Постанова № 77278102, 22.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3725/18

Номер провадження 3/623/662/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, засіб зв’язку: 050 9689681,

за ч. 1 ст.173-2, ст.185 КУпАП.

Права, передбачені ст.268 КУпАП, правопорушнику роз’яснено.

в с т а н о в и в:

22 жовтня 2018 року з Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області до суду надійшли матеріали справ про притягнення громадянина ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 333706 від 17.10.2018 року громадянин ОСОБА_2 близько 23 год.00 хв. 15 жовтня 2018 року, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання вчинив сварку зі своєю дружиною – ОСОБА_3, 12.02.1983р.н., під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім’ї та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 333743 від 15.10.2018 року громадянин ОСОБА_2 близько 23 год.05 хв. 15 жовтня 2018 року, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Кам’янка, вул. Першотравнева, буд.5, на законні вимоги поліцейських припинити сварку зі своєю дружиною – ОСОБА_3, 12.02.1983р.н., почав висловлюватися на адресу співробітників поліції брутальною лайкою, хапався за формений одяг, на зауваження не реагував чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

У відповідності до ст. 36 КУпАП справи про адміністративне правопорушення: номер справи 623/3725/18, номер провадження 3/623/662/2018 та номер справи 623/3726/18, номер провадження 3/623/663/2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 та чт. 185 КУпАП було об'єднано в одне провадження та присвоєно справі №623/3725/18, провадження 3/623/662/2018.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину повністю визнав, однак поводив себе зухвало.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_2, надані ним у судовому засіданні та наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Близько 23 год.00 хв. 15 жовтня 2018 року, громадянин ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання вчинив сварку зі своєю дружиною – ОСОБА_3, 12.02.1983р.н., під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім’ї та на законні вимоги поліцейських припинити сварку зі своєю дружиною, висловлювався на адресу співробітників поліції брутальною лайкою, хапався за формений одяг, на зауваження не реагував, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 та ст.185 КУпАП.

Факт правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ГР № 333743 від 15.10.2018 та серії ГР № 333706 від 17.10.2018, рапортом помічника чергового Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про прийняття заяви про подію, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.10.2018 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції від 16.10.2018 (дата огляду - 01 год. 44 хв.), довідкою АРМОР, копією довідки про звільнення з місць позбавлення волі, поясненнями потерпілої ОСОБА_3, самого правопорушника ОСОБА_2, копією паспорту та довідки РНОКПП.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_5 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за ч.1 статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив дії психологічного характеру, тобто домашнє насильство.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

Пунктом 1 статті 29 цього Закону встановлено, що кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Наведені вище обставини свідчать про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього в якості доказів документи та покази самого ОСОБА_2 у їх сукупності надають можливість суду дійти висновку щодо перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законності вимог працівників поліції, та встановити протиправність дій ОСОБА_2 в межах фактичних обставин правопорушення, викладених в протоколі.

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_2 беззаперечно містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП суд враховує постанову Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, де зазначено, що суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.

Стаття 32 КУпАП регламентує, що адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_6, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного спр’яніння.

Враховуючи викладене, те що відповідно до ст. 36 КУпАП України при одночасному розгляді декількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених, суд вважає, що застосування заходів у вигляді накладення адміністративного арешту є необхідним для виховання ОСОБА_2, з урахуванням чого суд вважає за доцільне піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту.

Керуючись ст. ст.32, 33, 36, ч.1 ст.173-2, 185, 221, 282, 283, 284 КУпАП України, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ст.185 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб. Початок строку відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту рахувати з моменту затримання правопорушника.

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Т. Д. Бєссонова