Ухвала суду № 77273085, 17.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

17 жовтня 2018 р. Справа №805/5031/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Машинобудівний завод “Вістек” (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру. буд. 6) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311410 від 12.06.2018 року.

Рішенням суду від 09.10.2018 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0000311410 від 12.06.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 401261,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200630,50 грн.

В судовому засіданні 09.10.2018 року до закінчення судових дебатів представник позивача подав заяву в усній формі про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 17.10.2018 року на 9 год. 45 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1.

10.10.2018 року через канцелярію суду від представника приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. В заяві представник позивача просить суд ухвалити додаткове судове рішення про судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2800,00 грн.

16.10.2018 року через відділ діловодства та документообігу суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо незгоди з судовими витратами визначеними позивачем, в обґрунтування яких вважає, що позивачем не надано суду належних доказів щодо витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні доводи заяви підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов.

З урахуванням вимог ст.252 КАС України, оскільки справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, заява про ухвалення додаткового судового рішення розглядається судом в судовому засіданні 17.10.2018 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В заяві представник позивача вказує, що 20.06.2018 року між приватним акціонерним товариством “Машинобудівний завод “Вістек” та адвокатом ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги під час оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Донецькій області №0000311410 від 12.06.2018 року. Зазначено, що відповідно до вказаного договору, адвокат ОСОБА_3 приймає на себе зобов’язання зі складання та подачі позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду. В зв’язку із розглядом справи №805/5031/18-а приватне акціонерне товариство “Машинобудівний завод “Вістек” понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2800,00 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі послуг №3 від 25.06.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обовязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В заяві від 10.10.2018 року представник позивача зазначає, що в зв’язку із розглядом справи №805/5031/18-а позивачем було понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2800,00 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі послуг №3 від 25.06.2018 року згідно договору про надання правової допомоги від 20.06.2018 року та платіжним дорученням №7017 від 24.07.2018 року.

Суд зауважує, що надані позивачем документи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в тому числі, кількість часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) або будь-якого іншого розрахунку понесених витрат.

Також відповідно до акту прийняття-передачі послуг №3 від 25.06.2018 року згідно договору про надання правової допомоги від 20.06.2018 року прийнято послуги з надання правової допомоги: складання та подачі позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення №0000321410 від 12.06.2018 року.

Однак, предметом спору по справі № 805/5031/18-а є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000311410 від 12.06.2018 року.

Також представником позивача не наведено поважних причин, з яких докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, не могли бути подані до закінчення судових дебатів у справі.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені документи мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи, що позивачем не надане документальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн., в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з правничою допомогою адвоката, слід відмовити.

Таким чином, відсутні підстави для прийняття додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2800,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” про ухвалення додаткового судового рішення у справі №805/5031/18-а за позовом приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000311410 від 12.06.2018 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 17.10.2018 року, повний текст ухвали виготовлено 22.10.2018 року.

Суддя Загацька Т. В.