Рішення № 77274606, 19.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2018 Справа №607/15829/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

з участю секретаря судового засідання Осів І.В.,

позивача – ОСОБА_1, його представника – ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, в якому просить: скасувати наказ № 59-к від 02 травня 2018 року, виданий директором Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради ОСОБА_4, про звільнення ОСОБА_1 з посади токаря аварійно-диспечерської служби; поновити ОСОБА_1 на посаді токаря 5 розряду аварійно-диспечерської служби Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 21256,56 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що він з 22 вересня 2010 року працював в Комунальному підприємстві теплових мереж «Тернопільсьміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради на посаді токаря 5 розряду аварійно-диспечерської служби, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гоголя, 11. 14 лютого 2018 року наказом директора КПТМ «Тернопільсьміськтеплокомуненерго» ТМР внесено зміни до штатного розпису та зобов’язано до 02 травня 2018 року провести скорочення штату працівників аварійно-диспечерської служби, а саме: слюсаря-ремонтника (2 штатні одиниці), токаря (1 штатну одиницю), водія автотранспортних засобів (2 штатні одиниці). За 2 місяці його було повідомлено про наступне звільнення. Наказом від 02 травня 2018 року його звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом не був ознайомлений, трудову книжку йому було видано 03 травня 2018 року, тобто наступного дня після звільнення. З вказаним наказом не погоджується з наступних підстав. Вважає, що в нього було переважне право на залишення на роботі, оскільки він є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, а також до настання пенсійного віку йому залишилося 2 роки і 3 місяці. Також вказує, що він за професією та спеціальністю «токар», тому від запропонованих йому вакантних робочих місць контролера теплового господарства, слюсаря з ремонту устаткування котельних, слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж, слюсаря-ремонтника позивач відмовився, оскільки вакантні посади не відповідали його спеціальності. При цьому, на інші аварійно-диспетчерській службі була вакантна посада токаря, його безпосередній начальник ОСОБА_5 запевнив його, що його буде переведено саме на цю посаду, однак на вказану посаду його не перевели. Окрім того, всупереч КЗпП України йому не було видано наказ про звільнення в день його звільнення, а отримано поштою лише 08 серпня 2018 року. Окрім того, вважає, що оскільки його звільнення було незаконним, тому з відповідача необхідно стягнути 21 256,56 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03 травня 2018 року по 14 серпня 2018 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства. Окрім того, пояснила, що на даний час на підприємстві відпала необхідність в працівниках такої професії як «токар», оскільки раніше підприємство обслуговувало внутрішні роботи, а зараз їх обслуговують ЖЕКи. При скороченні чисельності та штату працівників на підприємстві, зокрема посад токаря, було враховано, що позивач є токарем 5 розряду, тому переважне право на залишення на роботі мали токарі 6 розряду. Позивачу було запропоновано інші вакантні посади, від яких він відмовився.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно Наказу № 65-к від 20 вересня 2010 року Управління житлово-комунального господарства та екології міськвиконкому ОСОБА_1 з 22 вересня 2010 року прийнято на роботу токарем 5 розряду аварійно-диспетчерської служби.

З трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-І № 2880824 вбачається, що останній 22 вересня 2010 року прийнятий на посаду токаря 5 розряду аварійно-диспечерської служби на підставі наказу № 65-к від 20 вересня 2010 року, а 02 травня 2018 року – звільнений у зв’язку із скороченням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Наказом директора Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 38 від 14 лютого 2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення персоналу аварійно-диспетчерської служби», вирішено 02 травня 2018 року провести скорочення штату працівників аварійно-диспечерської служби, а саме: слюсаря-ремонтника 5 розряду – 2 штатних одиниці, токаря 5 розряду – 1 штатну одиницю, водія автотранспортних засобів – 2 штатні одиниці. Керівника аварійно-диспетчерської служби зобов’язано у триденний термін подати у відділ кадрів кандидатури працівників, що підпадають під скорочення, з урахуванням переваг, передбачених чинним законодавством. Зобов’язано відділ кадрів не пізніше ніж за 2 місяці ознайомити під розпис працівників, посади та робочі місця яких підлягають скороченню; запропоновути всім працівникам, що підпадають під скорочення, переведення за їх згодою на вакантні посади та професії. У разі відмови від переведення чи браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З вищевказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 16 лютого 2018 року.

