Рішення № 77279412, 11.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 р. № 820/3576/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №90о/с від 17.04.2018 року (по особовому складу) про звільнення майора поліції, інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції;

- поновити майора поліції ОСОБА_1, на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з 18.04.2018 року;

- зобов'язати виплатити майору поліції ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2018 року по день постановлення рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звільнення його відбулось незаконно, як протиправна реалізація наказу №325 від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення, що було застосовано всупереч дійсним обставинам.

Так, позивач вказував, що дисциплінарне стягнення накладено у зв'язку зі скоєнням адміністративних правопорушень, що виразились у порушенні ПДР та керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння , проти чого він заперечував, а тому, відмовився від медичного обстеження, запропонованого працівником ДПП та пройшов його самостійно. Висновки вказаних обстежень свідчать про відсутність ознак сп'яніння.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданого до суду відзиву на позов. Так, відповідач зазначив, що результатами службового розслідування, за наслідками якого позивача було притягнуто до відповідальності та яке реалізовано шляхом звільнення позивача зі служби в поліції, було встановлено, що позивач допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, чим порушив службову дисципліну. Крім цього, допустив порушення вимог пунктів п. 2.5 (ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння), п. 2.9 «а» (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) та п. 8.4 «г» (невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 напрямок руху по смугам) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», щодо обов'язку водія не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також вимог ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, поширеного на поліцейських Законом України № 901 - VIII, у частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, гідного поводження у позаслужбовий час, додержання норм професійної і службової етики та вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині дотримання норм професійної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час. Вищевикладене призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку щодо неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги Присяги працівника поліції, якою працівник поліції зобов'язується вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки. Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 23.03.2018 №325 позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 17.04.2018 № 90 о\с позивач був звільнений зі служби за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Отже, як вказував представник відповідача - звільнення позивача відбулось на законних підставах.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в ОВС з 1997 року, а в подальшому, в органах поліції до 18.04.2018 року на різних посадах.

Останньою, позивач обіймав посаду інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області та мав спеціальне звання майор поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Прийняттю вказаного наказу передували наступні події.

Так, наказом відповідача від 27.02.2018 року № 359 було призначене службове розслідування за фактом виявлення скоєння позивачем низки адміністративних правопорушень з метою виявлення в діяннях останнього факту порушення службової дисципліни.

Службовим розслідуванням встановлено наступне.

23.02.2018 року до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що 23.02.2018 о 03.20 за адресою: вул. Чебишева, 70, м. Харків, працівниками УПП в Харківській області був зупинений автомобіль «Шкода фабія», н.з. НОМЕР_2, за кермом якого заходився позивач з ознаками алкогольного сп'яніння.

Установлено, що 23.02.2018 о 02.45 ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем «Шкода фабія», н.з. НОМЕР_2, на перехресті вул. Сидора Ковпака та вул. Жилярді м. Харків при наявності дорожнього знаку «Напрямки руху по смугах» зі смуги, яка вказує рух прямо, здійснив поворот ліворуч, у зв'язку з чим був зупинений працівниками УПП в Харківській області. При перевірці документів на транспортний засіб працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками перебував за кермом автомобіля у стані алкогольного сп'яніння (характерний запах спиртних напоїв з порожнини рота, уповільнена мова).

Майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан встановлення факту сп'яніння, але останній у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від проходження медичного огляду на газоаналізаторі та в Харківському обласному наркологічному диспансері відмовився.

За порушення п. 2.5 (ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння) та п. 2.9 "а" (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) Правил дорожнього руху України відносно майора поліції ОСОБА_1 працівниками УПП в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 151482 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також, винесена постанова серії БР № 883996 про накладання адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 разом з поясненнями свідків громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надіслано до Київського районного суду м. Харків для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Перевіркою бази ІІПС Національної поліції України встановлено, що накладене адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 8.4 «г» (невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 напрямок руху по смугам) ПДР, станом на 21.03.2018 не сплачено.

12.03.2018 до ГУНП в Харківській області з УПП в Харківській області Національної поліції України (вих. № 2297/41/14/02-2018) надійшла відповідь, у якій повідомлялось, що постанову про накладення адміністративного стягнення серії БР № 883996 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 151482 за ч. 1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 був складений 23.02.2018 командиром роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 До відповіді додавались копії вищезазначених адміністративних матеріалів, матеріали відеофіксації з нагрудних камер працівників УПП та виписка із медичної карти амбулаторного хворого щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння в Харківському обласному наркологічному диспансері від 23.02.2018 № 14, згідно з висновком лікаря ОСОБА_9 у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.

Вивченням виписки із медичної карти амбулаторного хворого щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння в Харківському обласному наркологічному диспансері від 23.02.2018 № 14 встановлено, що ОСОБА_1 звертався до вищевказаного медичного закладу самостійно без супроводу співробітників поліції.

Зазначене також підтвердили у судовому засіданні позивач та його представник та відмітили, що позивач не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а тому відмовився від проходження запропонованого медичного огляду, проте такий пройдено позивачем самостійно.

Як вказував представник відповідача, зазначене є грубим порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Огляд особи, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Крім цього, на ім'я начальника управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_10 було направлено листа щодо повторного проведення роз'яснювальної роботи з працівниками закладів охорони здоров'я, яким надано право на проведення медичного огляду, щодо виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та здійснити заходи щодо недопущення фактів порушення вимог чинного законодавства.

Опитаний в ході службового розслідування командир роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_8 пояснив, що під час несення служби з охорони публічної безпеки та порядку в Київському районі м. Харків у складі автопатруля бортовий № 251 на службовому автомобілі «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_3 (на синьому фоні), разом з рядовим поліції ОСОБА_11, 23.02.2018 близько 02.45 на перехресті вул. Сидора Ковпака та вул. Жилярді м. Харків помітили що водій автомобіля «Шкода фабія», н.з. НОМЕР_2, при наявності дорожнього знаку «Напрямок руху по смугах» зі смуги, яка вказує рух прямо, здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 8.4 «г» ПДР України.

За адресою: вул. Чебишева, 70, м. Харків, вищевказаний автомобіль було зупинено, де під час перевірки документів (посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова.

Після цього водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора або проїхати до Харківського обласного наркологічного диспансеру, від чого ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовився, а також відмовився від отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.

У подальшому, в присутності ОСОБА_1 було розглянуто постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 8.4 «г» ПДР у вигляді накладання штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень, на що останній погодився.

Опитаний інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області рядовий поліції ОСОБА_11 надав аналогічні пояснення.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор-черговий чергової частини Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 письмово пояснив, що 23.02.2018 у м. Харків близько 01.00 - 01.30 керував власним автомобілем «Шкода фабія», н.з. НОМЕР_2, та на перехресті вул. Сидора Ковпака та вул. Жилярді був зупинений екіпажем УПП в Харківській області. Після зупинки автомобіля до ОСОБА_1 підійшов старший екіпажу капітан поліції ОСОБА_8 та, роз'яснивши причину зупинки, попросив надати для перевірки документи на право керування транспортним засобом, а саме: посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після того, як ОСОБА_1 надав вищевказані документи, капітан поліції ОСОБА_8 почав запитувати ОСОБА_1, чи не вживав останній спиртних напоїв, на що ОСОБА_1 пояснив співробітнику УПП, що спиртних напоїв він не вживає, оскільки є водієм з великим водійським стажем, та за весь час керування автомобілем, не має жодного порушення ПДР. На запитання капітана поліції ОСОБА_8, від кого чутно запах алкоголю, ОСОБА_1 пояснив, що годиною раніше він підвозив з Олексіївни до вул. Академіка Павлова 2 (двох) осіб у стані сп'яніння. Під час поїздки в автомобілі ОСОБА_1 та двоє невідомих йому чоловіків весь час спілкувалися, що й могло посприяти факту запаху спиртного в салоні автомобіля. Після цього капітан поліції ОСОБА_8 довго комусь телефонував, після чого на місце зупинки автомобіля ОСОБА_1 то приїздив, то від'їжджав ще один екіпаж патрульної поліції, а капітан поліції ОСОБА_8 почав заповнювати якісь документи. Чекаючи на оформлення адміністративних матеріалів та зважаючи на те, що на вулиці був сильний мороз, ОСОБА_1 попросив присісти до салону патрульного автомобіля поліцейських, на що отримав відмову. Також ОСОБА_1 було заборонено навіть сходити до туалету. Після складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 категорично заперечив факт вживання спиртних напоїв та відмовився в присутності свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора, а проїхати до Харківського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_1 ніхто не пропонував. Потім ОСОБА_1 написав розписку, в якій зобов'язувався не керувати 23.02.2018 вищевказаним транспортним засобом. Після складання всіх адміністративних матеріалів з метою попередження викрадення коліс із залишеного автомобіля «Шкода фабія», н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1 попросив вищевказаний наряд поліції підвезти останнього за місцем його мешкання, щоб взяти засіб для блокування коліс автомобіля, що й було зроблено. Після всіх подій ОСОБА_1 самостійно прибув до Харківського обласного наркологічного диспансеру для проходження експертизи, оскільки з боку співробітників УПП в Харківській області йому у цьому було відмовлено.

