Рішення № 77279796, 08.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. № 820/2306/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017 року №1509/7 “Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в частині включення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у перелік державний реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1704/7 від 19.05.2017 року “Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3”;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1741/5 від 29.05.2017 року “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року по справі №820/2306/17 адміністративний позов Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1741/5 від 29.05.2017 року “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року по справі № 820/2306/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 820/2306/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 року адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що накази Міністерства юстиції України №1509/7 від 26.04.2017 року, №1704/7 від 19.05.2017 року, №1741/5 від 29.05.2017 року , на думку позивача, є незаконними, необґрунтованими, винесеними з порушенням діючого законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач, Міністерство юстиції України, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України №1509/7 від 26.04.2017 року "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" затверджено перелік державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, затверджено перелік державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також визначено провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з дати набрання чинності цим наказом у строк до 01 червня 2017 року.

Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 включено до вищевказаних переліків під номерами 16 та 14 відповідно.

На підставі наказу №1509/7 від 26.04.2017 року головним спеціалістом відділу акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за результатами якого складено Акт від 12.05.2017.

Відповідно до висновків Акту від 12.05.2017 року в ході проведення монітооингу реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виявлено порушення вимог статті 34 Закону України “Про речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, пунктів 8, 9, 15 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 року та вимоги Наказу Міністерства юстиції України № 3276/5 від 21.11.2016 року.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено наказ №1704/7 від 19.05.2017 “Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3”, відповідно до якого призначено проведення камеральної перевірки позивача з 19.05.2017 року.

За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 комісією, створеною на підставі наказу №1704/7 від 19.05.2017 року, складено довідку від 26.05.2017 року, відповідно до якої в ході проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виявлено порушення вимог статей 10, 15, 16, 19, 29, 34 Закону (у редакціях, чинних на момент вчинення реєстраційних дій), пунктів 8, 9, 10, 11, 15 Порядку №1141 (у редакціях, чинних на момент вчинення реєстраційних дій) та запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Наказом Міністерства юстиції України №1741/5 від 29.05.2017 року “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно” тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці, визначено, що Департаменту державної реєстрації та нотаріату здійснити передачу документів, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідним суб'єктам державної реєстрації, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі. Підставою винесення наказу визначено довідку від 26.05.2017 року за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі наказу Міністерства юстиції України №1704/7 від 19.05.2017 року.

Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 1.07.2004 року (далі по тексту - Закон).

Відповідно до приписів статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення Мін’юстом відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно з пунктами 4-7 Порядку моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін’юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін’юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін’юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін’юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін’юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб’єкту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 9-10 Порядку результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін’юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Зі змісту наведених приписів норм чинного законодавства, що регулює процедуру здійснення Мін’юстом відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом встановлено право Міністерства юстиції України з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав здійснювати моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, а також у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав проводити перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що накази Міністерства юстиції України №1509/7 від 26.04.2017 року “Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та №1704/7 від 19.05.2017 року “Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3” винесені на виконання вимог ст.37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено критеріїв обрання державних реєстраторів для проведення моніторингу реєстраційних дій.

Стосовно повідомлення позивача щодо проведення стосовно неї моніторингу та камеральної перевірки, судом встановлено, що оскаржувані накази розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Представником відповідача зазначено, що наказ №1704/7 від 19.05.2017 року направлено позивачу разом із супровідним листом №5341/19/37-17 від 19.05.2017 року у строк, встановлений п.7 Порядку №990, на підтвердження чого надано копію списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, від 24.05.2017 року.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість наказів Міністерства юстиції України від 26.04.2017 №1509/7 “Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та від 19.05.2017 №1704/7 “Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3”.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1741/5 від 29.05.2017 року “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”, суд зазначає наступне.

Міністерством юстиції України відповідно до Порядку № 990, на виконання наказу № 1704/7 було проведено камеральну перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_3

Згідно з п.10 ч.1 ст.2 Закону камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Пунктом 9 Порядку № 990 передбачено, що результати камеральної перевірки оформлюються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, комісією Міністерства юстиції України 26.05.2017 було складено довідку, якою встановлено наступні порушення:

- стягнуто адміністративний збір, як за проведення державної реєстрації права власності (160 грн.), а не за проведення державної реєстрації (виникнення, припинення) іпотеки (80 грн.);

- відсутність сформованих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (друкована форма відсутня);

- не здійснено пошук у Державному реєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна;

- прийнято заяву №10864648 та проведено всі реєстраційні дії без документа про сплату за відповідні дії;

- не здійснено пошук черговості заяв;

- не здійснено пошуків інформації в Державному реєстрі прав та не сформовано відомостей за результатами такого пошуку;

- рішення про державну реєстрацію прав за заявою № 12264985 прийнято на підставі пункту порядку, який втратив чинність на момент прийняття відповідного рішення;

- порушення процедури державної реєстрації за заявою 12265491 від 09.07.2015 року щодо пошуків інформації, які сформовані після прийняття рішення про внесення змін до запису.

