. 2 КАСУ, оскільки відповідач не врахував істотних обставин, які мали значення для його прийняття. Натомість позивач по справі, довів суду обґрунтованість своїх позовних вимог належними і допустимими доказами.

Додатково суд зауважує на тому, що при дослідженні змісту акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.10.2017 року № 61 судом встановлено, що вказана позапланова перевірка діяльності позивача була проведена комісією у складі: голови комісії – начальнику відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 та членів комісії – головного спеціаліста відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_19, а також провідного спеціалісту відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_20

Отже комісія, що була утворена задля проведення позапланової невиїзної перевірки позивача складалась з трьох осіб.

Однак, як встановлено судом з акту перевірки від 10.10.2017 року № 61 останній не підписаний всім складом комісії, а в графі підпису члена комісії ОСОБА_19 стоїть напис що вказаний член комісії у відпустці, що як встановлено судом в подальшому, не відповідає дійсності.

Так з цього приводу судом третій особі та відповідачу судом була надана можливість надати відповідні докази в підтвердження як перебування такої особи у відпустці, так і правомірності не підписання акту перевірки всім складом комісії, що проводила таку перевірку.

Третьою особою до суду надані докази того, що член комісії - ОСОБА_19, який не підписав акт перевірки від 10.10.2017 року № 61, під час складання акту перевірки 10.10.2017 року знаходилась не у відпустці, а згідно листка непрацездатності на лікарняному в період з 09.10.2017 року по 12.10.2017 року.

Отже за вказаних обставин суд вважає, що акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 фактично підписаний комісією з порушенням положень п. 6.3 та п. 6.7 Порядку контролю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до ОСОБА_4 юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_4 юстиції України від 11.12.2017 року № 4673/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".

Стягнути на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_3 (вул. Мироносицька, буд. 60,м. Харків, 61002, код НОМЕР_2) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.

.