За номером телефону НОМЕР_4 проведено розмову з гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у ході якої останній пояснив, що 23.02.2018 приблизно о 02.30 він рухався на своєму автомобілі по вул. Жилярді у м. Харків. У цей час його зупинили працівники патрульної поліції та запропонували бути присутнім під час складання адміністративного матеріалу відносно водія ОСОБА_1, на що той погодився. У присутності ОСОБА_6 та іншого свідка ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора або проїхати з працівниками патрульної поліції до медичного закладу, проте ОСОБА_1 відмовився. В подальшому ОСОБА_6 та інший свідок надали працівникам УПП свої пояснення з приводу відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та поїхали у своїх справах.

За номером телефону НОМЕР_5 було проведено телефонну розмову з гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, у ході якої останній надав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_6

Вивченням службової документації встановлено, що особовий склад Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області неодноразово був попереджений щодо вимог керівництва ГУНП в Харківській області про дотримання дисципліни, законності та транспортної дисципліни.

Відповідно до вимог службових телеграм ГУНП в області від 19.04.2017 № 2386/1 19/01/12/-2017 та від 14.11.2017 № 6814/119/01/12-2017, ОСОБА_1 попереджений про обов'язковість дотримання та необхідність неухильного виконання службових обов'язків, наказів керівництва Національної поліції України про безальтернативне звільнення у разі встановлення фактів керування транспортним засобам у стані алкогольного сп'яніння.

За проведеним службовим розслідуванням 23.03.2018 року начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п. 2.5, п. 2.9 «а», п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, а також, вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» позивач підлягає звільненню зі служби в Національній поліції України.

Як вже зазначалось вище, Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Реалізовано вказаний наказ було шляхом видання 17.04.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області Національної поліції України наказу 90о/с (по особовому складу), яким позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Не погодившись з зазначеними наказами позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За змістом ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ст. 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктами 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Суд зазначає, що станом на час винесення оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення на позивача, Дисциплінарного статуту Національної поліції України не затверджено, а тому, у спірних правовідносинах сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

Так, ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.

Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073), затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України ( надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктами 8.1 та 8.5 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.

За змістом п.5.4 Інструкції, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706) поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, у тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до п.2 .5 Правил дорожнього руху, що затверджені Постановою КМ України 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( пп. "а" п. 2.9 ПДР).

Підпунктом "г" п. 8.4 ПДР, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено відповідальність за наступні адміністративні проступки: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частиною 1 ст.130 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

При розгляді даної справи суд вважає за необхідне висвітлити ключові аспекти спірних правовідносин, які у сукупності дають змогу дійти висновку відносно того, чи відповідають оскаржувані накази вимогам, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

По - перше, щодо тверджень відповідача, що позивач надавав недостовірні відомості щодо місця роботи, з метою уникнення відповідальності, що свідчить про неетичність його поведінки, матеріалами справи вказаний факт не підтверджено, в наявних у справі поясненнях позивача, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, командира роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 та рядового поліції ОСОБА_11 відомості про зазначене відсутні.

По-друге, щодо тверджень позивача, що звільнення з посади є крайнім заходом дисциплінарного впливу, з такими суд погоджується з наступного.

З послужного списку встановлено, що на час проведення службового розслідування позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав.

Зі службової характеристики позивача вбачається, що за період роботи в займаній посаді - інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе виключно з позитивного боку, вмілим та професійно грамотним співробітником, здатним вирішувати питання у будь-яких складних обставинах та приймати вірні рішення. Добре знає нормативні та законодавчі документи, що регламентують діяльність поліції. В роботі вміло використовує досвід служби в поліції. До виконання службових обов'язків ставиться сумлінно, принципово, наполегливо, виконує їх у повному обсязі. Виявляє в роботі порядність, людяність, справедливість та коректність. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні завжди підтягнутий. Матеріальну частину і правила застосування вогнепальної зброї знає та впевнено нею володіє. Перевірку відповідно Закону України «Про очищення влади» пройшов успішно. Переатестацію пройшов, призначеним у постійний штат.

У свою чергу, представник відповідача наголошував на факті керування позивачем автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та решти порушень ПДР, вказаних вище, у чому, на його думку, вбачається порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п. 2.5, п. 2.9 «а», п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, а також, вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивач погодився з порушенням ним ч.1 ст. 122 КУпАП.

Щодо порушення ним ч.1 ст. 130 КУпАП, суд погоджується з позицією представника відповідача, що самостійне проходження позивачем медичного огляду на встановлення ознак алкогольного сп'яніння, не може бути взято до уваги, з огляду на приписи ст.266 КУпАП.

Отже, на думку представника відповідача крайня міра дисциплінарного стягнення відносно позивача обрана керівництвом ГУНП в Харківській області у зв'язку з тим, що скоєний ним дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції.

Водночас, суд зазначає, що ст.7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності ( ст.9 КУпАП)

Статтею 221 КУпАП унормовано, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 КУпАП.

Таким чином, стверджувати про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного проступку за ч.1 ст. 130 КУпАП можливо лише на підставі відповідного судового рішення.

В ході розгляду справи встановлено, що Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2018 року по справі №640/3709/18 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до відповідальності. Вказана постанова залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 13.06.2018 року.

Таким чином, на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 23.03.2018 року № 325 та реалізація дисциплінарного стягнення наказом від 17.04.2018 року № 90 о/с, вина позивача у скоєнні правопорушення за ч.1 ст. 130 КАС України доведена не була.

Отже, фактично висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем діяння, що має ознаки адміністративного проступку.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що при позитивній характеристиці позивача з боку керівництва, відповідності ним займаній посаді, відсутності на час проведення службового розслідування діючих дисциплінарних стягнень та судового рішення про визнання позивача винним у скоєнні адміністративного проступку, щодо якого проводилось службове розслідування обраний вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст. 2 КАС України, щодо обґрунтованості та пропорційності, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Тобто, необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни, як вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.

У свою чергу, вина позивача з приводу вчинення ним адміністративного проступку, доведена вже після накладення дисциплінарного стягнення та його реалізації.

За таких підстав наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції є таким, що підлягає скасуванню.

Отже у даній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, останні також підлягають задоволенню із застосуванням поряд з нормами спеціального законодавства, загальних законодавчих трудових норм з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 ЗУ "Про національну поліцію" Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Так, у контексті норм спеціального законодавства, беручи до уваги безпідставність наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора- чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції, який скасовано судом, суд приходить до висновку також про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №90о/с від 17.04.2018 року (по особовому складу) про звільнення майора поліції, інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції та поновлення майора поліції ОСОБА_1, на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з 18.04.2018 року.

В контексті норм трудового законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 у справі №21-42а12.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Відповідно до ч.2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, законодавцем встановлено межі періоду виплати середнього заробітку, а саме: весь час вимушеного прогулу, а відтак, оскільки незаконне звільнення позивача спричинило вимушений прогул, останній підлягає стягненню на користь позивача.

Також, суд акцентує увагу, що в силу положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виплатити майору поліції ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2018 року по день постановлення рішення у справі.

Проте суд, в даній вимозі виходить за межі позову та задовольняє її у спосіб стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Щодо суми грошового забезпечення, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 п. 10.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.05.2013 року № 7 задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок),.

Вказаний Порядок застосовується, зокрема, при обрахуванні вимушеного прогулу (пп."з" п.1 розділу 1 Порядку).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулось у квітні 2018 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці, а саме: за січень та лютий, березень 2018 року.

Згідно довідки відповідача вбачається, що середньоденна заробітна плата складає 271,36 грн. із розрахунку за один робочий день.

Судовим розглядом встановлено, що період вимушеного прогулу починається з дня звільнення позивача - з 18.04.2018 року та закінчується останнім днем перед днем винесення судового рішення про поновлення позивача на посаді - 10.10.2018 року, що становить 120 робочих днів згідно національного календаря робочих, святкових та вихідних днів у 2018 році.

Враховуючи викладене суд вказує, що належна сума грошового забезпечення за вимушений прогул, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 32563,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 та 3 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1, на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з 18.04.2018 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,61204, ід. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №325 від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на працівника ГУНП в Харківській області майора поліції, інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України №90о/с від 17.04.2018 року (по особовому складу) про звільнення майора поліції, інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції;

Поновити майора поліції ОСОБА_1, на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з 18.04.2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,61204, ід. код НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 32563,20 грн. ( тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 20 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1, на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з 18.04.2018 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,61204, ід. код НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,61204, ід. код НОМЕР_1 ) у розмірі 704,80 грн. ( сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.