Окрім того, як вбачається з Наказу директора Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 46 від 26 лютого 2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення токарів ремонтно-транспортного цеху», вирішено 02 травня 2018 року провести скорочення штату працівників ремонтно-транспортного цеху, а саме – токаря 6 розряду – 1 штатну одиницю. З вказаним наказом 27 лютого 2018 року були попереджені наступні працівники: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

З копій трудових книжок та особових карток вказаних працівників вбачається, що вони працюють на посаді токаря 6 розряду ремонтно-транспортного цеху КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР.

Згідно Протоколу засідання комісії щодо скорочення штату в ремонтно-транспортному цеху та аварійно-диспетчерській службі Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 1 від 11 квітня 2018 року, при розгляді питання переважного права залишення на роботі при скороченні в ремонтно-транспортному цеху та аварійно-диспетчерській службі, вирішено підтримати начальника АДС ОСОБА_5 щодо скорочення токаря АДС ОСОБА_1 При цьому, встановлено, що в ремонтно-транспортному цеху працює три токарі 6 розряду, а в аварійно-диспетчерській службі – 1 токар 5 розряду. У зв’язку з тим, що токарних робіт на підприємстві суттєво зменшилося, виникла потреба у скороченні даної штатної одиниці.

Згідно Інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР форми № 4-ПН від 27 лютого 2018 року, на підприємстві передбачається вивільнення наступних працівників: 93 посади оператора котельні, 47 посади апаратників хімвододочищення, 2 посади водіїв автотранспортних засобів, 1 посада токаря, 2 посади слюсаря ремонтника (наказ про попередження про заплановане вивільнення – 14 лютого 2018 року), 1 посада токаря (наказ про попередження про заплановане вивільнення – 26 лютого 2018 року).

Згідно довідки КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР про наявні вакансії в комунальному підприємстві теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР станом на 02 травня 2018 року, на підприємстві наявні наступні вакансії: 1 – контролера теплового господарства, 5 – слюсара з ремонту устаткування котельних, 5 – слюсара з ремонту устаткування теплових мереж, 5 – слюсара-ремонтника (без вимог до кваліфікації та стажу роботи); 3 – електрозварника ручного зварювання, 1 – електрогазозварник, 1 – слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування (потрібно мати відповідну кваліфікацію, підтверджену свідоцтвом).

Відповідно до акту від 20 квітня 2018 року, складеного комісією в складі начальника ВК ОСОБА_9, начальника АДС ОСОБА_5, старшого майстра АДС ОСОБА_10, диспетчера АДС ОСОБА_11, токарю АДС ОСОБА_1 у відповідності до наказу № 38 від 14 лютого 2018 року були запропоновані вакантні робочі місця: контролера теплового господарства, слюсаря з ремонту устаткування котельних, слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж, слюсаря-ремонтника. Від запропонованих вакантних штатних одиниць ОСОБА_1 відмовився, письмово підтвердити свою відмову ОСОБА_1 теж відмовився.

Згідно з актом від 25 квітня 2018 року, складеного в складі начальника АДС ОСОБА_5, старшого майстра АДС ОСОБА_10, диспетчера АДС ОСОБА_12, токарю АДС ОСОБА_1 у відповідності до наказу № 38 від 14 лютого 2018 року було запропоновано вакантне робоче місце слюсаря-ремонтника на АДС. Від запропонованої вакантної штатної одиниці ОСОБА_1 відмовився, письмово підтвердити свою відмову ОСОБА_1 теж відмовився.

24 квітня 2018 року директор підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго» звернувся до голови профкому підприємства з поданням про надання згоди на звільнення з роботи у зв’язку із скороченням штату на підприємстві 02 травня 2018 року (п. 1 ст. 40 КЗпП України) токаря аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_1. При цьому, в поданні вказано, що від запропонованих вакантних робочих місць контролера теплового господарства, слюсаря з ремонту устаткування котельних, слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж, слюсаря-ремонтника відмовився.

