Ухвала суду № 77273036, 22.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2018 р. Справа №200/10801/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, посилаючись на те, що відповідач через тривалий час виконав судове рішення про стягнення на її користь коштів, просила:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за рахунок Державного бюджету України на її користь суму трьох процентів річних у розмірі 604,10 грн. та інфляційний відсоток 6092,38 грн., що разом становить 6696,48 грн.

В порушення вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві не зазначено, які саме дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивач просить визнати неправомірними і коли вони вчинені, не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує ці вимоги.

До позовної заяви додано розрахунок суми, що стягується, разом з тим, в порушення вимог статті 160 вказаного Кодексу в позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів позивач зазначила декілька нормативних актів, які регулюють різні правовідносини, однак не конкретизувала, на підставі якого саме нормативного акту заявлена ця позовна вимога та, відповідно, який нормативний акт підлягає застосуванню судом при вирішенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог частини 4 статті 161 вказаного Кодексу позивач не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і на які містяться посилання в позові, а саме: докази дати (02 березня 2018 року) виконання відповідачем судового рішення; докази здійснення оплати заборгованості через АТ КБ «Приватбанк» 28 лютого 2018 року; копію виконавчого листа від 30 липня 2013 року у виконавчому провадженні ВП №6-а/234/100/13р.

В позові викладені обставини, які відбулися 28 лютого 2018 року та 02 березня 2018 року. Вказаним обставинам мали передувати оскаржені дії відповідача.

А до суду з позовом позивач звернулася у жовтні 2018 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Між тим, в порушення вимог статті 161 вказаного Кодексу до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Третьою особою позивач зазначила Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області.

Між тим, в порушення вимог статті 161 вказаного Кодексу відповідне клопотання про залучення третьої особи до суду не подала, яким чином судове рішення може вплинути на права та обов’язки цієї особи, не обґрунтувала.

Позивач зазначала, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито», пунктів 10 та 15 статті 3 Закону України «Про судовий збір». До позову додала посвідчення дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою №000239, видане 31 січня 2002 року.

Разом з тим, посилання на Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» є неприйнятними, оскільки сплату судового збору він не регулює.

Посилання на норми статтю 3 Закону України «Про судовий збір» є також неприйнятними, оскільки вона визначає об'єкти справляння судового збору і не регулює питання пільг щодо сплати судового збору.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пунктів 10 та 15 частини 1 статті 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

- позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Якщо припустити, що позивач мала на увазі те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пунктів 10 та 15 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (а не пунктів 10 та 15 статті 3 вказаного Закону, як зазначено в позові) – це також є неприйнятним.

Так, додане до позову посвідчення є посвідченням, що видається дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1105.

Разом з тим посвідчення, яке б підтверджувало те, що саме позивач (а не її колишній чоловік) є громадянином, що віднесений до 1 чи 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач не додала, про наявність такого не зазначила.

Норми пункту 15 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо позивача застосуванню не підлягають, оскільки встановлюють пільги позивачів, які є кредиторами – фізичними особами, в справах до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство або повідомлено про визнання боржника банкрутом. Тобто, стосуються інших правовідносин, ніж ті, про які йдеться в даній справі.

Отже, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивач не сплатив судовий збір на відповідний рахунок в належному розмірі і не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

В позовній заяві необхідно:

- зазначити які саме дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивач просить визнати неправомірними і коли вони вчинені;

- викласти обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги щодо неправомірності дій відповідача;

- зазначити обґрунтований розрахунок суми, що стягується;

- чітко зазначити нормативний акт, на підставі якого заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів, та який, відповідно, підлягає застосуванню судом при вирішенні цієї позовної вимоги.

До позовної заяви з усунутими недоліками потрібно додати її копію відповідно до кількості учасників справи.

Позивачу до позовної заяви необхідно додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на які містяться посилання в позові та доданих до нього документах, а саме: докази дати (02 березня 2018 року) виконання відповідачем судового рішення; докази здійснення оплати заборгованості через АТ КБ «Приватбанк» 28 лютого 2018 року; копію виконавчого листа від 30 липня 2013 року у виконавчому провадженні ВП №6-а/234/100/13р.

Копії документів, які будуть додані до позовної заяви, слід скріпити власноручним підписом позивача (його представника).

До позовної заяви потрібно додати обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.

Позивачу до позовної заяви необхідно додати клопотання про залучення до участі в справі певної особи (Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області) в якості третьої особи з обґрунтуванням, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов’язки цієї особи.

За відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судовий збір в сумі 1409,60 грн. має бути сплачено на розрахунковий рахунок 34318206084034, отримувач Слов’янське УК/м.Слов’янськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Оригінал документу про сплату судового збору потрібно додати до позовної заяви.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків – протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Логойда Т. В.