Рішення № 77273370, 22.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2018 року (о 14 год. 30 хв.)Справа № 0840/3466/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.07.2018 №41/07;

зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням стажу роботи у колгоспі ім. Войкова у період з 05.07.1980 по 01.11.1997 з моменту подачі заяви на перерахунок пенсії.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що пенсія за віком призначена за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування». При цьому, при призначенні та подальшому перерахунку не було враховано стаж роботи позивача у колгоспі ім. Войкова з 05.07.1980 по 01.1 1.1997 через відсутність інформації про правонаступництво (реорганізацію) колгоспу у КСГП Колгосп ім. Войкова та довідки про фактично вироблені трудодні. При цьому приймаючи оскаржуване рішення відповідач послався на п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Позивач вважає такі оскаржуване рішення таким, що порушує конституційне право на пенсійне забезпечення. Посилається на приписи Конституції України та просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 01.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

14.09.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 28700), в якому зазначає, що оскільки архівні довідки про стаж роботи в колгоспі ім. Войкова Нижнєгірського района АР Крим та про заробітну плату за спірний період надані Адміністрацією Новогригорівського сільського поселення Нижнєгірського району Республіки Крим та надіслані відділом Пенсійного фонду Російської Федерації в Джанкойському районі Республіки Крим тобто органом, який створений не у порядку, передбаченому законом, в силу приписів Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не можуть бути враховані для обчислення пенсії на території України. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

14.09.2018 від представника відповідача до суду надійшла заява про призначення розгляду адміністративної справи №0840/3466/18 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №0840/3466/18 є дії відповідача щодо перерахунку пенсії, що відноситься до справ незначної складності, розгляд якої не суперечить ч.4 ст. 257 КАС України. Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 2008 року перебуває на обліку Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія позивачу обчислена при страховому стажі 32 роки 06 місяців 26 днів.

11.12.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи у колгоспі ім. Войкова у період з 05.07.1980 по 01.11.1997 (а.с.7).

Так, судом вставлено, що на підтвердження стажу роботи у період з 05.07.1980 по 01.11.1997 у колгоспі їм. Войкова Пенсійним фондом РФ відповідачу направлено наступні довідки:

архівна довідка від 29.03.2018 № 62 (про фактично вироблені трудодні);

архівні довідки від 29.03.2018 № 63,64,65 про заробітну плату отриману позивачем у колгоспі ім. Войкова у період з 01.07.1980 по 01.11.1997;

архівна довідка від 29.03.2018 №66 щодо реорганізації колгоспу ім. Войкова (а.с.9-13).

Проте, рішенням від 04.07.2018 № 41/07 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням приписи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та зазначено, що архівні довідки № 62 від 29.03.2018 про стаж роботи в колгоспі ім. Войкова Нижнєгірського района АР Крим, № 63 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.07.1980 по 31.12.1985, довідка № 64 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1986 по 31.12.1991, № 65 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1997 надані Адміністрацією Новогригорівського сільського поселення Нижнєгірського району Республіки Крим та надіслані відділом Пенсійного фонду Російської Федерації в Джанкойському районі Республіки Крим не можуть бути враховані при обчисленні пенсії на території України (а.с.8).

Вважаючи відмову відповідача в перерахунку пенсії за віком протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком. За змістом пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Так, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З наведеного слідує, що уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Як вбачається із записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 працювала у колгоспі ім. Войкова у період з 05.07.1980 по 01.11.1998 (а.с.20).

Щодо твердження відповідача із посиланням на приписи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що архівні довідки № 62 від 29.03.2018 про стаж роботи в колгоспі ім. Войкова Нижнєгірського района АР Крим, № 63 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.07.1980 по 31.12.1985, довідка № 64 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1986 по 31.12.1991, № 65 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1997, надані Адміністрацією Новогригорівського сільського поселення Нижнєгірського району Республіки Крим та надіслані відділом Пенсійного фонду Російської Федерації в Джанкойському районі Республіки Крим не можуть бути враховані при обчисленні пенсії на території України, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон №1207-VII) вказано, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на який посилається відповідач, дають підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивачів стосовно здійснення соціальних виплат, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім того, відповідачем не визначеного будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би встановлював обмеження у спірних правовідносинах щодо порядку обрахунку стажу для перерахунку пенсії, здобутого на роботах за період з 05.07.1980 по 01.11.1997.

При цьому, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» вказано, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1028 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом відповідно до якого, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та отримав інформацію щодо позивача у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що свідчить про необґрунтованість рішення відповідача про відмову у перерахунку позивачу пенсії.

Таким чином, позивачем було представлено належні та достатні документи для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення про зарахування страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім. Войкова у період з 05.07.1980 по 01.11.1997 (архівна довідка від 29.03.2018 № 62 (про фактично вироблені трудодні), архівні довідки від 29.03.2018 № 63,64,65 про заробітну плату отриману позивачем у колгоспі ім. Войкова у період з 01.07.1980 по 01.11.1997, архівна довідка від 29.03.2018 №66 щодо реорганізації колгоспу ім. Войкова, трудова книжка із наявними записами про період роботи).

Суд зауважує, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на державному підприємстві первинних документів про умови праці та атестацію робочих місць та від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів в державних підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача на їх підтвердження документами, що залишилися в АРК Крим.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення відповідача від 04.07.2018 №41/07 про відмову у перерахунку пенсії згідно архівних довідок № 62 від 29.03.2018 про стаж роботи в колгоспі ім. Войкова Нижнєгірського района АР Крим, № 63 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.07.1980 по 31.12.1985, довідка № 64 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1986 по 31.12.1991, № 65 від 29.03.2018 про заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1997 не відповідає положенням діючого законодавства та міжнародним принципам верховенства права щодо прав людей на тимчасово окупованій території України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, заперечуючи проти позову, Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність стажу у позивача за невраховані ним місяці.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 04.07.2018 №41/07.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у колгоспі ім. Войкова у період з 05.07.1980 по 01.11.1997 з моменту подачі заяви на перерахунок пенсії, а саме з 11.12.2017.

Присудити на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.10.2018.

Суддя Ю.В.Калашник