Рішення № 77272930, 16.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 р. Справа№0540/8376/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06.09.2018 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що після смерті чоловіка, 08.12.2017 звернулася до Відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заяви були надані усі необхідні документи. Проте, у липні 2018 року Відповідач повідомив, що у зв’язку з тим, що пенсійну справу її чоловіка взято на облік по електронній справі, необхідно надати додатково довідку про заробітну плату одержану чоловіком за роботу в зоні відчуження. Позивач отримала зазначену довідку, але відповідач відмовився приймати її, у зв’язку з тим, що дана довідка видана підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території України. Позивач 28.08.2018 отримала Рішення управління про відмову в переведенні на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, з яким вона не згодна та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача №151 від 17.12.2017 про відмову в переведенні Позивача з пенсії за вислугою років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника;

- зобов’язати Відповідача перевести Позивача з пенсії за вислугою років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Крім того, позивач просить поновити пропущений процесуальний строк.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що оскаржуване рішення №151 від 17.12.2017 про відмову в переведенні її на пенсію у зв’язку з втратою годувальника отримала лише 28.08.2018, тому вважає, що з поважних причин пропустила строк, встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач позов не визнав, 25.09.2018 надав відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що позивач звернулася із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. ОСОБА_1 не надала довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження померлим годувальником з архіву або підприємства на підконтрольній Україні території. Пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків померлого була призначена в управлінні Пенсійного фонду у м. Макіївка Донецької області, пенсійна справа в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області постановлена на облік по матеріалам електронної пенсійної справи.

Відповідач вказав, що відповідно до ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Оскільки розмір пенсії у разі втрати годувальника, згідно наданих документів, менше, ніж розмір пенсії за віком ОСОБА_1, прийнято рішення відмовити в переведенні на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

На підставі викладеного, Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.2018.

Ухвалою суду від 25.09.2018 вирішено відкласти підготовче засідання до 10.10.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 вирішено закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

У судове засідання сторони не з’явилися, надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії ВА № 583061 (а.с. 10).

З серпня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію за вислугою років, що сторонами не заперечується.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії ІV-НО № 385153 від 06.10.1984 року Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що підтверджено відповідним посвідченням серії А №661295 від 22.04.1991 (а.с. 41).

Рішенням міської комісії по встановленню категорії учасникам ліквідації аварії на Чернобильській АЕС ОСОБА_2 встановлено 2 категорія, що підтверджується довідкою голови комісії по встановленню категорії постраждалим внаслідок чорнобильської катастрофи Макіївського виконкому від 01.08.1992 (а.с. 41).

ОСОБА_2 знаходився на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області на підставі електронної пенсійної справи, що сторонами не заперечується.

12.05.2017 ОСОБА_2 помер у віці 61 років, про що 07.06.2017 складено відповідний актовий запис №1549 та видано свідоцтво про смерть серії І-НО № 989466 (а.с. 16).

Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.09.2017 №5263 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 19).

08.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області із заявою про перехід з пенсії за вислугою років на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 32).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області № 151 від 17.12.2017 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, оскільки позивач не надала довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження померлого годувальника (а.с. 14).

Як убачається з позову та відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 надала до пенсійного органу довідку про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження ОСОБА_2, проте зазначена довідка не прийнята пенсійним органом та не врахована при прийнятті рішення, оскільки вона видана підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Так в матеріалах справи наявна довідка №552 від 03.08.2018 та розрахунково-платіжна відомість №553 від 03.08.2018 ОСОБА_2 про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, які видані підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території (а.с. 22-23).

Право позивача на отримання пенсії по втраті годувальника, яким являвся її покійний чоловік ОСОБА_3 відповідачем не заперечується, а спірним є питання неможливості переведення на пенсію чоловіка на підставі електронної пенсійної справи без надання довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження ОСОБА_2.

Стосовно клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Положеннями статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду, який відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія стосовно якої пропущено строк.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у адміністративному позові доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Так з матеріалів справи вбачається, що спірне рішення позивач отримала 22.08.2018 про що свідчить її підпис про отримання (а.с. 15 зворотній бік). До суду позивач звернулася у вересні 2018 року, тобто в межах шести місяців з дня, коли вона дізналася про порушення своїх прав.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Miністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2-категорії.

Згідно п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами) до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Також надаються такі документи:

1)документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);

2)свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3)довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

4)свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5)документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6)довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7)довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8)документи про місце проживання (реєстрації);

9)документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10)експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації, наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.

До заяви про призначення пенсії членам сім’ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11)документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії від 08.12.2017 були надані наступні документи: копія паспорта ВА №583061; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3; копія довідки про причину смерті №106 від 12.05.2017; копія трудової книжки померлого; копія військового квитка серії ГН № 051677 від 10.12.1979; копії довідок про перебування на спец зборах з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС; копії посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; експертний висновок №5263 від 13.09.2017; копія довідки до акта огляду МСЕК; копія довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серія ДОН-04 №023360 від 21.06.2011; довідка № 01-24-723 від 07.12.2017 видана комітетом мікрорайону №1 Краматорської міської ради; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія свідоцтва про шлюб.

Тобто, позивачем разом із заявою на переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 54 Закону України«Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надані усі необхідні документи передбачені Законодавством.

Пенсійна справа померлого, наявна в пенсійному органі у електронному вигляді.

Тобто, при винесенні рішення № 151 від 17.12.2017, відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника на підставі електронної справи ОСОБА_2.

Крім того, додатково, позивачем була надана довідка №552 від 03.08.2018 та розрахунково-платіжна відомість №553 від 03.08.2018 ОСОБА_2 про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, видані відокремленим підрозділом шахта «Ясиновська –глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля», які не були прийняти відповідачем, що є істотним порушенням конституційних прав позивача.

Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані “намібійські винятки”: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що “Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами...”.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_4 України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_4 - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України.

Відповідно до статті 22 ОСОБА_4 України - права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_4, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_4 України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_4 України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_4 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області №151 від 17.12.2017 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію у зв’язку з втратою годувальника з 12.05.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ: 2334677, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Макіївка, вул. 44 квартал, б. 10, кв. 1) судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири тисяч) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення складено та підписано 16.10.2018.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Галатіна О.О.