Вирок № 77277835, 22.10.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5/18

Провадження № 1-кп/639/221/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Макарова В.О.,

за участю: секретарів - Попової Т.В., Чубенко О.С., Погрібняк А.С.,

прокурора - Ачкасової С.І.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисника - Кізіменка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за № 12017220000001048 від 19.08.2017 року у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера за віком, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 19 серпня 2017 року приблизно о 07 год. 10 хв. Керував автомобілем НОМЕР_1, та рухався по окружній дорозі м. Харкова на території Новобаварського району м Харкова з боку с. Високий Харківського району в бік пров. Ушинського м. Харкова.

Під час руху по вказаній дорозі в районі 3 км + 800 м водій ОСОБА_4, здійснюючи обгін попутних транспортних засобів, виїхав на зустрічну смугу руху, де не переконався, що його дії не створюють небезпеку іншим учасникам руху, своєчасно не виявив автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався перед ним та виконував маневр лівого повороту, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв зіткнення з вказаним автомобілем.

При цьому ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 966-А/17 від 18.09.2017 р. потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритого ускладненого компресійного перелому першого поперекового хребця зліва, закритої травми грудної клітини з переломом 12-го ребра зліва, лівостороннього гемопневмотракса.

Порушення правил безпеки дорожнього руху, які встановлені у діях ОСОБА_4, згідно висновку автотехнічної експертизи № 1058/17 від 21.11.2017 р., знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, за яких трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був травмований ОСОБА_2 У скоєному розкаявся. Просив суд звільнити його від призначеного покарання на підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він є пенсіонером за віком. Цивільний позов потерпілого визнав частково, оскільки відшкодував потерпілому збитки на лікування, інші вимоги вважає завищеними. Судові витрати визнає в повному обсязі

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні надав аналогічні пояснення щодо обставин дорожньо транспортної пригоди, які встановлені судом.

Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків в сумі 81974 грн. 79 коп., що складаються з витрат на лікування, вартості автомобіля та моральної шкоди в сумі 60000 гривень підтримує в повному обсязі. При призначенні ОСОБА_4 покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд провів розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо доказів на підтвердження цивільного позову потерпілого, долі речових доказів і судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд вважає винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведеною в судовому засіданні і кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є одруженим, має вищу освіту, є пенсіонером за віком, на час ухвалення вироку не працює, не судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання в Харківській області, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та часткове добровільне відшкодування потерпілому матеріальних збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що ним скоєний необережний злочин невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини, які пом'якшують його покарання і вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому покарання у виді арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Крім того, судом встановлені обставини, які є підставою для звільнення обвинуваченого від призначеного, як основного, так і додаткового покарання на підставі акту амністії.

08.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», згідно із п. «ґ» ст.1 якого, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили , які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, 19 серпня 2017 року, тобто до набрання чинності зазначеним вище актом амністії. Вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, оскільки передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. Обвинувачений є пенсіонером за віком, станом на 08.09.2017 року досяг пенсійного віку, передбаченого ст.. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, ОСОБА_4 є суб'єктом зазначеного вище акту амністії.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

В ході досудового та судового слідства відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат на лікування та матеріальних збитків у зв'язку зі знищенням автомобіля в сумі 81974 грн. 79 копійок підлягає задоволенню у повному обсязі з урахуванням представлених суду доказів: документів на підтвердження затрат, понесених потерпілим у зв'язку із лікуванням після ДТП, даних про часткове відшкодування обвинуваченим витрат на лікування та висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 1794 від 09.07.2018 р. щодо розміру збитку у зв'язку з пошкодженням (знищенням) його автомобіля.

Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування обвинуваченим моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з урахуванням перенесеного потерпілим стресу, пов'язаного із подією ДТП, отриманням тілесних ушкоджень та подальшим лікуванням, порушенням способу його життя, пов'язаного з погіршенням стану здоров'я, проходженням курсу лікування, а також втратою транспортного засобу, яку суд оцінює в розмірі - 30000 гривень.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати, вартість проведення експертних досліджень по справі суд покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, п. «ґ» ст.1, ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 85, 86 КК України, п. «г» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від призначених судом основного та додаткового покарань.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 81974 гривні 79 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та витрат на лікування, 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 111974 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 79 копійок.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 10324 (десять тисяч триста двадцять чотири) гривні 19 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року, та залишити речовий доказ - автомобіль НОМЕР_1 у володінні ОСОБА_4

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року, та передати речовий доказ - автомобіль НОМЕР_2 власнику ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя В.О. Макаров