Рішення № 77279628, 10.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. № 2040/6013/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, третя особа - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 273-П від 06.07.2018 року про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою, а тому, підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини з огляду на порушення відповідних процедур органом контролю, а також, виходячи з того, що перевіряючим не було встановлено та доведено, яким чином останній дійшов висновку, що позивач здійснював будівельні роботи в розрізі того, що йому ставлять у провину здійснення таких без відповідних дозвільних документів.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце слухання справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити з огляду на його безпідставність, оскільки перевіркою було встановлено здійснення позивачем робіт без відповідного документа, що дає право здійснювати такі роботи.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в контексті помилковості доводів позивача.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що посадовцями відповідача було проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, результати якої викладено в акті № 273-А ( а.с.28-32).

Під час проведення позапланової перевірки (рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2018 № 2/619/631/18 про визнання права власності за ОСОБА_2 на адміністративно - виробничу будівлю за адресою: Харківська область, Дергачівський район, сел. Солоницівка, вул. Потьомкіна, б/н) встановлено наявність нежитлової будівлі, стіни змуровані з газоблоку, покрівля метало-профіль. Згідно представленого технічного паспорту (доданого до матеріалів судової справи № 2/619/631/18) виготовленого ПП Аріал-Техно від 07.02.2018 інвентаризаційна справа № 56, реєстровий № б/н, площа адміністративно - виробничої будівлі літ: «А-2» 203,6 кв.м. Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо об’єкта за вищезазначеною адресою відсутня. За результатом перевірки встановлено, що ОСОБА_2 будує адміністративно-виробничу будівлю літ. «А-2», без отримання документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, як вказував відповідач, ОСОБА_2 виконує будівельні роботи з будівництва адміністративно-виробничої будівлі без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт. За зовнішніми ознаками та наявною інформацією Об'єкт можливо віднести до класу наслідків CCI, що є порушенням п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року № 466.

Також, відносно позивача було складено припис -273-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 23.06.2018 року та протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2018 року ( а.с.25-27).

Як вказував представник позивача, позивач не був присутнім під час проведення перевірки, у свою чергу, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що названі акт, протокол та припис містять позначки про відмову позивача від їх отримання та підпису та в матеріалах справи міститься опис вкладення з відбитком штампу поштової установи про їх направлення 23.06.2018 року позивачеві, які ним фактично тримані 13.07.2018 року ( а.с.33-36).

Також, матеріали справи містять копію направлення для проведення вищевказаного заходу контролю від 06.06.2018 року № 273-Н, без жодних відміток, що свідчать про допуск/недопуск до перевірки ( а.с. 60).

Як вказував представник позивача, позапланову перевірку позивача було проведено без наявності установлених законом підстав для цього, без присутності позивача.

Відповідачем, за наслідками розгляду справи про право правопорушення у сфері містобудівної діяльності було 06.07.2018 року винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200 грн., оскільки останнього було визнано винним у порушенні п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року № 466 ( а.с. 21-22).

При дослідженні вказаної постанови, судом встановлено, що така була винесена на підставі поданих документів та матеріалів та з урахуванням заслуховування особи позивача ОСОБА_2, який брав участь у розгляді.

При чому, на вказаній постанові міститься відмітка про відмову позивача від її одержання та з матеріалів справи вбачається, що така була направлена на його адресу експрес поштою ( а.с.23-24).

Проте, як зазначав представник позивача у судовому засіданні, позивач не був присутнім при розгляді справи, оскільки його не повідомили завчасно про дату, час та місце її розгляду та акцентував увагу суду, що вказане, на його думку, підтверджується тим, що протокол про правопорушення, в якому містяться відомості про дату розгляду справи - 06.07.2018 року, позивач отримав лише 13.07.2018 року, чим позивача було позбавлено права висловити свою позицію.

Позивач не погодившись з зазначеною постановою, звернувся до суду за її оскарженням та вказував про численні порушення відповідачем процедури контролю та притягнення до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, зазначав, що притягнення його до відповідальності відбулось неналежним органом, а також, відмічав, що контролюючим органом не встановлено та не доведено, яким чином останній дійшов висновку про факт здійснення позивачем будівельних робіт адміністративно-виробничої будівлі літ. «А-2» за адресою: Харківська область, Дергачівський район, сел. Солоницівка, вул. Потьомкіна.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позов відмічав, що за результатами детального аналізу рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2018 по справі № 619/716/18, яким було визнано право власності за позивачем на вищевказану нерухомість, можна дійти висновку, що об’єкт, на який було визнано право власності, є самочинно побудованим, звернень до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Харківської області щодо введення об’єкта в експлуатацію не надходило, у зв’язку із чим, визнання права власності на такий об’єкт в судовому порядку незаконний, адже суперечить Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», водночас, відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо об’єкта за вищезазначеною адресою відсутня.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про архітектурні діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , якими є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

За приписами ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою КМ України № 294 від 09.07.2014 року, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року, основними завданнями Держархбудінспекції та її територіальних органів, серед інших, є здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил тощо.

