Рішення № 77273589, 22.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року м.Київ справа № 362/2210/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

про визнання дії протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчини певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- визнати протиправним та скасувати Рішення за №1339/04 від 02.03.2018 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте Васильківським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Київської області;

- зобов'язати Васильківське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі зменшенням пенсійного віку з часу набуття права на пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Разом з цим, зазначає, що посилання відповідача (в якості підстави для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах) на відсутність відомостей про періоди його участі, населений пункт чи об’єкт, де ним виконувались роботи з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС є безпідставними, оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства ним було подано до пенсійного фонду всі необхідні документи, що підтверджують його участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На думку позивача, відповідач фактично зводить спір до встановлення статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відноситься до його компетенції та є неприпустимим.

За наведених обставин, позивач вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним та такими, що порушує його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2018 на підставі статті 20 та 29 Кодексу адміністративного судочинства України зазначену справу за підсудністю передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, вказаною ухвалою суд витребував від відповідача письмові пояснення про те, чи визнає відповідач право позивача на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах з підстав, зазначених у позовній заяві, а також запропонував відповідачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

На виконання вказаної ухвали суду відповідачем 27.07.2018 було надано пояснення та відзив на адміністративний позов.

Зі змісту наданих відповідачем пояснень вбачається, що Васильківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не визнає вимог ОСОБА_1О, оскільки для призначення пенсії необхідно надавати підтверджуючі документи, які б визначали періоди роботи в зоні відчуження. Проте, позивачем таких документів до пенсійного фонду надано не було. Крім того, відповідач зазначає, що позивач матиме право на призначення пенсії за віком після досягнення ним 60-тирічного віку та за умови наявності 34 річного страхового стажу. Проте, за наданими документами, страховий стаж позивача складає 25 років, 10 місяців 28 днів.

З огляду на зазначене, відповідач стверджує, що не мав правових підстав для визначення позивачу права на пенсію.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що з аналізу поданих позивачем документів неможливо визначити період його роботи в зоні відчудження, що у свою чергу унеможливлює визначення зменшення віку виходу на пенсію на 5, 8 чи 10 років.

Крім того, відповідач зазначає, що посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 видане Донецькою обласної державною адміністрацією, документи якої знаходяться на тимчасово окупованій території, а тому станом на сьогоднішній день неможливо перевірити достовірність видачі посвідчення та скасувати його дію.

На підставі викладеного та враховуючи, що за наданими позивачем документами, неможливо визначити періоди, ідентифікувати населений пункт чи об'єкт, де ОСОБА_1 виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідач стверджує про відсутність у Васильківського об’єднаного управління пенсійного фонду можливості визначити позивачу право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Таким чином, відповідач вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 – 1987 роках, що підтверджується посвідченням категорії 2 серії А 265263, яке діє бестроково на всій території України. Судом також встановлено, що зазначене посвідчення було перереєстровано 01.04.1998 року.

У грудні 2017 року позивач звернувся до Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.03.2018 № 1339/04 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за наданими до управління документами не можливо визначити періоди, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що в свою чергу не дає можливості визначити право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон № 796-XII).

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Так, приписами вказаної норми передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років;

які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років;

які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Порядком № 22-1 (абзац 7 підпункту 5 пункту 2.1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII).

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

При цьому, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Приписами статті 65 Закону України № 796-XII визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами вказаної статті документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок № 51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988-1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

У свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З наведеного слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду, про що вказується у постановах цього суду, зокрема, від 19.06.2018 у справі № 750/7462/17 та від 19.09.2018 у справі № 308/13277/16-а.

Таким чином, наявність у особи посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” є вичерпним доказом участі особи в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, з урахуванням викладеного суд зазначає, що особи, які є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надали територіальному органу Пенсійного фонду документи, що підтверджують факт їх роботи у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках призначається пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку на десять, вісім або п’ять років в залежності від періоду роботу у зоні відчудження.

Як було встановлено судом позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 265263 від 07.04.1994 (перереєстроване 01.04.1998) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, вказане посвідчення є дійсним та підстав для проведення перевірки достовірності його видачі та/або скасування дії цього посвідчення судом під час розгляду даної справи не встановлено.

На підтвердження факту того, що ОСОБА_1 працював у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження не менше 5 календарних днів позивачем до Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду було надано архівну довідку № 12/2233 220003 від 26.08.1993, видану Центральним архівом Міністерства оборони Республіки Білорусь, відповідно до якої, згідно з архівними документами військової частини 11905 (зокрема, наказами командира в/ч 11905) рядовий ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 05.11.1986 по 10.06.1987.

При цьому, у вказаній довідці зазначено, що рядовий ОСОБА_1 приймав участь у роботах по дезактивації населених пунктів та місцевості, ведення радіаційної розвідки і спецобробки населення і техніки як в зоні відчуження, так і в тридцяти кілометровій та десяти кілометровій зоні, а також безпосередньо на території ЧАЕС.

Аналогічні відомості про період участі (роботи) позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наведені у військовому квитку НЗ № 5518767. Так на сторінках 24-25 даного квитка зазначено, що ОСОБА_1 з 10.11.1986 по 10.06.1987 приймав участь у виконанні робіт по ліквідації наслідків на Чорнобільській АЕС.

Разом з цим, згідно з даними доданої відповідачем до відзиву архівної довідки Міністерства оборони Республіки Білорусь від 14.02.2018 № 4/1234 вбчається, що у документах архівного фонду «Войсковая часть 28053 (189 отдельная мобильная бригада), до 01.12.1987 г. – в/ч 11905 (259 отдельный механизированный полк Гражданской обороны)» у книзі алфавітного обліку особистого складу, приймаючого участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в/ч 11905 за 1986-1987 гг. значиться: 56. Рядовий ОСОБА_2.