Згідно витягу з Протоколу засідання профспілкового комітету КП «Тернопільсміськтеплокомуненерго» № 7 від 26 квітня 2018 року, вирішено дати згоду на звільнення з роботи в зв’язку із скороченням штату на підприємстві (п. 1 ст. 40 КЗпП України) ОСОБА_1 – токаря аварійно-диспетчерської служби.

Наказом Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 59-к від 02 травня 2018 року звільнено з роботи ОСОБА_1 – токаря АДС 02 травня 2018 року у зв’язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

Як вбачається з копії журналу руху трудових книжок і вкладишів до них КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, копію трудової книжки ОСОБА_1 отримав 02 травня 2018 року

Згідно штатного розкладу виробничого персоналу аварійно-диспетчерської служби комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, станом на 02 травня 2018 року у вказаній службі наявна одна посада токаря (5 розряду).

Як вбачається з штатних розписів інших структурних підрозділів комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, станом на 02 травня 2018 року, посади токаря були наявні також у ремонтно-транспортному цеху, а саме – 3 посади (6 розряду), однак з суміщенням професії фрезерувальника.

З штатних розкладів комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради станом на 30 липня 2018 року вбачається, що в аварійно-диспетчерській службі посада токаря відсутня, в ремонтно-транспортному цеху наявні 2 посади токаря (6 розряду) з суміщенням професії фрезерувальника.

Як пояснив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, він працює в КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР на посаді начальника аварійно-диспетчерської служби, вказує, що не обіцяв ОСОБА_1 працевлаштувати його токарем у іншому цеху, оскільки не має таких повноважень. Йому відомо, що позивачу пропонувалися інші вакантні посади, від яких він відмовився. Окрім того, зазначає, що на підприємстві зменшилися токарні роботи, оскільки 4 роки тому ЖЕКи почали обслуговувати внутрішньобудинкові роботи, тому протягом останніх 1,5-2 роки роботи на підприємстві для токарів практично немає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працює в відділі кадрів в КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР. На підприємстві було скорочення штату працівників, про що ОСОБА_1 повідомлявся, йому пропоновували вакантні посади, від яких він відмовився, оскільки хотів працювати лише токарем. ОСОБА_8 з тим, токарі, які залишилися працювати (на вул. Київській), мають 6 розряд і суміщають роботу з роботою фрезерувальника. Вказала, що токарні роботи зменшуються, тому виникла необхідність в скороченні їх посад, проте позивач може в будь-який час влаштуватися на підприємство слюсарем. Окрім того, вказала, що ОСОБА_1 особисто отримав трудову книжку та наказ про звільнення. ОСОБА_5 не може розпоряджатися штатними одиницями в іншому підрозділі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює старшим майстром в КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, ОСОБА_1 підлягав під скорочення. Вона була присутня при тому, як позивачу було запропоновано роботу слюсарем, контролером та інші вакантні посади, однак він відмовився. Вакантної посади токаря не було.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює диспетчером в КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, та була присутня при тому, коли начальник кадрів пропонувала ОСОБА_1 вакантні посади, від яких він відмовився.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що у позові слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Констиуції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Пленум Верховного Суду України України у п. 19 Постанови № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати: 1) чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; 3) які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; 4) чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі; 5) та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що у КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, про що свідчать накази директора Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 38 від 14 лютого 2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення персоналу аварійно-диспетчерської служби», № 46 від 26 лютого 2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення токарів ремонтно-транспортного цеху», з яких вбачається, що окрім 2 штатних одиниць токаря (1 – 5 розряду, та 1- 6 розряду), скорочено ще 2 штатні одиниці слюсаря-ремонтника 5 розряду, та 2 штатні одиниці водія автотранспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч. 2 вказаної статті).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Так, як встановлено з досліджених судом матеріалів справи, з наказом директора Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради № 38 від 14 лютого 2018 року «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення персоналу аварійно-диспетчерської служби» ОСОБА_1 був ознайомлений 16 лютого 2018 року, тобто раніше як за два місяці до звільнення у зв’язку із скороченням штату.

