Рішення № 77279052, 17.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3169/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №1640/3169/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) , в якому просить визнати протиправними дії відповідача в частині перерахунку пенсії зі зменшенням відсоткового розміру з 90% до 70% та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправні дії відповідача в частині перерахунку пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" за вислугою років виходячи з її заниженого розміру - 70% замість 90% грошового забезпечення військовослужбовця.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01.10.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на відсутність підстав для перерахунку пенсії за віком як військовослужбовцю, оскільки починаючи з 11.06.2018 позивач отримує пенсію по інвалідності, яка призначена на підставі його особистої заяви від 08.06.2018. При цьому заперечує право позивача на 90% розміру грошового забезпечення з огляду на те, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення (а.с. 24-25).

08.10.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив за змістом, аналогічним позовній заяві (а.с. 39-42).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) звільнений у відставку з військової служби у Збройних Силах України 22.11.2004 з посади начальника ремонтного цеху Військової частини А-0312 у званні підполковника, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на теперішній час перебуває на обліку у відповідача.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 7-66 ТЕ №0115218 від 25.12.2007 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціональних обов'язків (а.с. 10).

З 11.06.2018 за власною заявою ОСОБА_1 був переведений з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої обчислено виходячи з 80% грошового забезпечення відповідно до пункту а) статті 20 цього ж Закону (а.с. 32-33).

07.08.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Полтавській області із заявою, в якій просив надати інформацію про розмір та складові його пенсії, яку він отримував з дати призначення та після отримання безстрокової групи інвалідності по сьогоднішній день (серпень 2018 року). Також просив прийняти рішення про призначення пенсії по інвалідності з 01.01.2018 у зв'язку з тим, що ГУ ПФУ у Полтавській області не повідомило ОСОБА_1 про перехід нарахування пенсії за вислугу років з 90% на 70% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (а.с. 30).

Листом від 15.08.2018 №1322/О-03 в.о. начальника ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 надав позивачу інформацію з приводу отримуваного грошового забезпечення, вказавши, що при проведені перерахунку пенсії відповідно до постанови №103 норми законодавства застосовані в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018 чинна редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за якою максимальний розмір пенсії за вислугу років становить 70% від грошового забезпечення. Також повідомив, що підстав для призначення пенсії по інвалідності з 01.01.2018 немає, оскільки такий вид пенсії був призначений за власною заявою ОСОБА_1 в порядку, визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 31).

Не погоджуючись із такою відповіддю і діями відповідача, позивач вважає своє право на перерахунок пенсії порушеним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Як видно з прохальної частини позову, ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з 90% грошового забезпечення військовослужбовця, тобто з розміру грошового забезпечення в редакції норми вказаної статті станом на момент призначення пенсії.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, тобто з 23.11.2004) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом з тим, вказана стаття визначає розмір пенсії саме за віком.

Надаючи пояснення з приводу порушеного права, на захист якого подано позов, позивач у позовній заяві вказує на порушене право на перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.

Як встановлено судом вище, з 11.06.2018 ОСОБА_1 за власною заявою перейшов на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За приписами статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, позивач реалізував визначене статтею 7 вказаного Закону право на вибір пенсії, подавши заяву про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності.

Враховуючи те, що позивач є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціональних обов'язків, він є особою з інвалідністю внаслідок війни в розумінні пункту а) статті 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір його пенсії визначається виходячи з 80% грошового забезпечення, як це передбачено законодавцем в п. а) ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне вказати, що завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Враховуючи те, що на момент звернення до суду ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності виходячи з 80% грошового забезпечення, вимога позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення військовослужбовця до моменту його переходу на пенсію за віком є передчасною.

Відтак, за відсутності порушеного права відсутній і об'єкт судового захисту та, як наслідок, відсутні й підстави для задоволення позову.

На підставі досліджених матеріалів справи та аналізу норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності оскарженого рішення відповідача з одного боку та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі за безпідставністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36008, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4