Відмітка про зарахування в списки частини: « 05.11.1986 р пр. № 179». Відмітка з якої частини прибув: «в/ч 11905». Відмітка про виключення зі списків частини: «Відбув в пункт постійної дислокації у в/ч 11905 п/о Околиця Мінського р-ну пр. № 143 від 10.06.1987 р».

У наказі командира в/ч 11905 від 10 червня 1987 р № 143 значиться: "§ 2. нижче поіменованих солдатів і сержантів частини строкової служби, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-км зоні, вважати вибувшими у пункт постійної дислокації частини: 75. рядового ОСОБА_1

У наказах командира в/ч 11905 по стройовій частині за період з 06 листопада 1986 по 01 грудня 1986 р, з 20 грудня 1986 по 1 березня 1987 року і з 14 березня 1987 р по 09 червня 1987 р відомостей, в яких населених пунктах ОСОБА_2 виконував роботи, не значиться.

У той же час, на підставі даних вказаної довідки судом встановлено, що місця дислокації частини в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перебували в зоні відселення, за межами 30 км зони. Але особовим складом полку роботи по дезактивації населених пунктів та місцевості, а також ведення радіаційної розвідки і спеціальної обробки населення і техніки проводилися як в зоні відселення, так і в 30 км зоні, 10 км зоні та на території ЧАЕС.

Крім того, з вказаної довідки вбачається, що у журналах обліку доз радіоактивного опромінення особового складу в/ч 11905 управління 2 механізованого батальйону вказана доза опромінення (в мл. / р) наростаючим підсумком за датами вимірювання: «Взв. РХР. ряд. ОСОБА_1 станом на 09.05.1987 р доза опромінення - 326 », відомостей з 10 травня по 09 червень 1987 р немає.

За наведених обставин, судом встановлено, що факт роботи позивача у зоні відчуження, зокрема у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів підтверджується архівними довідками, виданими Центральним архівом Міністерства оборони Республіки Білорусь 26.08.1993 № 12/2233 та 14.02.2018 № 4/1234.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови у призначенні позивачеві пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки подані позивачем до пенсійного фонду документи, які також наявні в матеріалах справи, є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, суд повністю відхиляє доводи відповідача про неможливість призначення пенсії позивачеві зі зниженням пенсійного віку, оскільки з наданих позивачем документів не можливо визначити періоди, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Суд зауважує, що абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1, на який у тому числі посилається відповідач заперечуючи проти позову, передбачено, що відповідний документ про участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має містити відомості про: (1) період роботи, (2) населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У даному випадку архівними довідками, виданими Центральним архівом Міністерства оборони Республіки Білорусь 26.08.1993 № 12/2233 та 14.02.2018 № 4/1234 підтверджується, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, у період з 06.11.1986 по 01.12.1986, не менше 5 календарних днів. Крім того, у вказаних довідках зазначено, що особистим складом полку в/ч 11905 (у якій перебував позивач) проводились роботи по дезактивації населених пунктів та місцевості, ведення радіаційної розвідки і спецобробки населення і техніки як в зоні відчуження, так і в тридцяти кілометровій та десяти кілометровій зоні, а також безпосередньо на території ЧАЕС.

Суд зазначає, що під “періодом роботи”, у даному випадку, слід розуміти проміжок часу, протягом якого особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який, в залежності від небезпечності, тривалості, інтенсивності виконуваних робіт, обчислюється годинами, днями, місяцями, роками.

Разом цим, суд звертає увагу, що Порядок № 22-1 не містить вимог, які б давали підстави стверджувати, що такий період має обчислюватись виключно днями або вказівкою на конкретні календарні дати.

Таким чином архівна довідка, яку позивач подав до відповідача містить відомості про період роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також відомості про відповідну зону, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У свою чергу, відповідач на підтвердження обґрунтованості та законності прийнятого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” будь-яких доказів, які б свідчили, що позивач не виконував робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було враховано документально підтверджених відомостей про період участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим останнім необґрунтовано прийнято рішення про відсутність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 1339/04 від 02.03.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд зазначає, що вимога позивача визнати протиправними дії Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області щодо відмови, у призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до приписів частини 5 статті 45 Порядку № 22-1 територіальний орган Пенсійного фонду зобов’язаний за наслідком розгляду документів про призначення (перерахунок) пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження прийняти рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до вказаних положень відповідач наділений повноваженнями діяти із певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень, а саме: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, приймаючи відповідне рішення за наслідком розгляду документів позивача, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, а тому підстави для визнання дій Васильківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області щодо відмови, у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – відсутні.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі зменшенням пенсійного віку з часу набуття права на пенсію, суд враховує наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

У свою чергу, ознакою дискреційних повноважень є право суб’єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти із певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.

Оскільки позивачем були надані до Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України усі документи, передбачені Порядком № 22-1 для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, а інших обставин, окрім тих, що наведені в оспорюваному рішенні, які б виключали можливість призначення позивачеві пенсії за віком, відповідач під час розгляду справи не зазначив, вимоги позивача про зобов’язання відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших судових матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ: 37885812, місце знаходження: вул. Соборна, 105, м. Васильків, Київська область, 08600) від 02.03.2018 №1339/04 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Зобов'язати Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ: 37885812, місце знаходження: вул. Соборна, 105, м. Васильків, Київська область, 08600) призначити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі зменшенням пенсійного віку з часу набуття права на пенсію.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.