Таким чином, КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР дотримано вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України щодо необхідності персонального попередження працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР також було дотримано вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо необхідності разом з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, що підтверджується відповідними актами, складеними в складі комісії працівників підприємства, відповідно до яких ОСОБА_1 було запропоновано наступні посади на підприємстві: контролера теплового господарства, слюсаря з ремонту устаткування котельних, слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж, слюсаря-ремонтника, від яких він відмовився. Вказане підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, в присутності яких позивачу пропонувалися вакантні посади та останній від них відмовлявся.

Відовідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Той факт, що позивачу було запропоновано іншу роботу на тому самому підприємстві та що він відмовився від неї не заперечує і сам позивач ОСОБА_1, пояснюючи це тим, що він бажав залишитися працювати на підприємстві лише токарем.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам ОСОБА_13, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Так, судом встановлено, що дві із чотирьох посад токаря, які були наявні у КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР (одна - в аварійно-диспетчерській службі та одна (із трьох наявних) – в ремонтно-транспортному цеху) було скорочено і виключено із штатного розпису. Усіх чотирьох осіб, які займали вказані посади, було попереджено про майбутнє вивільнення, та двох – в подальшому звільнено.

При цьому, судом встановлено, що у трьох токарів ремонтно-транспортного цеху – ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наявний 6 розряд, при цьому вони суміщали роботу токаря з професією фрезерувальника. В позивача, який працював токарем в аварійно-диспетчерській службі - 5 розряд.

Таким чином, токарі ремонтно-транспортного цеху у відповідності до ст. 42 КЗпП України мали переважне право на залишення на роботі, оскільки за наявності 6-го розряду – у них була вища кваліфікація порівняно із позивачем у якого був 5 розряд, оскільки тарифний розряд характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника.

При цьому, доводи позивача про те, що він має переважне право на залишенні на роботі, оскільки він є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, а також до настання пенсійного віку йому залишилося 2 роки і 3 місяці, суд вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст. 42 КЗпП, вказані обставини мають правове значення для переважного права на залишення на роботі лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації. ОСОБА_8 з тим, як встановлено судом, в даному випадку ОСОБА_1 мав нижчу кваліфікацію порівняно з іншими двома токарями, які залишилися на роботі, а саме - в ремонтно-транспортному цеху КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР.

Окрім того, законодавством встановлено необхідність попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Так, відповідно до ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Як встановлено з матеріалів справи, 26 квітня 2018 року на засіданні профспілкового комітету КП «Тернопільсміськтеплокомуненерго», на якому був присутній ОСОБА_1,було надано згоду на його звільнення за скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказ про звільнення ОСОБА_14 було видано 02 травня 2018 року, тобто з додержанням строків, встановлених ст. 43 КЗпП, а саме - не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно із ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, судом встановлено, що роботодавцем - КПТМ «Тернопільсміськтеплокомуненерго» ТМР було додержано всіх вимог законодавства при звільненні ОСОБА_1, а саме те, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників; роботодавцем було додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; працівник не надав згоди на його переведення на іншу посаду, з числа запропонованих відповідачем; переважного права на залишення на роботі у позивача не було; останній попереджувався за 2 місяці про наступне вивільнення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Пленум Верховного Суду України України у п. 4 Постанови № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснив, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Як встановлено з досліджених судом матеріалів, трудову книжку ОСОБА_1 отримав 02 травня 2018 року, а з позовом до суду звернувся лише 14 серпня 2018 року, тобто після закінчення місячного строку. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявляв.

ОСОБА_8 з тим, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає до задоволення у зв’язку з необґрунтованістю заявлених у ньому вимог та недоведеністю обставин, на які посилається позивач, тому немає підстав для застосування строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 32, 40, 42, 43, 49-2, 184, 233, 235 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (46016, м.Тернопіль, вул. Володимира Великого, 7/179, ІПН НОМЕР_1) до Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (46001, м.Тернопіль, вул. Івана Франка, 16, КОД ЄДРПОУ 14034534) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_15