Рішення № 77274309, 11.10.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/1116/18

(провадження № 2/658/861/18)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк) звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві (а.с. 3 – 4), відповіді на відзив (а.с. 106 – 108) та поясненнях представника позивача, наданих в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

На підставі укладеного 13 грудня 2010 року договору позивачем надано ОСОБА_4 кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування.

04 січня 2014 року позичальник помер. На день смерті заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором складалась із заборгованості за кредитом та становила 10 863,38 грн.

Спадкоємцем за законом після смерті позичальника є відповідач, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

31 травня 2014 року ОСОБА_5 була направлена претензія (вимога кредитора) до Каховської міської державної нотаріальної контори, тобто вимога про погашення заборгованості була пред’явлена до спадкоємців померлого у встановлений строк.

Спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались.

ОСОБА_5 вважав, що відповідач, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов’язання померлого позичальника.

За вказаних обставин Банк з підстав, передбачених ст. 1268 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 10 863,38 грн.

Представником відповідача поданий відзив на позов та заяву про застосування позовної давності.

У відзиві (а.с. 61 – 62), заяві про застосування позовної давності (а.с. 59) та поясненнях представника відповідача, наданих в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4, з яким на день смерті останнього постійно проживала.

Майна, яке б могло бути успадковане, померлий не мав.

Про смерть боржника ОСОБА_5 дізнався 31 травня 2014 року, але відповідні вимоги до спадкоємця пред’явив лише 14 березня 2018 року, через що пропустив строк позовної давності.

Судом встановлено, що 13 грудня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_5 із письмовою анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Заява; а.с. 7).

Згідно зі ст.ст. 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши Заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору, умови якого викладені в Заяві, Пам’ятці клієнта, Умовах та правилах надання банківських послуг (далі – Умови; а.с. 8 – 31).

З умовами такого договору відповідач був ознайомлений, на що вказує його підпис в Заяві.

Таким чином, 13 грудня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із свідоцтвом про смерть (а.с. 35), ОСОБА_4 помер 04 січня 2014 року.

В розрахунках, наданих ОСОБА_5 (а.с. 5 – 6), зазначено, що розмір заборгованості ОСОБА_4 на 27 грудня 2017 року становить 10 863,38 грн. Станом на 31 грудня 2013 року залишок поточної заборгованості позичальника за кредитом складав 12 228 грн.

Станом на 22 січня 2002 року ОСОБА_4 перебував на реєстраційному обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на що вказують дані копії паспорта позичальника (а.с. 32).

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Каховської міської ради (а.с. 51), копії паспорту відповідача (а.с. 33 – 34), ОСОБА_3 перебуває на реєстраційному обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 як кредитором померлого боржника ОСОБА_4 була направлена претензія до Каховської міської державної нотаріальної контори (а.с. 38).

Згідно з повідомленнями Каховської міської державної нотаріальної контори (а.с. 39, 96), указана претензія зареєстрована 03 жовтня 2014 року, на її підставі заведена спадкова справа, спадкоємці із заявами про прийняття або відмову в прийнятті спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с. 119 – 120), 31 серпня 2003 року за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: м. Каховка, вул. Пушкіна, 26, та на нежитлову будівлю комерційного призначення – продуктовий магазин, розташований за адресою: м. Каховка, вул. Пушкіна, 26 «а».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (а.с. 122 – 123, 124 – 125): 30 вересня 2013 року на підставі договорів купівлі-продажу право власності на нежитлову будівлю (продуктовий магазин), розташовану за адресою: м. Каховка, вул. Пушкіна, 26 «а», на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: м. Каховка, вул. Пушкіна, 26, зареєстроване за ОСОБА_6

Даних про те, що на момент смерті у власності ОСОБА_4 перебувало будь-яке майно, права на яке могли б входити до складу спадщини, суду не надано.

Як встановлено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Суд вважає, що позивачем не доведено факту одержання ОСОБА_3 у спадщину будь-якого майна, вартість якого достатня для задоволення вимог ОСОБА_5, – це унеможливлює стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що утворилася на день смерті позичальника.

Керуючись ст.ст. 3 – 10, 13, 18, 263 – 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

В позові акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) до ОСОБА_3 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків: 175406207) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 16 жовтня 2018 року.

Суддя Т.А. Марків