За приписами ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об’єкта; 4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Суб’єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказане узгоджується також з приписами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року ( надалі - Порядок 533).

Зокрема, п.7 Порядку 533 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку 533 унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Крім того, п.12 зазначеного порядку визначено, що, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 16 Порядку 533 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) ( п.17 Порядку 533).

Керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки ( п.18 Порядку 533).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку ( п.19 Порядку 533).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ( п.20 Порядку 533).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням ( п.21 Порядку 533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі (п.22 Порядку 533).

Пунктом 14 Порядку 533 унормовано, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року № 466 визначено, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами ст. 2 вказаного Закону, визначено коло правопорушень, за які суб’єкти містобудування несуть відповідальність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ( надалі - Порядок 244).

Пунктом 3 Порядку 244 визначено, що штрафи накладаються на суб’єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб’єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У разі відмови суб’єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб’єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв’язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Пунктом 9 Порядку 244 унормовано, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов’язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п.16 Порядку 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб’єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. ( п.17 Порядку 244).

Розглядаючи вказану справу та підсумовуючи наведене суд зазначає, що ключовими аспектами спірних правовідносин у сфері притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у площині оскарження відповідної постанови є: 1) встановлення порядку та процедури проведення заходу контролю; 2) встановлення складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

По першому аспекту розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено наявність ряду порушень з боку відповідача, які полягали у наступному:

1. Як вказував відповідач у відзиві, підставою проведення перевірки слугувало рішення рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2018 № 2/619/631/18 про визнання права власності за ОСОБА_2 на адміністративно - виробничу будівлю за адресою: Харківська область, Дергачівський район, сел. Солоницівка, вул. Потьомкіна, б/н)яким, про що вказував відповідач, було встановлено, що ОСОБА_2 будує адміністративно-виробничу будівлю літ. «А-2», без отримання документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт, що, на думку відповідача свідчить, що об’єкт, на який було визнано право власності, є самочинно побудованим, звернень до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Харківської області щодо введення об’єкта в експлуатацію не надходило, у зв’язку із чим, визнання права власності на такий об’єкт в судовому порядку незаконне.

Разом з тим, суд вказує, що позивач не наділений повноваженнями з надання оцінки законності рішенню суду та їх тлумаченню на свій розсуд ( останніми наділені лише відповідні суди апеляційної та касаційної інстанцій).

Крім того, відповідачем не надано наказу про призначення перевірки та не надано жодних обґрунтувань зазначеного, що свідчить, що перевірка була проведена безпідставно.

2. Позивача не було повідомлено про проведення заходу контролю, відповідач не надав доказів на спростування вказаного, а відмітки про відмову позивача від отримання та підпису акту, припису, протоколу, самі по собі не є достатніми доказами.

3. Як вже зазначалось вище, п.16 Порядку 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Проте, протокол було отримано позивачем 13.07.2018 року, тобто вже після того, як відбувся розгляд справи, а саме, 06.07.2018 року.

По другому аспекту, суд вказує, що, як вже вказувалось вище, відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

В рамках справи, мова йде про порушення, яке полягало у виконанні позивачем будівельних робіт без відповідних дозвільних документів, а саме: документа, що дає право на початок виконання будівельних робіт.

Водночас, вказане повністю спростовується рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2018 № 2/619/631/18 про визнання права власності за ОСОБА_2 на адміністративно - виробничу будівлю за адресою: Харківська область, Дергачівський район, сел. Солоницівка, вул. Потьомкіна, б/н, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рамках розгляду справи № 2/619/631/18 судом встановлено, що позивач є замовником будівельних робіт, а їх виконавцем значилось ТОВ "БІІТЕК".

Зазначене свідчить про відсутність збоку позивача відповідних порушень та, як наслідку, підстав для притягнення його до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ( код ЄДРПОУ 37471912, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А), третя особа - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 ( 61145, м.Харків, вул. Космічна, 21-А) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову № 273-П від 06.07.2018 року винесену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 про накладення штрафу на ОСОБА_2 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ( код ЄДРПОУ 37471912, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 ( рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) у розмірі 704,80 грн. ( сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.