Рішення № 77278675, 22.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3511/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення яким нараховано транспортний податок за 2015 р.,-

ОСОБА_4 спору:

ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській, в якому просив:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №12602-17 від 17.06.2015 р. Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеса Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39565551) та визнати бездіяльність суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язати вчинити певні дії, а саме зобов’язати відповідача ОСОБА_5 податкову інспекцію в Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області скласти та подати до органу Державної казначейської служби (Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області) висновок про повернення ОСОБА_3, суми надміру сплаченого транспортного податку (з урахуванням штрафних санкцій) з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 27 680 грн. з відповідного бюджету.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_3 власник легкового автомобіля марки: Toyota Land Cruiser 200, 2013 р. випуску, тип: загальний легковий універсал-В, білого кольору, номер шасі (кузова, рами): JTMHV05J204103984, реєстраційний номер: ВН7877ЕІ, повна маса 2265 кг, маса без навантаження 2000 кг., тип пального D (дизель).

15.09.2015 р. позивач сплатив 27 680 грн. через відділення №426 АТ «УКРСИББАНК», призначення платежу транспортний податок.

Даний платіж був сплачений добровільно на підставі податкового повідомлення – рішення №12602-17 від 17.06.2015 р.

Позивач зазначив, що сплатив суму 25000,00 грн. та додатково штрафні санкції у розмірі 2680 грн., так як посадова особа, що консультувала наголошувала та вимагала сплатити негайно додаткові кошти на підставі нормативних актів. Таким чином позивач сплатив транспортний податок з штрафними санкціями на загальну суму 27 680,00 грн.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України №71-VІІІ від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, було введено новий податок – транспортний податок.

Але прийнятий ВРУ України та внесений транспортний податок повинен був вводитися в дію не раніше 01.01.2016 р. так органи ДПІ передчасно почали надсилати податкові повідомлення – рішення власникам транспортних засобів , що зумовило сплату неправомірно нарахованого транспортного податку та грубого порушення принципу стабільності податкового законодавства прав та інтересів платників податків.

Позивач звернувся з заявою до відповідача за процедурою повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, що визначена у ст.43 ПК України, якою зокрема зазначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми до відповідного контролюючого органу.

Листом від 12.04.2018 р. №2606/А/15-32-13-09-05 відмовив у поверненні помилково сплаченого транспортного податку.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення №12602-17 від 17.06.2015 р. протиправне та належить до скасування, а сплачений ним транспортний податок з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 27680,00 відповідач повинен повернути позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

01.08.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

10.10.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжено підготовче судове засідання.

11.10.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Представник відповідача в обґрунтування адміністративного позову зазначила, що згідно з отриманої бази даних Управління Державтоінспекції ГУ МВС в Одеській області встановлено, що по фізичній особі ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2013 р. випуску, реєстраційний номер: ВН7877ЕІ.

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України №71-VІІІ від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, було введено транспортний податок.

ОСОБА_4 визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Отже із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 р. власники транспортних засобів, що використовувалися до 5 років та об’єктом циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. є платниками транспортного податку.

На думку представника відповідача, податкове повідомлення-рішення №12602-17 від 17.06.2015 р. про призначення позивачу суми податкового зобов’язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2680 грн. прийняте на підставі податкового законодавства та не належить до скасування.

Заслухавши вступне слово представника позивача, та представника відповідача, з’ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, 2013 р. випуску, тип: загальний легковий універсал-В, білого кольору, номер шасі (кузова, рами): JTMHV05J204103984, реєстраційний номер: ВН7877ЕІ, повна маса 2265 кг, маса без навантаження 2000 кг., тип пального D (дизель), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.12-13).

17.06.2015 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Ф»№12602-17, яким визначив позивачу податкове зобов’язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн. (а.с.64).

15.09.2015 р. позивач з урахуванням штрафних санкцій сплатив 27 680 грн. , що підтверджується квитанцією №140 (а.с.14).

03.04.2018 р., 15.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань на суму 27680 грн. (а.с.15-16, 19-20).

12.04.2018 р. відповідач листом за №2606/А/15-32-13-09-05 відмовив позивачу у поверненні сплаченого транспортного податку (а.с.22-23).

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014 року внесено зміни до ПК України, які набрали чинності з 01.01.2015 року, зокрема, введено новий податок – транспортний податок.

Будь-які нормативні акти в сфері оподаткування та зміни до них мають ґрунтуватись на принципах , які визначені ст.4 ПКУ, зокрема принципі стабільності ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4) відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, та принципу презумпції правомірності рішень платника податку ( п.п.4.1.4. п.4.1. ст. 4), згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 та ст.265 ПКУ транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Рішенням Одеської міської ради «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» від 21.01.2015 року № 6257-VІ відповідно до норм ПКУ встановлено на території міста ОСОБА_1 з 01.01.2015 року податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням. Вказане вище рішення, було опубліковане на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 26.01.2015 року в якому було вказано, що рішення Одеської міської ради № 6257-УІ від 21.01.2015 року оприлюднене в газеті «Одесский вестник» № 3 від 31.01.2015 року.

Отже, рішення, яким введено транспортний податок на території міста ОСОБА_1, набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, що відбулось 31.01.2015 року.

Враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, межі повноважень міських рад, рішення Одеської міської ради, яким установлений новий місцевий податок, може бути застосоване не раніше 2016 року. Таким чином, транспортний податок за 2015 рік не повинен нараховуватись.

Зазначена позиція підтверджується практикою Вищого адміністративного суду (справи К/800/41090/15, К/800/22834/15, К/800/46951/15, 361/2373/15-а). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.10.2011 року у справі "Серков проти України" висловлена позиція про необхідність застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 01.01.15 року № 6257-VI з 01.01.2015 року на території міста ОСОБА_1 встановлено податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням ставка податку на 2015 рік складає 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п.267.6.2 п. 267.6 ст. 267ПК України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Стаття ст.8 ПК України визначає, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить податок на майно.

Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З урахуванням оприлюднення рішення Одеської міської ради №5257-VI про встановлення та розмір транспортного податку 21.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.

Крім того, статтею 2 ПК України також визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Закон України № 71-VІІІ, яким внесені зміни до Податкового кодексу та, зокрема, введений новий місцевий податок транспортний, набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.

Відповідно до п.43.3 ст.43 ПК обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.43.4. ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124).

Оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України), то визначення позивачу податкового зобов’язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення Одеської міської ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише 31.01.2015 року, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.

Таким чином, суд робить висновок, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №12602-17 від 17.06.2015 р. ДПІ в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області належить до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання ДПІ в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області скласти та подати висновок до Управління державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_3 суми надміру сплаченого транспортного податку з урахуванням штрафних санкцій з фізичних осіб за 2015 р. в розмірі 27680,00 грн. суд з урахуванням того факту, що податкове повідомлення – рішення форми «Ф» « 12602-17 від 17.06.2015 р. визнано протиправним за результатами розгляду справи в даному судовому провадженні робить висновок, що вона є передчасною та не належить до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Представник відповідача впродовж судового розгляду справи не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення, яким застосовано до позивача податкові зобов’язання за платежем транспортний податок за 2015 р.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 139, 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №12602-17 від 17.06.2015 р. Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеса Головного управління ДФС в Одеській області.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеса Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири),80 грн.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

6. ОСОБА_6 поштова адреса: 65017, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач – ОСОБА_5 податкова інспекція у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області адреса: 65098, м. Одеса, вул. Стовпова буд.17, код ЄДРПОУ 39565551.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 22 жовтня 2018 року.

Суддя: О.Я. Бойко

.