Рішення № 77273544, 02.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року № 369/11/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, що полягає у недотриманні вимог ст. 18 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” й не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, розташованих на території ЖК “Чайка”, що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області;

- зобов’язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду розробити, затвердити план та провести технічну інвентаризацію та паспортизацію об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, розташованих на території на території ЖК “Чайка” що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.01.2018 передано адміністративну справу № 369/111/18 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєю бездіяльністю, яка полягає у не затвердженні планів інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, що розташовані на території ЖК «Чайка» що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області, порушив права моєї дитини та інших дітей ЖК «Чайка» на життя, охорону здоров’я, безпечні умови розвитку, отримання можливостей для дозвілля та відпочинку.

Вважає, що отримання травми її сином є частково й наслідком такої бездіяльності Петропавлівско-Борщагівської сільської ради. Жодні заходи із забезпечення безпеки перебування дітей на дитячих майданчиків в ЖК «Чайка» Відповідач не здійснив. Ризики отримання шкоди дітям на майданчиках не зведено до мінімуму.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз’яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копію вказаної ухвали було направлено відповідачу за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.. Ярослава Мудрого, 1-а.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень суду не надав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2017 малолітній син позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазнав травми голови під час прогулянки, на дитячому майданчику, що в ЖК «Чайки» с. Чайки. Дана травма сталась через те, що малюк вдарився в край металевого стовпа атракціону, що був на ігровому майданчику.

Враховуючи те, що гематома на голові була значного, загрозливого розміру, позивач доставила сина до НДСЛ «ОХМАТДИТУ» в м. Києві. Черговий лікар травматологічного пункту НДСЛ «ОХМАТДИТУ» ОСОБА_5 здійснив початковий огляд та одразу направив на рентген обстеження. Після отримання рентген знімку після повного огляду поставив діагноз: «Ушиб гематома лба».

Зважаючи, що загрози життю для дитини не було, подальший догляд за дитиною здійснювався в домашніх умовах до повного гоєння травми.

27.10.2018 позивач звернулась до Виконавчого комітету Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради із запитом, що містив наступні питання:

1) На чиєму балансі (у чиєму управлінні або власності) перебувають дитячі майданчики, що побудовані в ЖК «Чайка» та хто відповідає за їх належну й безпечну експлуатацію (в розрізі майданчиків);

2) Чи вводились в експлуатацію дитячі майданчики в ЖК «Чайка» та окремо атракціони на таких дитячих майданчиках (мається на увазі окремо від самого майданчика);

3) Чи володієте Ви інформацією, де зберігається технічна документація на обладнання дитячих майданчиків й атракціони, розміщені на таких майданчиках, від виробника та що засвідчують відповідність елементів та в цілому технічним умовам;

4) Які заходи та з якою періодичністю здійснювались Виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради для унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час експлуатації дитячих майданчиків протягом 2017року.

Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Киво-Святошинського району Київської області надана відповідь від 02.11.2017 в якій зазначається «інформація щодо зберігання технічної документації на обладнання дитячих майданчиків на території ЖК «Чайка» у виконкомі сільської ради відсутня. Жодних заходів щодо забезпечення безпеки під час експлуатації дитячих майданчиків протягом 2017 року на території ЖК «Чайка» виконавчим комітетом сільської ради не проводилось».

Позивач звернувся до суду оскільки вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.1 ст.20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (далі - Закон) організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Пунктом “а” ч.7 ст.30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Крім того, згідно ч.1 ст.10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, повноваження щодо затвердження місцевих програм і заходів з благоустрою населених пунктів. Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб’єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій, відповідальних за утримання об’єктів благоустрою.

Пунктом 5 частини 2 статті 18 Закону закріплено обов’язок підприємств, установ та організацій проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об’єктів благоустрою (їх частин).

Відповідно до ч.1 статті 13 Закону до об’єктів благоустрою населених пунктів відносяться: парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об’єкти, об’єкти промисловості, комунально-складські та інших об’єкти у межах населеного пункту.

Згідно статті 21 вказаного Закону, елементами (частинами) об’єктів благоустрою є: 1)покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та- протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації визначений Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012 (далі - Інструкція).

Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам’яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об’єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об’єкти).

Згідно п.1.3 Інструкції паспортизація об’єктів благоустрою - складання технічних паспортів об’єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об’єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об’єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об’єкті благоустрою.

Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції визначено, що технічна інвентаризація об’єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Інструкції, на основі проведеної інвентаризації об’єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції, який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об’єкту благоустрою та підписується представником виконавця. Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи.

Проте судом встановлено, що в порушення зазначених вимог Закону ні планову, ні позапланову технічну інвентаризацію дитячих майданчиків на території ЖК «Чайка» не проведено, обстеження та перевірку технічного стану дитячих майданчиків не проведено, що також підтверджується листом Виконкому від 02.11.2017.

Частиною 2 ст.6 Закону України “Про охорону дитинства” передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Судом встановлено, що заходи із забезпечення безпеки перебування дітей на дитячих майданчиків в ЖК «Чайка» Відповідачем не здійснено. Ризики отримання шкоди дітям на майданчиках не зведено до мінімуму. Також, до цього часу недотримано вимоги Наказу №110 МНС України від 01.03.2006р., щодо розміщення й експлуатації атракціонів, ігрових майданчиків, в т.ч.:

п.10.6.20. Інформація для відвідувачів повинна бути представлена у вигляді правил поведінки і користування даним видом атракціону або інших табличок, які варто викладати в ясній і зрозумілій формі, що унеможливлює різне тлумачення.

п.10.6.21. Правила поведінки і користування атракціоном повинні містити таку інформацію: максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль (наприклад, гондола чи транспортний засіб); мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що бездіяльність Петропавлівско-Борщагівської сільської ради, що виявилась у не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих-майданчиків, розташованих на території ЖК «Чайка» що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області є протиправною та необхідно зобов’язати Петропавлівско-Борщагівську сільську раду розробити, затвердити план та провести технічну інвентаризацію та паспортизацію об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, розташованих на території на території ЖК «Чайка» що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача моральної шкоди в розмірі 15000 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно частин першої та другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 даної Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказану вимогу позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача вона зазнала значного стресу.

Водночас позивач не надала жодних доказів заподіяння їй вказаної шкоду, тому у задоволенні вказаної вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, що полягає у недотриманні вимог ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» й не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, розташованих на території ЖК «Чайка», що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області;

3. Зобов’язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду розробити, затвердити план та провести технічну інвентаризацію та паспортизацію об’єктів благоустрою міста, а саме дитячих майданчиків, розташованих на території на території ЖК «Чайка» що в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 жовтня 2018 р.