Рішення № 77273220, 22.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4245/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України про повернення матеріалів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 14.04.2017 інвалідності 2 групи, оформлене листом від 31.07.2018 № 23486/7/99/99/04-04-02-17, протиправним;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України видати наказ про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто станом на 14.04.2017.

В обґрунтування позову зазначає, що під час проходження служби отримав цілий ряд травм, пов'язаних із виконанням службових обов'язків, в результаті чого йому було встановлено ІІ групу інвалідності, а діями відповідачів порушуються його права та інтереси. На сьогодні Закон України "Про міліцію" втратив чинність, проте у дію вступив Закон України "Про національну поліцію", який перейняв деякі положення попереднього Закону, у тому числі щодо соціального захисту.

Ухвалою від 24.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 52-53) в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що постановою КМУ від 12.05.2007 № 707 визначається порядок отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення групи інвалідності працівнику податкової міліції, однак лише, якщо її встановлено до моменту набрання чинності Закону від 13.02.2015 № 208-VIII, який набрав чинності з 12.03.2015, тобто позивач мав би право на отримання одноразової грошової допомоги у випадку встановлення інвалідності до 12.03.2015, а враховуючи те, що ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 10.04.2017, то у ДФС України відсутні будь які правові підстави призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію".

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підполковник податкової міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді начальника штабу управління податкової міліції ДПА в Житомирській області (а.с. 49).

Згідно свідоцтва про хворобу №175/75 (а.с. 36-37) позивач є непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. При цьому встановлено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків.

Згідно довідки Житомирської міської МСЕК № 1 та виписки до довідки серії 12 ААА №786505 від 14.04.2017 (а.с. 35, 38-39) позивачу встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків.

22.03.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів від 21.10.2015 №850.

19.04.2018 Головне управління ДФС у Житомирській області листом № 1843/06-30-04-27 (а.с. 41) повідомило позивачу, що його матеріали направлені на адресу ДФС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги (а.с. 41).

04.07.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області з заявою, в якій просив повідомити про причини зволікання розгляду його заяви (а.с. 42), на що Головне управління ДФС у Житомирській області листом від 18.07.2018 № 3299/14/06-30-04-27 (а.с. 44) повідомило позивачу, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було повернуто позивачу пакет документів у зв'язку з відсутністю довідки (а.с. 43), а нову заяву від 09.07.2018 (а.с. 45) з пакетом документів направлено на адресу ДФС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Направлення заяви позивача від 09.07.2018 на адресу ДФС України також підтверджується листом Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.07.2018 № 3213/14/06-30-04-27 (а.с. 46).

Листом від 31.07.2018 №23486/7/99-99-04-04-02-17 (а.с. 47) Державна фіскальна служба України повернула матеріали щодо розгляду виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності без виплати з посиланням на втрату чинності Закону України "Про міліцію" та те, що положення Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №850 не поширюються на працівників податкової міліції, які проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ, а тому для проведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції на підставі вказаних законодавчих актів відсутні законні підстави. При цьому також роз'яснено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту. Тобто відповідач відмовив у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. № 565-XII та Законом України від 24.03.1998р. №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

07.11.2015р. втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIІI.

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 був затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, а постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - порядок № 850), які є чинними на даний час (далі - Порядок № 850).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015р.) Законом України від 13.02.2015р. №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707.

Тобто призначення одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови набуття права на отримання такої допомоги до 12.03.2015р., а тому, оскільки позивач набув таке право після 12.03.2015р. та у період чинності статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII, який набув чинності 12.03.2015р.), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним законом та в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України № 850.

Той факт, що в Порядку № 850 не згадується Державна фіскальна служба України, не свідчить про те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 14.04.2017 інвалідності 2 групи, а відповідач не повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати цієї допомоги і прийняти, як то передбачено п. 9 вказаного порядку, рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги

Посилання відповідача на те, що позивач не може отримати одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію", який втратив чинність внаслідок прийняття Закону України "Про Національну поліцію" також є безпідставними, тому що Законом України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зберігається право та порядок її виплати, які діяли до набрання чинності цим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 824/115/17-а (К/9901/4884/17), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач отримавши заяву позивача протиправно відмовив в її розгляді, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням 14.04.2017 інвалідності 2 групи, яка настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", та за результатами розгляду прийняти в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850, мотивоване рішення.

Щодо вимоги про зобов'язати Державну фіскальну службу України видати наказ про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, то вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності. Крім того пунктом 9 Порядку № 850 передбачено, що наказ про виплату такої допомоги приймається керівником органу на підставі рішення відповідача про її призначення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (пров. Якубця, 3-б, м. Житомир, 10005, номер НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код 39292197) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України в розгляді заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 14.04.2017 інвалідності 2 групи, оформлену листом від 31.07.2018 № 23486/7/99/99/04-04-02-17.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням 14.04.2017 інвалідності 2 групи, яка настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", та за результатами розгляду прийняти в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850, мотивоване рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк