Ухвала суду № 77279590, 22.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2162/18

22 жовтня 2018 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 17.10.2018 звернувся із позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, в якому просив:

1) визнати протиправними дії ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області виражені у відмові ОСОБА_1, встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень до грошового забезпечення в розмірі 15% (п'ятнадцяти відсотків) посадового окладу для перерахунку пенсії;

2) зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області нарахувати і виплатити мені недоотриману заробітну плату в розмірі 15% (п'ятнадцяти відсотків) від посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень за період від 01.06.1994 по 01.01.1995;

3) зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області, перерахувати в ГУ ПФУ в Тернопільській області з недоотриманої заробітної плати належні відрахування необхідні для перерахунку пенсії;

4) зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області направити ГУ ПФУ в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Після надходження позовної заяви суддя набуває процесуального обов'язку перевірити наявність передумов і порядок здійснення права на звернення до суду, існування підстав для відкриття провадження у адміністративній справі.

Зміст частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) свідчить, що питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.

За змістом частин першої та другої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано в строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкриття провадження у справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, оцінивши їх на відповідність вказаним вимогам процесуального закону суд дійшов наступних висновків:

1. Щодо строку звернення до адміністративного суду.

Вимоги до змісту та форми позовної заяви, передбачені статтею 160 КАС України.

Стаття 161 КАС України, визначає перелік документів, які позивач повинен приєднати до позовної заяви.

За змістом частини шостої статті 161 цього Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається із частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особо дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Строк - це період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Із вивчених матеріалів позовної заяви суд робить висновок про те, що подія, з якою процесуальний закон пов'язує початок перебігу процесуального строку настала у грудні 2017 року.

Так, 04.12.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою на адресу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області. В абзаці другому вказаної заяви ОСОБА_1 вказує про те, що йому здійснено перерахунок розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, про що повідомлено копією довідки.

Далі, листом-відповіддю УМВС України в Тернопільській області від 21.12.2017 №627 на заяву ОСОБА_1 від 04.12.2017, позивача повідомлено, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» надбавку за службу в умовах режимних обмежень включають, якщо вона була фактично встановлена особі на момент виникнення права на перерахунок. Тобто, підставою для перерахунку є фактичне встановлення такої надбавки, а не заява пенсіонера. Підтвердженням факту встановлення такої надбавки є грошовий атестат. Крім цього, вказано, що довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01.01.2016 встановлено вірно, відповідно до чинного законодавства.

Відтак, дізнавшись про порушення свого права у грудні місяці 2017 року позивач реалізує своє право на захист шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду 17.10.2018, тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з тим, позивачем одночасно із позовом не подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем подано позовну заяву із порушенням вимог процесуального закону, зокрема поза межами строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху.

Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яку суд разом із Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1050 року застосовує (далі - Конвенція), як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV).

Так, відповідно до позиції ЄСПЛ, норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України", 23.03.2006, заява № 23436/03; пункт 38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18.02.2011, заява №8863/06).

З метою усунення вказаних недоліків позивачу необхідно звернутись на адресу суду (46001, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20) із письмовою заявою про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Разом з тим, суд знаходить за необхідне роз'яснити, що, якщо заяву не буде подано особою в строк, визначений в ухвалі або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

2. Щодо сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, в редакції від 03.10.2017 за № 2147-VIІІ (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246- VIІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Розміри ставок судового збору при звернення до адміністративного суду, визначені частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI.

За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізична особа зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, що еквівалентний 0,4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Коли особа, яка бажає отримати право на доступ до суду не виконує зазначених вимог закону, то суд має право запровадити обмеження, визначені національним законодавством.

Як зазначив ЄСПЛ у абзаці першому пункту 44 рішення у справі Принц Ліхтенштейну Адам ІІ проти Німеччини від 12.07.2001, заява №42527/98, право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", пункт 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" [GC], N 28945/95, пункту 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. та інші проти Сполученого Королівства" [GC], N 29392/95, пункту 93, ECHR 2001, ).

Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6 (абзац другий пункту 44 рішення у справі Принц Ліхтенштейну Адам ІІ проти Німеччини від 12.07.2001, заява №42527/98).

Так, відповідно до частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі , суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Презумпція доказування свідчить про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених, встановлених статтею 78 КАС України (частина перша статті 77 КАС України).

Вивчені матеріали позовної заяви свідчать про те, що в пункті 15 «Додатки» позовної заяви, позивач вказує про долучення до матеріалів позову квитанцію про сплату судового збору.

Як вбачається із приєднаної квитанції про сплату судового збору №56 виданої Тернопільським ОБУ АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 18.06.2018 сплатив 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за такими реквізитами: рахунок отримувача: 31216206784002; код отримувача: 37977726; банк отримувача: ГУ ДКУ у Тернопільській області; призначення платежу: судовий збір за звернення до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Разом з тим, 19.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, треті особи - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Вказаній справі автоматизованою системою документообігу суду присвоєно №819/1105/18.

Ухвалою суду від 17.09.2018 у справі №819/1105/18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Як слідує із абзацу третього резолютивної частини ухвали суду від 17.09.2018, ОСОБА_1 повернуто судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції від 18.06.2018 №56.

Відтак, позивач, в якості доказу сплати судового збору подав квитанцію, яка використана, в якості доказу в іншій судовій справі, та щодо якої прийнято рішення про повернення судового збору. Вказані відомості не можуть вважатись належним засобом доказування сплати судового збору в даній адміністративній справі.

Звідси, суд вважає за необхідне роз'яснити, що з метою приведення позовної заяви у відповідність вимогам статтей 160-161 КАС України, в частині сплати судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку та у визначеному розмірі, та надати суду документ про сплату судового збору.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач поєднав чотири вимоги немайнового характеру.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальній сумі 2 819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 20 копійок (чотири вимоги немайнового характеру: 704,8х4=2819,2).

При цьому, суд роз'яснює, що за подання адміністративного позову до Тернопільського окружного адміністративного суду судовий збір слід сплачувати за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 34311206084008, код класифікації доходів бюджету22030101.

Наведені порушення процесуального закону, які допущені позивачем в процесі реалізації його права на захист дають підстави зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами та метою, яка повинна бути досягнута (пункту 57 рішення «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» віл 28.05.1985).

Вивчивши позовну заяву на відповідність вимогами процесуального закону, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд знаходить, що позивачем в ході реалізації права на захист не дотримано вимоги статтей 160, 161 КАС України.

Наведене дає суду правові підстави для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху із визначенням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.11.2018.

У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Осташ А.В.

Копія вірна

Суддя Осташ А.В.