Рішення № 77272840, 05.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Справа № 0440/6974/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 30.08.2018 року ВП №56683169, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем отримано постанову про накладення штрафу від 30.08.2018 року, яку позивач вважає протиправною, необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкриття провадження у справі і призначено підготовче засідання.

Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позов, проте відповідачем не надано відзив на позов.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.09.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.10.2018 року для повторного виклику відповідача у засідання; 02.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.10.2018 року.

В судовому засіданні 05.10.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року видано виконавчий лист №804/183/667/18 від 07.06.2018 року про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, відповідно до Закону України від 23.12.2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268” та довідки №83/22141 від 15.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 03.07.2018 року відкрито виконавче провадження №56683169.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 30.04.2018 року, що підтверджується відповідним розрахунком, в якому також зазначено, що сума виплати (утримання) пенсії буде виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

30.08.2018 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Статтею 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За приписами частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

При цьому, згідно з частиною 4 статті 19 Закону №1404, сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 4 статті 18 Закону №1404 встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3 ст.18 №1404-VIII).

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевказаних норм вбачається, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262), призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Частиною 4 статті 63 Закону №2262 передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної частини Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб» (далі - Постанова №103).

Відповідно до пункту 3 Постанови №103 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, вказана Постанова №103 фактично запровадила поетапний порядок виплати пенсій колишнім військовослужбовцям, перерахованих за період з 1 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Про вказані обставини, а саме, що перерахована на підставі судового рішення сума пенсії буде виплачена відповідно до ч. 3 Постанови № 103, позивачем було зазначено у відповідному розрахунку.

Головне управління є територіальним органом Пенсійного фонду України, яке діє на підставі Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 4 Положення основним завданням Головного управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також призначення (перерахунок) та виплата пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі статті 8 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства (п.п. 20, 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України).

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

За таких обставин, часткове невиконання рішення суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404.

При цьому, суд зауважує, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (провадження №К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 року по справі № 757/29541/14-а (провадження №К/9901/12146/18).

Вказані обставини щодо можливості виконання позивачем судового рішення по справі №804/183/667/18 у повному обсязі та наявності або відсутності поважних причин його невиконання не були з'ясовані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 07.06.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця ВП № 56683169 від 30.08.2018 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення не відповідає критеріям правомірності, передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано і без з'ясування та урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4216 від 11.09.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю та те, що в спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не здійснює публічно-владні управлінські функції, як суб’єкт владних повноважень, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.56; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34984907) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 30.08.2018 року у виконавчому провадженні №56683169, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 05.10.2018 року.

Суддя ОСОБА_4