Рішення № 77270788, 22.10.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1484/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2018 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Бошкова І.Д.;

-за участю секретаря Занфір О.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – Новосільської сільради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся із відповідними вимогами та просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що за життя його матері – ОСОБА_2 належало:

-житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош, № 48, загальною площею 165,60 кв.м., житловою площею 112,30 кв.м., який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, літньої кухні літ. Б, льоху літ. В, гаражу літ. Г, вбиральні літ. Д, навісу літ. Е,Ж,З, огорожі 1-4,6, споруди 5, на підставі свідоцтва про право власності, видане на підставі рішення Новосільської сільської ради №381 від 24.09.2007р.

-земельна ділянка площею 0,25 га., розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош (Леніна), 48, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області №53 від 25.12.1997 року.

-земельна ділянка загальною площею 0, 0270 га., розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош (Леніна), 48, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області №781 від 12.10.2009 року.

-земельна ділянка загальною площею 2,34 га. (із кадастровими номерами: 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729), розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 439130 від 07.03.2006р.

На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном, 07.06.2017 року залишила заповіт, посвідчений Котловинською сільською радою, на ім’я свого сина – ОСОБА_1 (позивач), 16.06.2017 р. - померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи та надала відповідну постанову від 02.08.2018 року. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок, земельні ділянки, як на об’єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, які б мали обов’язкову частку у спадщині немає, представник відповідача не заперечував щоб позивач оформив право власності на спадкове майно на своє ім`я.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2 не провела державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, виділені у приватну власність, згідно рішень виконкому Новосільської сільської ради, також було втрачено оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а на підставі їх копій неможливо оформити спадщину, у зв’язку із тим, що закон пов’язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов’язки фізичної особи припиняється у момент її смерті, про що нотаріусом винесено вмотивовану постанову від 02.08.2018р. у зв’язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином суд вважає, що позивач є суб’єктом набуття права власності на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, що є предметом спору, з підстав прийняття спадщини за заповітом, однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на спадкове майно, у зв’язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1228, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 126, 152 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош, № 48, загальною площею 165,60 кв.м., житловою площею 112,30 кв.м., який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, літньої кухні літ. Б, льоху літ. В, гаражу літ. Г, вбиральні літ. Д, навісу літ. Е,Ж,З, огорожі 1-4,6, споруди 5.

-земельну ділянку площею 0,25 га., розташовану за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош (Леніна), 48, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області №53 від 25.12.1997 року.

-земельну ділянку загальною площею 0, 0270 га., розташовану за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. М. Кокош (Леніна), 48, виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області №781 від 12.10.2009 року.

-земельну ділянку загальною площею 2,34 га. (із кадастровими номерами: 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729), розташовану на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 439130 від 07.03.2006р.,

після смерті ОСОБА_2, померлої 16.06.2017 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Д. Бошков