Щодо стягнення адміністративного збору, як за проведення державної реєстрації права власності (160 грн.), а не за проведення державної реєстрації (виникнення, припинення) іпотеки (80 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав 02.03.2017 до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію іншого речового права (припинення іпотеки), яка була зареєстрована у базі заяв Державного реєстру прав за №21231926, звернулися ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСОБА_4 XXI» та ОСОБА_5. За результатами розгляду вищезазначеної заяви 02.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34118648, однак на порушення вимог статті 34 Закону адміністративний збір у розмірі 160 грн. (0,1 прожиткового мінімуму) було стягнуто як за проведення державної реєстрації права власності (прожитковий мінімум на 01.01.2017 рік дорівнює 1600 грн.), а не передбачені Законом 80 грн. за проведення державної реєстрації (виникнення, припинення) іпотеки. Аналогічні порушення було допущено при розгляді заяви зареєстрованої у базі заяв Державного реєстру прав за № 21235064.

Також 02.03.2017 до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію обтяження (виникнення заборони на нерухоме майно), яка була зареєстрована у базі заяв Державного реєстру прав за № 21224881, звернулися ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСОБА_4 XXI» та ОСОБА_5. За результатами розгляду вищезазначеної заяви 02.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34108597, однак на порушення вимог статті 34 Закону адміністративний збір у розмірі 160 грн. (0,1 прожиткового мінімуму) було стягнуто як за проведення державної реєстрації права власності (прожитковий мінімум на 01.01.2017 рік дорівнює 1600 грн.), а не передбачені Законом 80 грн. за проведення державної реєстрації (виникнення, припинення) обтяження. Аналогічні порушення було допущено при розгляді заяви, зареєстрованої у базі заяв Державного реєстру прав за № 21233632.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону за державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з наданими позивачем копіями реєстраційних справ 02.03.2017 року до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_3 подані заяви №№ 21231926, 21235064 про реєстрацію іншого речового права, іпотеки – вид реєстрації «виникнення» та Заяви № 21224881, 21233632 про державну реєстрацію обтяження, заборони – вид реєстрації «виникнення». Реєстраційні дії по цим заявам проведені у результаті вчинення нотаріальної дії, а саме посвідчення Договору.

Відповідно до п.4 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за державну реєстрацію прав, у результаті вчинення нотаріальних дій, справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Суд зазначає, що оскільки зазначені реєстраційні дії вчинені в результаті вчинення нотаріальної дії, то позивачем правомірно стягнуто адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (160 грн.), а відповідач помилково застосував до вищевказаних заяв положення ч.3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою визначено розмір адміністративного збору за державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки (не в результаті вчинення нотаріальної дії).

Щодо не здійснення пошуку у Державному реєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року (далі по тексту – Порядок №1127) під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Відповідно до п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 року (далі по тексту – Порядок №1141) під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб’єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

На підставі пункту 11 Порядку 1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;

2) за адресою об'єкта нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_6 Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради;

3) за кадастровим номером земельної ділянки;

4) за номером запису.

Таким чином, законодавець чітко встановив черговість здійснення пошуку у державному реєстрі прав та визначив обов’язковим та першочерговим здійснення пошуку за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна.

Державний реєстратор повинен вжити всіх можливих заходів для перевірки інформації на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, припинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Проте, перевіркою проведення реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_3 за заявами №№ 9833232, 9847776, 9849223, 9881884, 9883879, 9980686, 10406562, 11339120, 11608515, 11956262, 12050809, 12264345, 12264985, 12284530, 12328158, 12796358, 12815294, 13158661 встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_3 не в повному обсязі перевірила інформацію на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень у Державному реєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, чим остання порушила п. 11 Порядку 1141.

Щодо прийняття заяви № 10864648 та проведення всіх реєстраційних дій без документа про сплату за відповідні дії, суд зазначає наступне.

У ході перевірки дотримання законодавства щодо проведення реєстраційних дій за заявою № 10864648 Комісією було встановлено, що державна реєстрація внесення змін до Державного реєстру прав приватним нотаріусом ОСОБА_3 відбулась з порушенням встановленим чинним законодавством вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону (у редакції чинній на момент проведення реєстраційних дій) за внесення змін до запису Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної не з вини державного реєстратора, та надання інформації з Державного реєстру прав справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону, заява про державну реєстрацію прав не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Натомість, приватним нотаріусом ОСОБА_3 було прийнято заяву № 10864648 та проведено всі реєстраційні дії без документа про сплату за відповідні дії, чим порушено ст.ст. 16, 29 Закону.

Щодо не здійснення пошуку черговості заяв, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного - реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з п. 13 Порядку №1127 у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Таким чином, наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації щодо заяви,зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Проте, приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушення зазначених норм законодавства та не встановлено черговості розгляду заяв за заявками № 10864648, 12265491, 13769387.

Щодо не здійснення приватним нотаріусом ОСОБА_3 пошуків інформації в Державному реєстрі прав та не сформування відомостей за результатами такого пошуку, суд зазначає наступне.

Так, пунктами 10, 11 Порядку № 1141 передбачено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб’єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;

2) за адресою об'єкта нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_6 Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради;

3) за кадастровим номером земельної ділянки;

4) за номером запису.

Проте, приватний нотаріус ОСОБА_3 за заявою № 1064648 не здійснила пошуків інформації в Державному реєстрі прав та не сформувала відомостей за результатами такого пошуку, чим порушила пп. 10, 11 Порядку № 1141.

Щодо порушення процедури державної реєстрації за заявою № 12265491 від 09.07.2015 року щодо пошуків інформації, які сформовані після прийняття рішення про внесення змін до запису.

Статтею 15 Закону (в редакції від 01.07.2015) встановлено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 15 Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття та перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності - підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення запису до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За таких вимог законодавства рішення про державну реєстрацію приймається тільки після з’ясування підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень та відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону приватним нотаріусом ОСОБА_3 відомості за результатом пошуку інформації сформовані вже після прийняття рішення про внесення змін до запису.

Верховний Суду у постанові від 25.04.2018 року про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 820/2306/17, встановив, що у касаційній скарзі відповідач зазначає що копії надані позивачем на підтвердження наявності сформованих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зазначених в довідці заявах, а саме рішення №33355202 від 05 січня 2017 року за результатом розгляду заяви № 20483868 від 05 січня 2017 року; №32027210 від 25 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви № 19173826 від 25 жовтня 2016 року; №31210229 від 02 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18389231 від 02 вересня 2016 року; №31568665 від 26 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18669918 від 21 вересня 2016 року; №31648584 від 30 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18739935 від 26 вересня 2016 року; №31500547 від 21 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18669196 від 21 вересня 2016 року; №31569406 від 26 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18739165 від 26 вересня 2016 року; №34027217 від 24 лютого 2017 року за результатом розгляду заяви № 21142543 від 24 лютого 2017 року; №32795487 від 08 грудня 2016 року за результатом розгляду заяви № 19928281 від 08 грудня 2016 року; №32943194 від 15 грудня 2016 року за результатом розгляду заяви № 20096104 від 15 грудня 2016 року; №3222829 від 04 листопада 2016 року за результатом розгляду заяви № 19383528 від 04 листопада 2016 року; №32318422 від 10 листопада 2016 року за результатом розгляду заяви № 19467200 (повторюється двічі) від 10 листопада 2016 року; №32460318 від 21 листопада 2016 року за результатом розгляду заяви № 19608937 від 21 листопада 2016 року; №32593772 від 28 листопада 2016 року за результатом розгляду заяви № 19689565 від 24 листопада 2016 року; №31723682 від 05 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви №18893486 від 05 жовтня 2016 року; №31818961 від 11 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви № 18990348 від 11 жовтня 2016 року; №32000902 від 24 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви №19150203 від 21 жовтня 2016 року; №32002265 від 24 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви №19154045 від 21 жовтня 2016 року; №32002681 від 24 жовтня 2016 року за результатом розгляду заяви №19154788 від 21 жовтня 2016 року, не містять електронного цифрового підпису та штрих-коду, тобто сформовані не з урахуванням технічних можливостей програмного забезпечення реєстру, що є порушенням пункту 4 Наказу Міністерства Юстиції України від 21 листопада 2016 року №3276/5.

Верховний Суд прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінку необхідності та можливості позивача на час формування зазначених рішень діяти з урахуванням технічних можливостей програмного забезпечення реєстру.

Враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року, суд виходить з наступного.

Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно введений в дію з 01.01.2013 року на підставі Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 року.

Згідно з вимогами Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться з прийняттям рішення, які формуються, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі з накладенням електронного цифрового підпису.

Пунктом 15 Порядку №1141 за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (крім заяв щодо заборони вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор у відповідному записі в базі даних заяв робить відмітку про завершення розгляду таких заяв.

Наказом Міністерства юстиції України №3276/5 від 21.11.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 1505/29635 21.11.2016 року (далі - Наказ № 3276/5) були затверджені вимоги до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 Наказу № 3276/5 рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - рішення) оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 4 Наказу № 3276/5 на рішення в електронній формі накладається електронний цифровий підпис державного реєстратора.

Так, в рішеннях оформлених позивачем наявний лише індексний номер рішення. При цьому сам текст рішення (друкований образ розміщений у Державному реєстрі прав) відсутній.

Вказане є порушенням вимог, передбачених Порядком № 1141, Порядку № 1127 та Наказу Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5, відповідно до яких встановлений обов'язок оформлення рішення державними реєстраторами прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З відповіді Харківської філії ДП «Національні інформаційні системи» №1701/35.1-12 від 23.08.2018 року на запит Головного територіального управління юстиції у Харківській області, як представника Міністерства юстиції України вбачається, що приватний нотаріус ОСОБА_3 у період з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року мала доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та мала технічну можливість проставлення штрихкоду (QR-коду) на документах. При цьому, Харківська філія ДП «Національні інформаційні системи» зазначила, що QR-код присвоюється автоматично, безпосередньо програмними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішення, які були надані позивачем не містять ані електронного цифрового підпису, ані штрих-коду (QR-коду).

Тобто, позивачем сформовано рішення без врахування технічних можливостей программного забезпечення реєстру.

Щодо наданої представником позивача відповіді Харківської філії ДП «Національні інформаційні системи» №1700/35.1-15 від 23.08.2018 року на адвокатський запит, в якій зазначено, що технічна можливість підписання електронним цифровим підписом, перевірки накладеного ЕЦП на рішення державного реєстратора була реалізована в програмному забезпеченні Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.10.2017 року та повідомлено, що державні реєстратори не уповноважені проставляти на рішення штрих-коду, а QR-код присвоюється автоматично, безпосередньо програмними засобами Державного реєстру прав, суд зазначає наступне.

Зі змісту вищевказаної відповіді вбачається, що QR-код присвоюється рішенню державного реєстратора автоматично, за умови створення такого рішення із застосуванням програмних засобів Державного реєстру прав.

Так, відсутність на рішеннях позивача QR-кодів, свідчить про те, що рішення позивача сформовано без врахування технічних можливостей программного забезпечення реєстру.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що відповідно до довідки за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора – приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зазначено, зокрема, що рішення про державну реєстрацію прав за заявою №12264985 приватним нотаріусом ОСОБА_3 прийнято на підставі пункту 16 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, який втратив чинність на момент прийняття відповідного рішення, і як наслідок внесення записів до державного реєстру прав не ґрунтується на законодавстві, що діяло на момент реєстрації, на що судами попередніх інстанцій не надано оцінку.

Відповідачем надано до суду рішення №22741272 про державну реєстрацію права власності на квартиру винесене 09.07.2015 року, з якого встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_3 провела державну реєстрацію права власності на квартиру з підстав ч.2 ст.9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, тоді як вказаний порядок втратив чинність 11.02.2014 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року.

Таким чином, комісія дійшла вірного висновку, що рішення прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_3 не ґрунтується на законі, що діяв на момент реєстрації, що є порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість наказу Міністерства юстиції України №1741/5 від 29.05.2017 року “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”.

Крім того, частиною 2 статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

Таким чином, відповідно до оскаржуваного наказу №1741/5 від 29.05.2017 року до позивача застосовано найменший захід впливу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (вул. Піонерська, буд. 31, с. Покотилівка, Харківська область, Харківський район, 62000) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання незаконними та скасування наказів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 22.10.2018 року.