Рішення № 77274184, 02.10.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3357/17

Провадження № 2-а/653/9/18

РІШЕННЯ

іменем України

"02" жовтня 2018 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі головуючого Крапівіної О.П., при секретарі Пшеничній В.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов’язання призначити виплату пенсії за віком з 07.03.2017 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що подані , з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області в інтересах ОСОБА_4 з зазначеним вище позовом. Пояснює свої вимоги тим, що до 24.11.1998 року позивач проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу не призначалась пенсія.

Просить суд зобов’язати призначити позивачу виплату пенсії за віком з 07.03.2017 року в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що подані відповідно до закону, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. Просить суд розглянути справу без участі позивача та її представника.

Представник відповідача в суді за дорученням позов заперечила, надала відзив в письмовому вигляді. Також заявлено клопотання заміну сторони по справі.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 02.10.2018 року відповідача ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області замінено на правонаступника Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області.

В суді встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

У 1998 році ОСОБА_4 виїхав з України на постійне проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік у консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль. Пенсія в Україні не призначалась. Перед виїздом за кордон ОСОБА_4 мешкав за адресою АР Крим, с.Піонерське, вул.Сонячна, 16.

З моменту виїзду за кордон і станом на сьогоднішній день позивач призначеної пенсії, не отримує.

Відповідно до свідоцтва про зміну призвіща ОСОБА_4 змінив призвіще на ОСОБА_5 23.11.1979 року.

Відповідно до свідоцтва , що засвідчує факт про вибір імені ОСОБА_5 змінив призвіще на Штафлін 07.01.2010 року.

Представники позивача 08.02.2017 р. звернулися до ПФУ із заявою, в якій просили Пенсійний Фонд України визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

ПФУ листом №1814/м-11 від 28.02.2017 року направив заяву про призначення пенсії ОСОБА_4 з доданими документами, необхідними для поновлення пенсії до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонської області для розгляду по суті.

07.03.2017 року, представник Позивача, діючи на підставі належним чином посвідченої та апостильованої довіреності від ОСОБА_4, звернувся особисто до відповідача із особистою заявою ОСОБА_4 про призначення пенсії нотаріально посвідченою та апостильованої, підпис на якій був нотаріально посвідченим, разом з оригіналами усіх необхідних документів для призначення пенсії за віком , які були надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом Відповідача від 07.03.2017 року на супровідному листі з яким подавалися особиста заява позивача та документи необхідні для поновлення пенсії.

17.03.2017 року за №465 \02 відповідач відмовив у призначенні виплати пенсії на підставі того, що не має законних підстав для прийняття рішення про призначення пенсії ОСОБА_4 адже позивачем нібито не дотрималась умови особистої подачі заяви про призначення пенсії, крім того позивач не надав паспорт громадянина України, а закордонний паспорт громадянина України для виїзду закордон є документом, що дає право на виїзд та в’їзд до країни.

Так, ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів за догляду за непрацездатними.

Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Відповідно ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Тобто, кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.

Відповідно п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено

міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється.

Дана норма, не стосується даного спору, оскільки регулює питання припинення виплати пенсії, яка вже була призначена.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №25-рп/2009 від 07.10.09 р. положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та згідно з його п.2 втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно рішення Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в У країні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

З додержанням вимог вищезазначеної норми, через представника ОСОБА_3 , який діє на підставі виданої йому нотаріально посвідченої довіреності, була подана 07.03.2017 року до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі заява про призначення пенсій за віком та необхідні документи.

У зв'язку з тим, що позивач в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії звернувся за призначенням пенсії, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, згідно поданої заяви від 07.03.2017 року.

Оцінюючи письмові заперечення відповідача проти позову, суд вважає їх необґрунтованими і такими, що суперечать діючому законодавству України.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання здійснити проведення індексації і компенсацією втрати частини суд зазначає наступне:

Призначення, виплати чи припинення виплат пенсії, перерахунок пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.

Суд допускає наявність у позивача права на перерахунок пенсії, проте втручання суду в повноваження суб'єкта владних повноважень , які ще не настали не можливе.

Суд не наділений правом встановлювати будь-які обставини наперед чи вчиняти дії направлені на захист ще не порушених прав.

Таким чином, в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8,19,22,24,46 Конституції України, ст.2 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.4,7,44,49,51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2,5,121,122,139,159,162,163,241,243-245,257,295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов’язання призначити виплату пенсії за віком з 07.03.2017 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що подані , з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів- задовольнити частково .

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що подані з дати звернення – 07.03.2017 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер2077010632, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, Ізраїль) сплачений судовий збір в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_6

Повний текст рішення складено 16.10.18