Рішення № 77273237, 15.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2018 р. Справа№0540/7005/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера. Просив визнати неправомірними дії Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у виплаті позивачу ОСОБА_1 недоотриману пенсію його батьком ОСОБА_1 Муніром Тімербайовичем, померлого 24.04.2015 року, за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року, в загальній сумі 27804,15 грн., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 389; стягнути з Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію його батьком ОСОБА_1 Муніром Тімербайовичем, померлого 24.04.2015 року за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року, в загальній сумі 27804,15 грн., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 389.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 липня 2018 року відповідачем надана відповідь № 6523/2 на адвокатський запит, якою позивача було повідомлено про те, що пенсійний фонд не прийняв свідоцтво про спадщину і повернув його ОСОБА_1 у зв’язку із тим, що на думку відповідача треба керуватися за аналогією ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено що «нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії».

Отже, позивач вважає що відповідач порушив його права на отримання пенсію на підставі спадщини, а тому звернувся із даним позовом до суду.

10 вересня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

24 квітня 2015 року помер батько позивача – ОСОБА_1 Мунір Тімербайович, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Бахмутським міським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яка була нарахована померлому, але не виплачена у Бахмутському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2017 року встановлено факт смерті ОСОБА_1 Муніра Тімербайовича.

02 січня 2018 року заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області позивачу визначений строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_1 Муніра Тімербайовича, померлого 24 квітня 2015 року.

02 квітня 2015 року згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 Муніра Тімербайовича була відкрита, визначений спадкоємець ОСОБА_1 (спадкова справа № 37/2018).

В рамках спадкової справи, Бахмутсько – Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надав нотаріусу відповідь № 6451/04 від 20.04.2018 року, яку нотаріус отримав 24.02.2018 року про те, що дійсно пенсіонер ОСОБА_1 Мунір Тімербайович, ІНФОРМАЦІЯ_2, не отримав пенсію за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року в загальній сумі 27804,15 грн., у зв’язку зі смертю.

29 травня 2018 року нотаріусом було складено на видане позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії в Бахмутському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року, в загальній сумі 27804,15 грн.

05 червня 2018 року представник позивача направив поштою на адресу відповідача заяву про виплату пенсії спадкоємцю та оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2018 року.

25 липня 20178 року відповідач надав відповідь на адвокатський запит № 6523/02, в якому зазначив, що Бахмутсько – Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не прийняло свідоцтво про право на спадщини.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім'ї померлого пенсіонера, якщо відповідні кошти підлягали виплаті йому самому, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

Посилання відповідача на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у своїй відповіді на адвокатський запит є безпідставним.

Відповідно до частини першої вказаної статті нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Тобто, вказана стаття регулює відносини у випадку неотримання нарахованої суми пенсії з власної вини.

У спірному випадку відносини регулюються безпосередньо статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Бахмутсько – Лиманського об'єднаного УПФ України Донецької області, оформлене листом від 25.07.2018 року № 6523/02 є протиправним та підлягає скасуванню.

З листа Бахмутського об'єднаного УПФ України Полтавської області від 20.04.2018 року № 6451/04 слідує, що за період 01.08.2014 року по 30.04.2015 року ОСОБА_1 Мунір Тімербайович не отримав пенсію у розмірі 27804,15 грн.

Відповідно до статті 1216 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 Цивільного Кодексу України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 Цивільного Кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За положеннями статті 52 Закону № 1058-сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Цивільний Кодекс не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону № 1058 теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості – переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, в даному випадку сума не отриманої пенсії за життя ОСОБА_1 Муніра Тімербайовича визначена у Свідоцтві про право на спадщину.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У відповідності до вимог статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у рішенні від 07.07.1989 у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства». Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов’язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17.10.1986 у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з’ясовуючи, чи існує позитивне зобов’язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

У рішенні від 26.06.2016 по справі «Суханов та Ільченко проти України» (CASE OF SUKHANOV AND ILCHENKO v. UKRAINE) заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції» (Former Kingof Greeceand Othersv. Greece) заява № 25701/94, п.п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на одержання належних сум, у зв’язку із чим суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: 84507, Донецька область, м. Бахмут, 2-1 провулок Ломоносівський, 2а/78, РНОКПП НОМЕР_1) до Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера задовольнити.

Визнати неправомірними дії Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (місцезнаходження: 84507, Донецька область, м. Бахмут, 2-1 провулок Ломоносівський, 2а/78, РНОКПП НОМЕР_1) недоотриману пенсію його батьком ОСОБА_1 Муніром Тімербайовичем, померлого 24.04.2015 року, за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року, в загальній сумі 27804 (двадцять сім тисяч вісімсот чотири) грн. 15 коп. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.05.2018 року № 389.

Стягнути з Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 84507, Донецька область, м. Бахмут, 2-1 провулок Ломоносівський, 2а/78, РНОКПП НОМЕР_1) недоотриману пенсію його батьком ОСОБА_1 Муніром Тімербайовичем, померлого 24.04.2015 року за період з 01.08.2014 року по 30.04.2015 року в загальній сумі 27804 (двадцять сім тисяч вісімсот чотири) грн. 15 коп. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.05.2018 року № 389.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 84507, Донецька область, м. Бахмут, 2-1 провулок Ломоносівський, 2а/78, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько – Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.