Рішення № 77278649, 19.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2018 р. № 489/3284/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Космонавтів, 146/Г, кв. 9, м. Миколаїв, 54031

до відповідача:Інгульськеогооб'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини пенсії, а також зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини пенсії в сумі 1530,28 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в січні 2015 р. відповідачем було прийнято рішення про відмову в здійсненні перерахунку пенсії та утримані частини вже виплаченої пенсії в сумі 2675,41 грн. Позивач оскаржив це рішення в судовому порядку. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.05.2015 р. по справі № 2-а/489/75/15, яка набрала законної сили 15.09.2015 р., скасовано спірне рішення відповідача, після чого позивач звернувся до органів виконавчої служби. 26.11.2015 р. було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду, яке закінчене 11.12.2015 р. Постанова органу ДВС також була оскаржена позивачем, оскільки винесена передчасно. Кошти в сумі 2675,41 грн (які незаконно були утримані відповідачем) фактично повернуті позивачу частинами протягом тривалого часу. Таким чином, позивач вважає, що оскільки рішення суду було виконано несвоєчасно, то відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" (далі – Закон № 2050) він має право на компенсацію. Позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію в сумі 1530,28 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 500,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, надав своєчасно відзив на позов (а. с. 43-46), де зазначає, що судами не приймалося рішень щодо стягнення суми незаконно утриманої пенсії в розмірі 2675,41 грн на користь позивача. Також судами не приймалося рішень про зобов’язання виплатити позивачу вказану суму. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.05.2015 р. відповідача було зобов’язано здійснити перерахунок пенсії. Постанова набрала законної сили 09.09.2015 р., а перерахунок пенсії був здійснений органами ПФУ 25.09.2015 р., тобто ще до звернення позивача до органів ДВС. Що стосується виплати зайво утриманої частини пенсії в розмірі 2675,41 грн, ця виплата здійснена самостійно (не на вимогу суду) і виплачена позивачу частинами. І відтак, відповідач вважає, що позовні вимоги не належать задоволенню.

Ухвалою суду від 19.07.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

28.05.2018 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено постанову по справі № 2-а/489/75/15 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання неправомірним рішення щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди в розмірі 2675,41 грн.

Суд позов задовольнив частково, визнав неправомірним рішення УПФУ щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов’язав провести такий перерахунок. У задоволенні решти позовних вимог відмовив (а. с. 47-48). Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2-а/489/75/15 набрало законної сили 09.09.2015 р.

25.09.2015 р. відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача, відповідно до наданої останнім заяви від 15.10.2014 р.

26.11.2015 р. позивач звернувся до органів ДВС з виконавчим листом щодо примусового виконання рішення суду по справі № 2-а/489/75/15.

11.12.2015 р. виконавче провадження по виконанню рішення суду по справі № 2-а/489/75/15 було закінчено в зв’язку з повним фактичним виконанням.

Позивач не погодився з рішенням державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, вважаючи його передчасним, оскільки органом ПФУ самостійно утримані суми пенсії за період з 18.03.2013 р. по 31.01.2015 р. у розмірі 2675,41 грн. йому не повернуто.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.10.2016 р. по справі № 2-а/489/61/16 визнано незаконною постанову державного виконавця від 11.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження (а. с. 51).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачу суму утриманої пенсії частинами, а саме:

04.01.2016 р. – 415,52 грн;

15.12.2016 р. – 1759,24 грн;

03.02.2017 р. – 500,65 грн.

Будь-якого рішення про зобов’язання управління ПФУ повернути суму утриманої пенсії або стягнути з УПФУ утриману суму пенсії судами не приймалося.

У своєму позові позивач посилається на ст. 1 Закону № 2050, вважаючи що несвоєчасне повернення утриманої переплати пенсії по рішенню УПФУ є частиною доходу позивача, який йому виплачено несвоєчасно, а відтак, цю суму належить компенсувати.

Суд не може погодитися з такою позицією позивача, оскільки "доходи" в розумінні ст. 2 Закону № 2050, – це грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто, у Законі № 2050 чітко зазначено, що компенсація нараховується на періодичні платежі у випадку їх несвоєчасної виплати.

У даному випадку періодичний платіж (пенсія) позивачу нараховано та виплачено своєчасно. А потім сума переплати (2675,41 грн) утримана на підставі рішення УПФУ, яке згодом було скасоване.

Таким чином, строки виплати періодичного платежу (пенсії) відповідачем не порушено.

Повернення суми утриманої переплати відповідач здійснив самостійно.

Під час судового оскарження рішення УПФУ позивач не ставив питання про стягнення суми утриманої переплати або зобов’язання повернути незаконно утримані кошти. Таких рішень судами не виносилося.

А відтак, суд приходить до висновку, що сума повернутої незаконно утриманої переплати пенсії в розмірі 2675,41 грн не підпадає під дію Закону № 2050.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо стягнення коштів на правничу допомогу, суд зазначає, що оскільки позивачем не надано суду жодних доказів про сплату суми правничої допомоги та суд відмовляє в задоволенні позову, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати на правничу допомогу не належать стягненню.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250638) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини пенсії та зобов’язання нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини пенсії в сумі 1530,28 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.10.2018 р.

Суддя Н. В. Лісовська