Ухвала суду № 7727428, 02.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Головіна К.І.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

2 лютого 2010 року справа № 2а-9573/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В. суддів

при секретарі Дяченко С.П., Нікуліна О.П.

Кондрашовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по справі № 2а-9573/09 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про оскарження рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (далі ДП «Сніжнеантрацит») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області (далі ДПІ у м. Сніжному) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001991540/0 від 01.06.2009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ДПІ у м. Сніжному було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сніжнеантрацит» з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по збору на геологорозвідувальні роботи за період з 01.04.2009 року по 01.06.2009 року (акт № 485/15-31906124 від 01.06.2009р.). За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001991540/0 від 01.06.2009 року на підставі п.п.17.1.17. пункту 17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про застосування штрафних санкцій у розмірі 1088,01 грн.

З зазначеним повідомленням-рішенням не згодні і вважають його не обґрунтованим з наступних підстав.

ДП «Сніжнеантрацит» проводило платежі в рахунок оплати поточних зобов'язань зі збору на геологорозвідувальні роботи за другий квартал 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001991540/0 від 01.06.2009 року.

Позивач вважає, що визначення розміру штрафної санкції, а також їх застосування податковим органом можливо лише у випадку, якщо платником податку сплачена саме узгоджена ним у відповідній податковій декларації сума податкового зобов'язання. Пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та державними цільовими фондами», який передбачає погашення податкового боргу попередньо сплаті податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, не встановлює право або обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків направив кошти.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року позов було задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецькій області № 0001991540 від 01.06.2009 року, яким Державному підприємству «Сніжнеантрацит» нараховане податкове зобов'язання на суму 800,57 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Сніжне подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пунктом 7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено механізм погашення податкового боргу, тобто яким чином сплачуються податки у разі наявності податкового боргу - податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення. Ця норма права обов'язкова до виконання як платником податку, так і податковим органом.

Позивач має узгоджені, але несплачені податкові зобов'язання, тобто податковий борг, на підставі чого всі податкові зобов'язання позивача, перераховані до бюджету, пішли на погашення частки податкового боргу, а суми податкових зобов'язань з ПДВ залишились несплаченими. Просили прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» 02.09.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради як юридична особа, діє на підставі статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості України 18 січня 2006 року, та внесено до Єдиного державного реєстр} підприємств та організацій України (а.с. 13-20).

Державна податкова інспекція у м. Сніжне Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки № 485/15-31906124 від 01.06.2009 року, проведеної Державною податковою інспекцією у мі Сніжне Донецькій області з питання своєчасної сплати ДП «Сніжнеантрацит» узгоджених сум податкових зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи за період з 01.04.2009 року по 01.06.2009 року, було встановлено порушення п.п 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати ДП «Сніжнеантрацит» узгодженої суми податкових зобов'язань у сумі 5440,07 грн. (а.с.6-7).

На підставі акту перевірки № 485/15-31906124 від 01.06.2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001 99 1540 від 01.06.2009 року, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 64 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі - 1 088,01 грн. (20 % від узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 5 440,07) /а.с.5/.

Згідно платіжних доручень №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року, № 696 від 22.04.2009 року, № 302 від 24.04.2009 року ДП «Сніжнеантрацит» сплатило збір за геологорозвідувальні роботи за II квартал 2009 року.

При цьому з платіжних доручень №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року вбачається, що вказаний збір сплачувався з коштів, отриманих від оренди майна відповідно до згод, наданих державною податковою інспекцією у м. Сніжне № 885/1/241013 від 28.04.2006 року, №2951/10/24-012 від 18.09.2008 року.

Погоджуючись з висновками місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення відповідача частково не відповідає вимогам податкового законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про систему оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншим законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені розрахунком збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 4-й квартал 2008 року та погашені 24.04.2008 року.

Разом з тим, 24.04.2008 року платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу за вказаний період.

24.04.2009 року позивач проводив платежі в рахунок збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2009 року на загальну суму 4100 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 696 від 22.04.2009 року, № 302 від 24.04.2009 року (а.с.9-10). Відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Згідно п.п. 7.1.7 п.7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків ДП «Сніжнеантрацит» не сплачував 24.04.2009 року суму податкового боргу, визначену в розрахунку за 4-й квартал 2008 року, а згідно платіжних доручень № 696 від 22.04.2009 року, № 302 від 24.04.2009 року проводив платежі в рахунок оплати збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2009 року на загальну суму 4100,41 грн., тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Посилання відповідача на правомірність розподілу сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості на погашення податкового боргу не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Так, норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового органу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складання та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше. В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про складання податковим органом будь-яких із вищенаведених документів.

Відповідно п.3 ст.2 КАС України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Такі ж висновки і в ухвалі Верховного Суду України від 27 жовтня 2009 року в справі за позовом комунального підприємства Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

У пункті 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 01.06.2009 року № 0001991540/0 на суму 800,57 грн., таким чином відсутні підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо платіжних доручень № №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року, якими сплачено збір за геологорозвідувальні роботи за рахунок коштів від оренди майна, слід зазначити, що в цій частині постанова місцевого адміністративного суду сторонами (в т.ч. і позивачем) не оскаржена, тому апеляційному перегляду не підлягає має бути залишена без змін.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області - залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі № 2а-9573/09 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області «про оскарження рішень» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін