Рішення № 77279119, 16.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2568/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лайко О.В.

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про :

- визнання протиправним та скасування п. 2 Наказу Головного управління Національної поліції у Полтавській області № 528 від 21 травня 2018 року "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнання протиправним та скасування наказу від 26 червня 2018 року № 317 о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби з поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні Головного управління Національної поліції у Полтавській області;

- поновлення на роботі майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського ВП ГУНП з 26 червня 2018 року;

- стягнення на користь майора поліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 червня 2018 року в розмірі 10147,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно застосовано до нього крайній захід у вигляд і звільнення зі служби у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, оскільки досудове розслідування до цього часу не завершене.

Ухвалою суду від 30 липня 20189 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

27 вересня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Згідно якого відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити посилаючись на те, що в ході проведеного службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 будучи 20.50.2018 задіяним на заходах з охорони публічного порядку, пов'язаними з футбольним матчем, залишив визначений йому маршрут руху з супроводженням ходи вболівальників та прибув на зустріч з майором поліції ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, після якої був затриманий працівниками прокуратури Полтавської області.

Стверджував, що своїми діями майор поліції ОСОБА_1 перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського ВП ГУНП порушив службову дисципліну, що виразилося в недотриманні п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 7 Дисциплінарного статуту, п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки, Присяги поліцейського. Вважає, що враховуючи наведене, майора поліції ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Починаючи з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 21 червня 2018 року №1041 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог п. 1, п. 2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179-2016, Присяги поліцейського до майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції /а.с. 142 - 144/.

На реалізацію вказаного наказу 26 червня 2018 року Головним управлінням національної поліції в Полтавській області винесено наказ №317о/с "По особовому складу", яким майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) /а.с. 145/.

Не погоджуючись з зазначеними наказами Головного управління Національної поліції у Полтавській області, позивач оскаржив їх до суду.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Пунктом 2 частини першої вказаної статті встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 вказаною статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу положень ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Згідно наведених вище правових норм ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", ст.1, ст.2 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами лише у осіб, що мають статус поліцейського (ст.17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім цього, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно підпункту 2.2.2 пункту 2.2. Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4. Інструкції № 230 за рішенням уповноваженого начальника працівники управління (відділів, секторів) інспекції з особового складу кадрових підрозділів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС залучаються до проведення службових розслідувань при: реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

Пунктами 5.1. - 5.4 Інструкції №230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

З матеріалів справи судом встановлено, наказом ГУНП в Полтавській області від 12 червня 2018 року №623 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом відкриття кримінального провадження ЄРДР №42018170000000119 за ч. 3 ст. 368 КК України за обставинами подій, до яких причетні окремі поліцейські підрозділу ГУНП в Полтавській області, затримання 20.05.2018 в рамках вказаного кримінального провадження начальника сектору кримінальної поліції Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_5 та старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 та проведення з ними слідчих дій, інших можливих неправомірних дій поліцейських, пов'язаних із вказаними подіями із метою з'ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.20013 №230 /а.с. 74/.

У ході службового розслідування встановлено /а.с. 63 - 73/, що у рамках кримінального провадження, відкритого 18.05.2018 прокуратурою Полтавської області за ч. 3 ст. 368 КК України проведено слідчі дії, у ході яких в салоні автомобіля НОМЕР_1, належного майору поліції ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 16 тисяч гривень.

У подальшому майори поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були затримані в рамках вказаного кримінального провадження та поміщені до ІТТ №1 ГУНП (м. Полтава).

Згідно з протоколами затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину, складеним 20.05.2018, прокуратурою Полтавської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 затримані 20.05.2018 о 15 год. 56 хв. у м. Полтава на розі вулиць Монастирської та Соборності, за підставами: якщо особу застали при вчиненні злочину; якщо сукупність ознак на місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підозрюються в прийнятті пропозиції, обіцянки та одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само в проханні надати таку вигоду для себе, за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує і надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища. 20.05.2018 перебуваючи в автомобілі НОМЕР_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 одержали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді 16000 грн за сприяння у не притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно з пп. 7 п. 7 наказу ГУНП від 17.05.2018 №813 "Про вжиття заходів щодо забезпечення публічної (громадської) безпеки та порядку під час проведення футбольного матчу в м. Полтава" (матч між футбольними командами "Ворскла" та "Заря" 20.05.2018 в м. Полтава) начальником Полтавського ВП ГУНП доручено, поряд з іншими завданнями, забезпечити супроводження груп вболівальників до стадіону. Згідно з пп. 12 п. 7 наказу начальника Полтавського ВП зобов'язано до 19.05.2018 надати списки особового складу, що залучатиметься до забезпечення публічного порядку. 19.05.2018 начальником Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області підполковником поліції ОСОБА_7 затверджено список особового складу Полтавського відділу поліції ГУНП, задіяного на футбольному матчі 20.05.2018. У даному списку у розділі "Хода на 14.00 ОСОБА_8", поряд з прізвищами інших працівників, зазначено ОСОБА_1

