Рішення № 77271921, 08.10.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

08 жовтня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/1069/16-ц

провадження № 2/578/83/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі – АТ КБ «Приватбанк», Банк/ в особі представника за довіреністю ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

учасники справи:

представник позивача в режимі відеоконференції – ОСОБА_3,

секретар судового засідання – Авраменко О.Є.

І. ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Згідно частини другої статті п’ятої Закону України «Про акціонерні товариства» з 21.05.2018 Публічне акціонерне товариств комерційний банк «ПриватБанк» ( скорочена назва – ПАТ КБ «ПриватБанк») змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( скорочена назва – АТ КБ «ПриватБанк»).

02.11.2016 Банк /далі – позивач/ через свого представника за довіреністю № 3734-К-Н-О від 04 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, та просив:

- стягнути з ОСОБА_2 24631,25 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 21.04.2011;

- вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 1378,00 грн судового збору.

/ас 2-3/

ІІ. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

ІІ.1. Виклад позиції позивача.

Позивача представляли ОСОБА_4, довіреність № 3734-К-Н-О від 04 вересня 2016 року, посвідчена Головою Правління Банку, ОСОБА_3, довіреність № 6661-К-О від 18 травня 2017 року, посвідчена Головою Правління Банку, ОСОБА_5, довіреність № 3839-К-О від 24 січня 2017 року, посвідчена Головою Правління Банку / далі -представник позивача/.

/ас 33, 90, 171/

13.12.2017 представником позивача подано Заперечення про перегляд заочного рішення, яким просив відмовити у перегляді заочного рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05.01.2017, у зв’язку з тим, що відсутні підстави процесуального і матеріального характеру для скасування даного рішення.

/ас 84-90/

ІІ.2. Виклад позиції відповідача.

19.12.2017 відповідачем надані Заперечення на позов, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість розрахунку заборгованості, та порушив питання про застосування строку позовної давності. Посилався на п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» танадав документи як учасника бойових дій, які надають йому право на звільнення від судового збору.

/ас 92-93/

ІІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

19.06.2017 представником позивача подана Заява про надання копії рішення суду та виконавчого листа по цивільній справі № 578/1069/16-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

/ас 62/

17.11.2017 відповідачем надана письмова заява про перегляд заочного рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05.01.2017, за змістом якої стверджує, що йому стало відомо у листопаді 2017 року від бухгалтера військової частини, в якій ОСОБА_2 проходить службу про часткове задоволення позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 22982,14 грн. Зазначив, що про час та місце розгляду даної справи він не був належним чином повідомлений, оскільки з 2014 року перебуває в зоні бойових дій і місце його постійного мешкання ІНФОРМАЦІЯ_1. Також зазначив, що у 2014 році під час бойових дій втратив свої документи, в тому числі і банківські картки, при поновленні яких працівник банку не повідомила його про наявність заборгованості за кредитним договором.

/ас 66/

19.12.2017 відповідачем подана Заява про розгляд справи за його відсутності, процесуальна позиція - заперечує проти задоволення позову.

/ас 91/

ІV. Процесуальні дії у справі

07.11.2016 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі , судом встановлено строк до 28.11.2016 для подачі відповідачем заперечення проти позову.

/ас 44/

29.11.2016 постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду на 8.20 год 06.12.2016.

/ас 46/

05.01.2017 ухвалено заочне рішення, яким частково задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», стягнуто на його користь з ОСОБА_2 22982,14 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 та 1281,54 грн судового збору.

/ас 55-57/

20.11.2017 постановлено ухвалу про перегляд заочного рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05.01.2017 та призначено судове засідання на 11.40 год 04.12.2017.

/ас 74/

04.12.2017 постановлено ухвалу про скасування заочного рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05.01.2017 та призначено судовий розгляд в загальному порядку на 16.00 год 21.12.2017.

/ас 81/

28.02.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання по розгляду даної цивільної справи в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми.

/ас 118/

19.04.2018 постановлено ухвалу про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк».

/ас 124-125/

04.06.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання по розгляду даної цивільної справи в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми.

/ас 147/

13.07.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання по розгляду даної цивільної справи в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми.

/ас 158/

19.09.2018 постановлено ухвалу про проведення судового засідання по розгляду даної цивільної справи в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми.

/ас 173/

V. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

21 квітня 2011 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Підписуючи анкету-заяву, ОСОБА_2 погодився, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також своїм підписом у анкеті-заяві відповідач засвідчив, що він був ознайомлений і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були надані заявнику для ознайомлення в письмовому вигляді. Одночасно, як вбачається з анкети-заяви, заявника було проінформовано, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку. Заявник зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

Крім того, ОСОБА_2 21 квітня 2011 року підписав Тарифи банку по договору SAMDN54000044261924, у зв’язку з чим умови кредитного договору виглядають наступним чином: тип кредитної лінії поновлювальний; пільговий період 30 днів по кожній витраті; 10% річних на залишок власних коштів; базова відсоткова ставка 3 % на місць з розрахунку 360 днів на рік; розмір щомісячного платежу 7% від залишку заборгованості, але не менше 50 грн та не більше залишку боргу; строк погашення боргу до 25 числа щомісяця. Крім того, Тарифами банку передбачена і комісія за зняття кредитних коштів готівкою, комісія за зняття власних коштів, пеня за несвоєчасне повернення боргу, штраф за порушення строків повернення боргу, процентна ставка за несанкціоноване перевищення кредитного ліміту та інші Тарифи банку, на які погодився відповідач.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 станом на 21.10.2016 утворилась заборгованість на загальну суму 24631,25 грн, яка складається з 575,41 грн -заборгованість за кредитом, 18479,64 грн - по процентам за користування кредитом, 3927,09 грн – за пенею та комісією, а також 500 грн – штраф (фіксована частина) та 1149,11 грн – штраф (процентна складова).

/ас 4-7/

Згідно вимог стст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України /далі – ЦК/ зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п. 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1050 ЦК якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК, тобто виконати грошове зобов’язання з виплатою відсотків від простроченої суми, передбачених кредитним договором.

Відповідно до Умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового кредиту зі сплатою за користування кредитом 3 % на місяць на суму залишку заборгованості (36 % на рік), з обов’язковим щомісячним платежем 7 % від заборгованості (але не менше 50.00 грн.), з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначений договір складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг та тарифів. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним.

В письмовій заяві від 13.12.2017 ОСОБА_2, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності та повернути зайво утримані кошти в сумі шість тисяч гривень.

/ас 93-94/

VІ. Висновки суду

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким введена в дію нова редакція Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1розділу X111»Перехідні положення» ЦПК, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 12, чч. першою, шостою статті 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зазначені законодавчі акти у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.

Вирішуючи питання по суті позову, суд враховує наступне.

Так, відповідач порушив питання про застосування строку позовної давності., посилаючись на те, що останній платіж за кредитним договором він здійснив 5.03.2013. На його переконання, саме з цієї дати /5.03.2013/ розпочав перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача.

Згідно зі статтею 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно до статті 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Так, відповідно до заяви та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» розмір щомісячного платежу становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості строком до 25 числа місяця, наступного за звітним.

/ас 7/

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 25 числа місяця, то наступним платежем за звітний місяць мав би бути платіж до 25 січня 2008 року, тоді як останнє надходження коштів було перерахунком за платіжною карткою від 26 січня 2014 року, то відповідно з 01 лютого 2014 року утворилась прострочена заборгованість та кредит остаточно був прострочений і в подальшому кошти на картку не надходили.

Відповідно до умов договору, укладеного між Банком і ОСОБА_2 кінцевий термін виконання кредитного зобов’язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки за № 4149437707719116 - по березень 2015 року.

Згідно поштового штемпелю на конверті Банк звернувся до суду з пред'явленим позовом 02 листопада 2016 року, а строк дії картки за № 4149437707719116 - по березень 2015 року, тобто в межах строку позовної давності.

Тому, суд дійшов висновку про те, що кредитор звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Разом із тим, ОСОБА_2 проходить військову службу в військовій частині АО281, що доводиться копіює посвідчення серія ЮА № 015978 від 10.07.2015 року, відповідач є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, та інформаційною довідкою № 6 від 15.11.2017 військової частини А0281 м. Житомир, відповідач призваний по мобілізації на військову службу та перебуває на військовій службі в військовій частині А0281 з 27.09.2013 по теперішній час.

/ас 67-69/

Відповідно до Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 17 березня 2014 року N 303/2014 (затверджено Законом України від 17 березня 2014 року N 1126-VII) оголошено часткову мобілізацію, яка проводиться протягом 45 діб.

У статті першій Закону України Про оборону України від 06.12.1991р. № 1932-ХІІ наведено визначення основних термінів, які вживаються у такому значенні:

особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Підпунктом 1 п. 1 ст. 3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991, № 2011-XII передбачено, що дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), які проходять військову службу на території України, та членів їх сімей.

Як передбачено п. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991, № 2011-XII, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

ОСОБА_7 банку України від 08.05.2014 № 18-112/22289 Щодо необхідності вжиття заходів із захисту фінансових інтересів військовослужбовців у зв’язку з обслуговуванням кредитів було рекомендовано банкам України розглянути можливість перегляду умов сплати (реструктуризації) зобов’язань за кредитними договорами із зазначеними особами, зокрема, щодо звільнення від штрафних санкцій, надання відстрочок у погашенні основного боргу та сплаті відсотків тощо. Запропоновано банкам України розглянути питання про розроблення програм сприяння у погашенні основного боргу та сплаті відсотків, та/або не нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання боргових зобов’язань військовозобов’язаними, яких призвано на військову службу до Збройних Сил України.

З наданого рахунку позивача випливає, що заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 18479,64 грн при заборгованості за кредитом 575,41 грн, що суперечить умовам договору та є джерелом отримання невиправданих прибутків.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22 липня 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання, повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Вимога по стягненню відсотків, яка є явно завищена та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові кошти суперечить розумному стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» підписана відповідачем, містять узгоджені в письмовій формі істотні умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру неустойки, відомості про видачу конкретного виду кредитної картки. Крім того, відповідачем були отримана кредитна карта № 4149437707719116 з терміном дії по березень 2015 року.

/ас 6-7, 128/

Судом установлено, що згідно з укладеним 21.04.2011 кредитним договором базова відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 3,0% на місяць, тобто 36% річних.

/ас 7/

За розрахунком позивача, при визначенні розміру процентів за користування кредитом ним застосована змінювана процентна ставка, а саме: з 23.04.2011 - 36%, з 02.01.2013 - 30,00%, з 01.09.2014 - 34,80%, з 01.04.2015 - 43,20% річних.

/ас 4-5/

Згідно з частиною четвертою статті 1056-1 ЦК у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Однак на порушення цих вимог банк не повідомив позичальника письмово про зміну процентної ставки, а тому відсутні законні підстави для стягнення процентів, розмір яких визначений зі ставки з 02.01.2013 - 30,00%, з 01.09.2014 - 34,80%, з 01.04.2015 - 43,20% річних.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» не надано належних доказів щодо правильності нарахувань процентів на прострочену заборгованість.

Даних про те, що позивач направив повідомлення відповідачу про зміну відсоткової ставки за користування кредитними коштами матеріали справи не містять.

Аналізуючи зазначені законодавчі акти у їх сукупності, суд дійшов думки, що, починаючи з 17 березня 2014 року (початок особливого періоду), ОСОБА_2 як військовослужбовець ЗСУ, має право на застосування стосовно нього наслідків п. 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991, № 2011-XII, щодо не нарахування йому за кредитним договором - штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед банком, а також, процентів за користування кредитом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню. Розрахунок заборгованості здійснюється, виходячи з узгодженої сторонами договору відсоткової ставки за користування кредитними коштами - 36% річних з 23.04.2011 по 17.03.2014 з моменту укладення кредитного договору до початку дії Особливого періоду в Україні.

Розмір процентів за період з 23.04.2011 по 17.03.2014 становить 609,93 грн (575,41 х 36% х 1060 днів : 360).

Вимоги про стягнення з відповідача пені 3927,09 грн задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-2003цс15.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що позивачем застосована до відповідача цивільно-правова відповідальність у виді стягнення як пені, так і штрафів за одне і те саме порушення, а саме несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті платежів в рахунок погашення заборгованості, суд вважає, що дані обставини є порушенням статті 61 Конституції України, а тому вимоги Банку про стягнення пені не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 559 грн 27 ком (500 грн + 5% від (575,41 грн заборгованості по кредиту + 609,93 грн боргу по процентам за користування кредитом).

Отже, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає до часткового задоволення, та стягнення з відповідача на користь позивача 1744 грн 61 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.04.2011, яка складається з: 575,41 грн - заборгованість за кредитом; 609,93 грн – по процентам за користування кредитом, 559,27грн – штраф. Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання відповідно до статті 617 ЦК судом не встановлено.

VІІ. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України згідно з Законом України «Про судовий збір» .

Оскільки, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а відповідача звільнено від сплати судового збору, то понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1378 грн не відшкодовуються.

Зважуючи на встановлені обставини та керуючись приписами статей258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов АТ КБ «Приватбанк» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2011, яка складається з: 575,41 грн - заборгованість за кредитом; 609,93 грн – по процентам за користування кредитом, 559,27грн – штраф, а усього 1744 /одну тисячу сімсот сорок чотири/ гривень 61 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» / далі АТ КБ «Приватбанк» / в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 (місце знаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50).

Представник позивача: ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: м. Суми, вул. кіроваАДРЕСА_1, паспорт серії МА № 834021, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 12.06.2000.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: 42400, смт Краснопілля, вул. Калініна, буд. 22 Краснопільського району Сумської області.

Повне рішення суду складено 18 жовтня 2018 року.

Суддя А. І . Косар