Ухвала суду № 77274040, 19.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 Справа №607/2405/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Осів І.В., відповідача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Будівельна компанія «Сатурн», ОСОБА_5, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_2, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про скасування рішень державних реєстраторів, -

В С Т А Н О В И В :

13 лютого 2018 року позивач ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву, яку згодом було уточнено заявою від 30 травня 2018 року, до приватного підприємства «Будівельна компанія «Сатурн», ОСОБА_5, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_2, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_2 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 38394923 від 28 листопада 2017 року права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 37551174 від 12 жовтня 2017 року права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року вжито заходів забезпечення позову та заборонено відчуження квартири за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64/19.

В судовому засіданні 19 жовтня 2018 року представник відповідачів – адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про забезпечення судових витрат відповідачів шляхом зобов’язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування фактичних витрат відповідачів у зв’язку із розглядом справи, в тому числі, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., посилаючись на те, що заявлений ОСОБА_4 позов має ознаки безпідставності, оскільки відносно нього було відкрите кримінальне провадження за фактом використання завідомо підроблених документів на підставі яких видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 і на даний час ухвалою суду закрито дане провадження у зв’язку із закінченням строків давності, та містить зловживання правом на позов, так як неодноразово позивач не з’являється в судові засідання для підтримання своїх позовних вимог.

Відповідачі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, попередньо подавши заяву про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши клопотання представника відповідачів – адвоката ОСОБА_3 та думку відповідачів з приводу заявленого клопотання, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору пронадання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п.п. 47, 48 роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, судом встановлено, що 18 квітня 2018 року між ОСОБА_3 (адвокатом) та ОСОБА_5 (клієнтом) укладено договір про надання правничої допомоги.

Крім того, 18 квітня 2018 року між ОСОБА_3 (адвокатом) та Приватним підприємством «Будівельна компанія «Сатурн» в особі ОСОБА_5 (клієнтом) укладено договір про надання правничої допомоги.

Як встановлено з наданих в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_3 та зазначених у відзиві на позов тверджень, сума вартості послуг наданих адвокатом ОСОБА_3 відповідачам ОСОБА_5 та приватному підприємству «Будівельна компанія «Сатурн» в загальному становить 5 000 гривень. 1 год. роботи адвоката визначена в сумі 1000 грн., що в свою чергу включає: консультація: 1 год. робочого часу – 1000 грн.; складання відзиву на позовну заяву із викопіюванням копій доказів для учасників судового процесу: 2 год. 00 хв. робочого часу – 2000 грн.; представництво інтересів відповідачів ОСОБА_5 та ПП «Будівельна компанія Сатурн» адвокатом ОСОБА_3 в Тернопільському міськрайонному суді: 2 год. 00 хв. робочого часу – 2000 грн.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідачами ОСОБА_5 та ПП «БК «Сатурн» станом на даний час фактично понесені витрати, пов’язані із розглядом даної справи, зокрема, здійснена оплата за правничу допомогу згідно з договором від 18 квітня 2018 року в сумі 2500 грн. 00 коп. кожним, що підтверджується копіями квитанцій відділення № 3 Тернопільської філії «ПриватБанк» від 18 квітня 2018 року.

Щодо доводів представника відповідачів – адвоката ОСОБА_3 про зловживанням позивача правом на позов, суд вважає, що такі частково заслуговують на увагу з огляду на те, що як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 не з’являється в судові засідання, зокрема, 12.09.2018 р., 03.10.2018 р., 19.10.2018 р., подаючи заяви про відкладення слухання справи. Крім того, з його вини відкладалися судові засідання 23.04.2018 р., 18.05.2018 р., коли в них брав участь його представник – ОСОБА_6, та клопотав про відкладення судових засідань, а також 27.06.2018 р., коли в судове засідання не з’явилися ні позивач, ні його представник, та від представника надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 статті 135 ЦПК України визначено, що суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат, суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в судовому засіданні представником відповідачів доведено належними доказами понесені відповідачами судові витрати за оплату правничої допомоги (гонорару) послуг адвоката в частині фактично виконаної роботи по наданню правової допомоги і обґрунтованість такої оплати у визначеному розмірі, тобто в загальній сумі 5000 грн., які є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значення справи для сторони, тобто відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема п. 95 Рішення «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 Рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, де вказано, що «заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим» та доказів, наданих адвокатом ОСОБА_3, на думку суду висловлені представником відповідача припущення щодо наявності ознак зловживань позивача при зверненні до суду є вмотивованими та можуть бути підставою для такого обов’язку позивача, а також беручи до уваги, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені матеріалами справи, зокрема договорами про надання правничої допомоги та копіями квитанцій, які підтверджують, що на даний час відповідачами фактично понесені, суд вважає заяву про забезпечення судових витрат у даній цивільній справі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 133, 134, 135, 137, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідачів – адвоката ОСОБА_3 про забезпечення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Будівельна компанія «Сатурн», ОСОБА_5, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_2, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про скасування рішень державних реєстраторів - задовольнити.

Зобов'язати позивача – ОСОБА_4 внести на депозитний рахунок Тернопільського міскрайонного суду Тернопільської області на протязі 3 днів з дня отримання ухвали суду грошову суму для забезпечення відшкодування витрат, у зв'язку з розглядом цивільної справи № 607/2405/18 за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Будівельна компанія «Сатурн», ОСОБА_5, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_2, державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про скасування рішень державних реєстраторів, - в розмірі 5000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. та надати відповідні докази суду.

Роз'яснити ОСОБА_4, що згідно ч. 6 ст. 135 ЦПК України, в разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення майбутніх судових витрат суд за клопотанням відповідачів має право залишити позов без розгляду.

Судове засідання відкласти на 14 год. 30 хв. 05 листопада 2018 року, про що повідомити сторони.

Ухвала суду, у відповідності до ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду, - оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_7