Виходячи із зазначеного, до обов'язків ОСОБА_1 входило прибути 20.05.2018 на 14.00 до ОСОБА_8 (вул. Соборний Майдан біля початку вул. Соборності у м. Полтава) та брати участь у супроводженні групи вболівальників по вул. Соборності від ОСОБА_8 альтанки до стадіону "Ворскла".

Опитані старший інспектор сектору превенції Полтавського відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_9, оперуповноважений ВКП Полтавського ВП ГУУНП майор поліції ОСОБА_10 та помічник оперуповноваженого ВКП Полтавського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_11 підтвердили, що брали участь у заходах із забезпечення публічної безпеки спільно з майором поліції ОСОБА_1 в тому числі у супроводженні ходи вболівальників від ОСОБА_8 до стадіону "Ворскла". При цьому вказали, що на початку зазначених заходів ОСОБА_1 був присутній, а після проходження переходу "Злато місто" вони його не бачили.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 будучи 20.05.2018 задіяним на заходи з охорони публічного порядку, пов'язані з футбольним матчем, залишив визначений йому маршрут руху з супроводження ходи вболівальників та прибув на зустріч з майором поліції ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 безпосередньо після якої був затриманий.

На підтвердження залучення позивача до заходів забезпечення громадської безпеки та порядку під час проведення футбольного матчу в м. Полтава відповідачем суду надано наказ ГУНП в Полтавській області №813 від 17.05.2018 з додатком, список особового складу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області задіяного на футбольний матч 20.05.2018, план забезпечення охорони публічного порядку та безпеки громадян під час підготовки та проведення матчу Прем'єр - ліги з футболу сезону 2017/2018 років між командами ФК "Ворскла" та ФК "Зоря", розстановку нарядів на 20.05.2018 /а.с. 122 - 135/.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, не у зв'язку з порушенням відносно нього кримінального провадження, а за залишення визначеного йому маршруту руху з супроводження ходи вболівальників.

Позивач в ході розгляду справи не заперечував факт залишення ним місця несення служби, без повідомлення про це керівництва. Стверджував, що залишив місце несення служби з метою виконання інших обов'язків поліцейського передбачених Законами України та наказами керівництва.

Допитаний в ході судового засідання в якості свідка оперуповноважений відділу кримінальної поліції Полтавського відділу поліції ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_1 був задіяний на масових заходах - на ходу фанів. Позивач був присутній під час інструктажу, який проводився біля альтанки.

Допитаний в ході судового засідання в якості свідка заступник начальника ВП - начальник відділу кримінальної поліції ОСОБА_13, суду пояснив, що ОСОБА_1 з ранку був проінформований про несення служби по забезпеченню заходів громадського порядку під час ходи фанів.

Допитаний в ході судового засідання в якості свідка старший інспектор сектору превенції Полтавського відділу поліції ОСОБА_9, суду пояснив, що ОСОБА_1 зник біля пішохідного переходу "Злато місто", не телефонував та про свою відсутність не доповідав. Вже на стадіоні "Ворскла" він телефонував ОСОБА_1 одна з останнім не було зв'язку.

Суд приходить до висновку про безпідставність тверджень ОСОБА_1 стосовно його звільнення у зв'язку порушенням відносно нього кримінального провадження, оскільки підставою звільнення позивача слугувало порушення останнім службової дисципліни, а кримінальне провадження стало лише підставою для проведення службового розслідування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у самовільному залишення місця несення служби та невиконанні покладених на нього обов'язків щодо забезпечення громадського порядку та правомірному застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, доведено обґрунтованість та законність звільнення позивача з поліції. Натомість твердження позивача про відсутність у відповідача підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами справи, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя С.С. Бойко