Рішення № 77273183, 19.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2018 р. Справа№0540/8798/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Управління ) про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов’язання відновити виплату нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за весь період, починаючи з моменту їх припинення за місцем реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Торецькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності. Однак, з травня 2018 року позивачу припинили виплату пенсії. Позивач зазначає, що Управління вже припиняло виплату пенсії з серпня 2017 року, однак, на виконання постанови Дзержинського міського суду від 04.12.2017 року, позивачу поновлено виплату пенсії та виплачено заборгованість у квітні 2018 року. На заяву про роз’яснення причин припинення виплати пенсії Управління повідомило, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до Управління з відповідною заявою та надати довідку управління соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач зазначає, що з 25.04.2017 року він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тому не має статусу внутрішньо переміщеної особи. Вказує, що відповідач неправомірно припинив виплату йому пенсії, посилаючись на нормативно-правові акти, які регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Виходячи з наведеного позивач просив суд визнати протиправними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов’язати поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за весь період, починаючи з моменту припинення за місцем реєстрації.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

09 жовтня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в Торецькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01 серпня 2014 року як внутрішньо переміщена особа. Позивачу припинено виплату пенсії з 01 травня 2018 року після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації і Єдиній інформаційній базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Зазначені дії Управління обґрунтовує постановами Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365). Відповідач зазначає, що особа, яка зареєструвала місце проживання на території, підконтрольній українській владі, після початку антитерористичної операції вважається внутрішньо переміщеною особою та вказує, що відповідно до положень Постанови КМУ № 509, поновлення виплати пенсії відбувається у разі наявності у особи письмової відмови у взятті на облік та документів, що підтверджують місце проживання на території, яка контролюється українською владою. Разом з відзивом, як доказ, на якому ґрунтуються заперечення відповідача, управлінням надано довідку про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1, відповідно до якої з травня 2018 року позивачу призначена, але не виплачена пенсія.

Представник відповідача вважає, що Торецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області діяло у спосіб та у межах, передбачених Конституцією та Законами України, жодним чином не порушило права позивача, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України (паспорт серії ВК 206855, виданий 18 листопада 2005 року), є пенсіонером по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням.

25 квітня 2017 року позивач здійснив реєстрацію місця проживання за фактичною адресою перебування на території, підконтрольній українській владі, а саме: смт. Щербинівка, вул. Зарічна 220.

Після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації і Єдиній інформаційній базу даних про внутрішньо переміщених осіб, позивачу припинено виплату пенсії з 01 травня 2018 року. Зазначений факт знайшов своє відображення у відзиві відповідача на позовну заяву.

Також, листом 168/2-08-01-08 від 20.06.2018 року Управління повідомило, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись до Управління із відповідною заявою, надавши копію паспорту, ідентифікаційного коду та довідку управління соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Сторонами не спростовується факт, що позивач перебуває на обліку в Торецькому об’єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області, у зв’язку з чим, відповідно до частини 1 статті 78 КАС України, даний факт не підлягає доказуванню.

Спірним питанням у справі є обґрунтованість припинення виплати пенсії відповідачем позивачеві з травня 2018 року у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, не зважаючи на те, що позивач зареєстрований на території підконтрольній українській владі.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як відсутність довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Відповідач, при роз'ясненні причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії. Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як ненадання особою, місце проживання якої зареєстроване на території, яка підвідомча відповідачу, довідки про взяття на облік особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а також на порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на наступне. Вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем. Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058-ІV.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач припиняючи виплату пенсії, діяв у спосіб, не передбачений законодавством.

Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ( паспорт серії ВК 206855) з 01 травня 2018 року.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) відновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( паспорт серії ВК 206855) та виплатити заборгованість за весь період, починаючи з травня 2018 року за місцем реєстрації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ( 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складно 19 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Грищенко Є.І.