Ухвала суду № 77271495, 22.10.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3223/18

Провадження № 4-с/591/37/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну № 591/1918/18 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб виконавчої служби, заінтересовані особи: Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Ковпаківського ВДВС міста Суми та свої вимоги мотивує тим, що із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявник з’ясував, що в рамках виконавчого провадження ВП 48019604 відкритого ВДВС СМУЮ, було накладено обтяження на майно боржника ОСОБА_1

Заявником було встановлено, що дане виконавче провадження було відкрито на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми №591/8717/14-ц, яким на користь ПАТ «Дельта Банк» солідарно з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 447682,00 грн., однак дане виконавче провадження на виконанні не перебуває. ОСОБА_1 було відмовлено у знятті арешту з майна та рекомендовано звернутися до суду.

Заявник вважає, що посадові особи виконавчої служби порушують його права своєю бездіяльністю та просить визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Ковпаківського ВДВС міста Суми щодо не скасування арешту майна та оголошення заборони на його відчуженням згідно постанови ВДВС СМУЮ від 02.07.2015 року ВП 48019604 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасувати постанову ВДВС СМУЮ від 02.07.2015 року ВП 48019604 про арешт майна боржника та оголошення заборони ого відчуженням; скасувати арешт та заборону його відчуження майна боржника ОСОБА_1, що накладений на підставі постанови ВДВС СМУЮ від 02.07.2015 року ВП 48019604.

Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав в повному обсязі.

Заінтересовані особи про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не направляли.

Від Зарічного ВДВС міста Суми надійшов письмовий відзив, в якому Зарічний ВДВС повідомив, що у провадженні Зарічного відділу ДВС на виконанні не перебували будь-які виконавчі документи, де боржником є ОСОБА_1

У зв’язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС СМУЮ в рамках виконавчого провадження №48019604 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження майна ОСОБА_1 (а.с.6).

Із відомостей АСВП, станом на 04.06.2018 року вбачається, що виконавче провадження 49779895, що було відкрите 29 грудня 2015 року та перебувало на виконанні у Ковпаківському ВДВС міста Суми, станом на день формування 04.06.2018 року – завершено (а.с.7).

Як вбачається зі змісту самої скарги, заявник звертався до посадових осіб Ковпаківського ВДВС міста Суми щодо зняття заборони відчуження на своє майно, однак отримав відмову та останньому було рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Таким чином, судом встановлено, що право боржника ОСОБА_1 в дійсності порушено, оскільки постанова державного виконавця про накладення арешту та заборону відчуженням майна в рамках виконавчого провадження, що закінчено, порушує право заявника надане йому ст. 41 Конституції України та ст.ст. 319,391 ЦК України.

Однак спосіб захисту, вибраний заявником, не узгоджується з положенням ст. 16 ЦК України.

На підставі викладено та з урахуванням положень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити та рекомендувати останньому звернутися до суду з позовною заявою про скасування арешту накладеного на майно боржника із урахуванням положень викладених у зазначеній вище Постанові Пленуму ВССУ.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, заінтересовані особи: Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, код ЄДРПОУ 40211121, юридична адреса: м. Суми, вул. Гамалія, 31/а, Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, код ЄДРПОУ 40211137, юридична адреса: м. Суми, вул. Гамалія, 31/а, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, б-р Дружби Народів, 38, на бездіяльність посадових осіб виконавчої служби – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. В разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Повна ухвала складена 22 жовтня 2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова